Спосіб діагностики показників екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря

Спосіб діагностики показників екстраверсіїінтроверсії та нейротизму лікаря, що передбачає використання тесту Айзенка, який відрізняється 3 вання тесту Айзенка з метою вивчення екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря. Недоліком цього способу є особливості проведення тестування та традиційної обробки результатів, які унеможливлюють аналіз великого масиву даних і потребують тривалого часу. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у використанні тесту Айзенка у комп'ютерній програмі [8] для немедикаментозної діагностики показників екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря. Технічний результат від застосування корисної моделі буде полягати у досягненні більш адекватної оцінки, інформативності даних дослідження; у зручний спосіб скороченні терміну діагностики екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря та обробки даних, можливості дослідження великого масиву обстежуваних за місцем роботи. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі діагностики показників екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря, що передбачає використання тесту Айзенка, згідно корисної моделі, проводять тестування протягом 10-ти хвилин за допомогою автоматизованої системи досліджень особистості, визначають показники екстраверсії-інтроверсії у балах (0-24 бали) та нейротизму у балах (0-24 бали). 11 балів або менше балів за шкалою екстраверсії-інтроверсії свідчать про притаманність респонденту інтроверсії, а 12 або більше балів - екстраверсії. 11 або менше балів за шкалою нейротизму свідчать про притаманність респонденту емоційної стійкості (стабільності), а 12 або більше балів емоційної нестійкості (лабільності) . У наших дослідженнях брали участь за власним бажанням і письмовою згодою 50 лікарів, які працюють в галузі хірургії та 20 лікарів-інтернів, які спеціалізуються в галузі хірургії. Дослідження проводилося з дотриманням етичних норм [9]. Спосіб діагностики здійснювався наступним чином: тестування лікаря проводять, дотримуючись норм біоетики, за його власним бажанням, зі згоди респондента (згідно заяви про участь у експерименті) за допомогою автоматизованої системи досліджень особистості [8], яка включає тест Айзенка. Даний тест містить 24 запитання, які характеризують особистість за шкалою екстраверсіяінтроверсія, 24 запитання — за шкалою нейротизм (емоційно-вольова нестійкість - стійкість), а також 9 запитань - за шкалою відвертості, яка використовується з метою оцінки щирості відповідей на запитання за шкалами екстраверсіяінтроверсія та нейротизм. На кожне запитання тесту Айзенка досліджуваний позначає свою відповідь «Так» або «Ні». Відповіді респондента, які співпадають з ключем до теста Айзенка, оцінюються в 1 бал. У випадку отримання за шкалою відвертості 4 балів або менше вважається, що респондент був Щирим у відповідях на запитання тесту Айзенка. Тому отримані при цьому дані за шкалою екстраверсії-Інтроверсії та за шкалою нейротизму аналізуються дослідником. У випадку отримання за шкалою відвертості 5 балів або більше вважається, що респондент був 44343 4 нещирим у відповідях на запитання тесту Айзенка, тому отримані при цьому дані за шкалою екстраверсії-інтроверсії та за шкалою нейротизму не беруться до уваги і виключаються дослідником з подальшого аналізу. 11 балів або менше балів за шкалою екстраверсії-інтроверсії свідчать про притаманність респонденту інтроверсії, а 12 або більше балів -екстраверсії. 11 або менше балів за шкалою нейротизму свідчать про притаманність респонденту емоційної стійкості (стабільності), а 12 або більше балів - емоційної нестійкості (лабільності) [4]. Якщо обстежуваному притаманні інтроверсія та емоційна стійкість (стабільність) дослідник відносить його до флегматиків, інтроверсія та емоційна нестійкість (лабільність) до меланхоликів, екстраверсія та емоційна стійкість (стабільність) - до сангвініків, екстраверсія та емоційна нестійкість (лабільність) - до холериків [4]. Отже, спосіб діагностики екстраверсіїінтроверсії та нейротизму лікаря, який здійснюється за Допомогою автоматизованої системи досліджень особистості, включає набір технічних і програмних засобів, що забезпечують інструктаж студента про порядок уведення паспортних даних та проведення дослідження, автоматизує пред'явлення запитань респонденту, проводить аналіз його відповідей, виведення результатів дослідження на екран комп'ютера для вивчення динаміки