Комплекс запірний

Комплекс запірний, який складається із герметичного корпусу з відеокамерою, відеомонітора, 3 боку введення маніпулятора ускладнює технологію блокування. Відомий внутрішньотрубний маніпулятор [3], що включає корпус з тягою тильній частині і з фіксатором, що ковзається, на боковій поверхні, який встановлений з можливістю взаємодії з тягою. В передній частині корпусу розташовано блок, що обертається відносно повздовжньої осі корпусу, який містить телекамеру, і рухомий елемент, встановлений з можливістю вертикального переміщення відносно блоку, що обертається. На рухомому елементі встановлено апарат блокування, виконаний у вигляді підпружиненого розміння з фіксатором, яке містить принаймні один запірний елемент, виконаний у вигляді еластичної пластини з ребрами, виконаними з можливістю взаємодії зі стінками відвідного каналу, що блокується. Для блокування входу відвідного каналу знаходять заданий відвід за допомогою телекамери шляхом переміщення пристрою вздовж трубопроводу і, користуючись тягою, пересувають фіксатор, що ковзається вздовж корпусу, в результаті чого рухомий елемент діє на фіксатор підпружиненого розміння, звільняючи запірний елемент, який під дією пружини вштовхується у вхід відвідного каналу, блокуючи його. Після цього пристрій пересувається до наступного відводу з виконанням зазначених вище операцій, що дозволяє блокувати необмежену кількість відводів трубопроводу. Загальними ознаками цього пристрою і рішення, яке заявляється, є корпус з телекамерою, тягою і запірним елементом. Даний пристрій дозволяє блокувати необмежену кількість каналів трубопроводу, однак конструкція його є складною і матеріалоємною. За прототип вибраний внутрішньотрубний маніпулятор [4], що включає корпус з телекамерою, тягою і запірним елементом, у якому на корпусі встановлена втулка з зазором, яка містить привід переміщення вздовж повздовжньої осі корпуса, а запірний елемент виконаний у вигляді пружної пластини, встановленої в зазорі. Як привід переміщення втулки вздовж повздовжньої осі корпуса використано трос. Запірний елемент виконаний обгумованим. Загальними ознаками цього пристрою та рішення, яке заявляється, є герметичний корпус з відеокамерою, відеомонітор, джерело живлення, привод переміщення для доставки обладнання до місця блокування трубопроводу, запірний елемент. Недоліками пристою прототипу недостатні функціональні можливості. 43172 4 В основу корисної моделі поставлена задача розширення функціональних можливостей, за лічіння очищення забруднених трубопроводів. Поставлена задача вирішується тим, що у комплекс запірний, який складається із герметичного корпусу з відеокамерою, відеомонітора, джерела живлення, приводу переміщення для доставки обладнання до місця блокування трубопроводу, запірного елемента, уведені пульт керування, з'єднаний з відеомонітором, джерелом живлення і відеокамерою із закріпленим на неї знімним запірним елементом, та знімний електромеханічний чистильний пристрій підключений до пульта керування, причому запірний елемент виконаний у вигляді циліндричної оболонки з пружинним фіксатором. Перераховані ознаки є суттєвими ознаками корисної моделі і забезпечують досягнення технічного результату - розширення функціональних можливостей за лічіння очищення забруднених трубопроводів. На Фіг. зображена блок - схема комплексу запірного. Комплекс запірний складається з видеомонітора 1, з'єднаного із джерелом живлення 2, пультом керування 3, підключеним до відеокамери 4, знімних електромеханічного чистильного пристрою 5 та запірного елемента 6. Працює комплекс запірний таким чином. Здійснюємо телеінспекцію трубопровода. При необхідності проведення очистки останнього підключаємо до пульту керування 3 електромеханічний чистильний пристрій 5 та виконуємо чистку трубопроводу до потрібного рівня. Далі проводимо повторну телеінспекцію якості очистки труби та замінюємо електромеханічний чистильний пристрій 5 на запірний елемент 6 и здійснюємо доставку останнього на необхідний рівень розташування відводу, який блокується. В даний час виготовлені зразки комплекса запірного, які успішно використовуються. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР №1446411, МКВ F16L55/18, пріоритет від 08.04.1986р. 2. Патент Японії №62016127, МКВ B05D7/22, пріоритет від 15.07.1985р. 3. Патент США №5333649, МКВ F16L55/16, пріоритет від 24.08.1990р. 4. Деклараційний патент України №12716, МКВ F16L55/00, B05D7/22, пріоритет від 19.09.2005р. 5 Комп’ютерна верстка О. Рябко 43172 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601