їх зміни (при систематичних тестуваннях, наприклад, протягом декількох років), проведення аналізу отриманих результатів з оцінкою обстежування лікаря. За результатами тестування автоматизована комп'ютерна система видає інформацію про показник екстраверсіїінтроверсії лікаря у балах (0-24 бали) та показник нейротизму лікаря у балах (0-24 бали). При значенні показників по шкалі екстраверсіїінтроверсії 0-11 балів та по шкалі нейротизму 1224 бали дослідник діагностує особистість як меланхоліка; по шкалі екстраверсії-інтроверсії 1224 бали та по шкалі нейротизму 12-24 бали - холерика; по шкалі екстраверсії-інтроверсії 12-24 бали та по шкалі нейротизму 0-11 балів сангвініка; по шкалі екстраверсії-інтроверсії 0-11 балів та по шкалі нейротизму 0-11 балів - флегматика. Даний спосіб діагностики значно скорочує час тестування та обробку отриманих результатів, підвищує достовірність відповідей респондента за рахунок виключення безпосереднього контакту з дослідником, який міг би створювати певний емоційних фон під час тестування. Зважаючи на те, що в основу способу діагностики покладено об'єктивну та універсальну психодіагностичну методику, яка адекватно визначає належність лікаря до типу екстраверт або типу інтроверт, притаманність лікарю емоційної стійкості (стабільності) або емоційної нестійкості (лабільності), можливе ефективне використання запропонованого способу діагностики показників екстраверсії-інтроверсії та нейротизму з метою попередження психо-емоційних напружень, 5 44343 стресових станів, збереження здоров'я особистості лікаря, а також при проведенні професійного відбору, в експериментальній роботі з психології, гігієни, фізіології, екології людини. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є швидке і в зручний спосіб проведення Діагностики лікаря за допомогою автоматизованої системи наукових досліджень. Даний спосіб діагностики екстраверсії-інтроверсії та нейротизму дозволяє не тільки динамічно накопичувати інформацію про показники екстраверсіїінтроверсії та нейротизму лікаря, але й проводити аналіз даних дослідження, відстежувати динаміку їх змін, збагачувати знаннями самого досліджуваного про розвиток його особистості. Спосіб дозволяє діагностувати психофізіологічний стан, надавати рекомендації коректного управління функціональним станом та властивостями людини на основі розуміння механізмів її адаптації до навколишнього середовища, умов професійної діяльності. За літературними даними такий спосіб діагностики екстраверсії-інтроверсії та нейротизму лікаря ще не відомий. Отже, наше дослідження є вкрай актуальним і необхідним для діагностики лікарів і є важливою умовою для збереження їх здоров'я, подолання ними стресових станів, подовження терміну їхньої професійної активності, а також є актуальним і необхідним для професійного відбору фахівцівмедиків. Отримані результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється? для впровадження у лікувальних закладах та закладах медичної освіти. Література Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 1. Кундиев Ю.И., Нагорная A.M. Профессиональное здоровье в Украине. - К.: Авіценна, 2007. 396 с. 2. Ільченко А.А. Особливості соціального самовизначення старшокласників. // Практична психологія та соціальна робота. - 2008, № 12. -С. 63-67. 3. Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. 2-е изд. СПб.: Питер, 2006. - 464 с. 4. Корольчук М. С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - 2-е вид., випр. та доп. - К.: Ельга, Піка Центр, 2004. - 400 с. 5. Eysenck H.J. The biological basis of personality. - Springfield. - 1967. - 400 p. 6. Бабынин Э.В. Генетические аспекты темперамента //Психологический журнал. - 2003 - 24, № 5. - С. 95 - 102. 7. Опросник Айзенка /Психологические тесты 1; сост. В.Д. Коновалов. - М.: Светотон, 1996. - С. 63 - 82. 8. Кузьмина К.И., Семик Т.М., Карпинка Е.С. Тюпанский В.Г. Автоматизированная система для диагностики и управления надежностью пользователя компьютера на основе междисциплинарного социопсихофизиологического подхода // Психолого-педагогічні аспекти освіти. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків. - 2003. №4. - С. 90 - 96. 9. Акимова М.К., Раевский A.M. Социальные и этические аспекты психологической диагностики. Этический кодекс психолога-диагноста. В кн.: Психологическая диагностика: Учебное пособие / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. 2^е изд. испр. - М.: Изд-во УРАО, 2000. -С. 223-231. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601