Спосіб прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді

Спосіб прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді шляхом дослідження крові з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації, який відрізняється тим, що додатково 3 і ІЗЛ вище 6,0 прогнозують несприятливий результат лікування; при концентрації ЗХс вище 2,6ммоль/л, Хс-ЛПВЩ вище 1,0ммоль/л, значенні ЛП нижче 4,0 та ІЗС нижче 6,0 прогнозують сприятливий результат лікування. Даний спосіб прогнозування за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутий, є найбільш близьким до того, що заявляється, тому його вибрано як прототип. Недоліком способу є його недостатня точність, обумовлена неоднозначністю прогнозу при інших сполученнях значень вказаних ознак, крім вище перерахованих та неможливість оцінки показників гострих порушень органів детоксикації. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності прогнозування перебігу перитоніту в ранньому післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування перебігу перитоніту в післяопераційному періоді шляхом дослідження крові з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації, згідно з корисною моделлю, додатково визначають рівень креатиніну, кількість паличкоядерних нейтрофілів, розраховують показник перебігу перитоніту за формулою: Y=-7,71+24,83Х1+0,18Х2+0,49Х3, де Y - показник перебігу перитоніту, Х1 - рівень креатиніну на 2 добу після операції, ммоль/л, Х2 - кількість паличкоядерних нейтрофілів на 2 добу після операції, % Х3 - різниця між значеннями показника інтоксикації на 2 добу після операції та перед операцією, причому, при Y>0 прогнозується несприятливий перебіг перитоніту, а при Y 0 прогнозується сприятливий перебіг перитоніту в післяопераційному періоді. Завдяки застосуванню запропонованого способу досягається можливість більш точно оцінити гострі порушення органів детоксикації, рівень ендогенної інтоксикації та стан імунореактивності організму. Спосіб виконують таким чином. До операції паралельно зі стандартним лікуванням проводять забір капілярної крові хворих із визначенням кількості клітин; на 2 добу після операції проводять забір капілярної та венозної крові хворих із визначенням кількості клітин та вмісту креатиніну. Розраховують лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛП) [Я.Я. Кальф-Калиф. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении // Врачебное дело. - 1941. - №1. - С.31-33.] за відомою формулою: ЛП=(4 мієл+3 мета+2 пал+сегм) (пл.кл.+1 )/[(лім+моно) (еоз+1)], де мієл - кількість мієлоцитів, %, мета - кількість метамієлоцитів, %, пал - кількість паличкоядерних нейтрофілів, %, сегм - кількість сегментоядерних нейтрофілів, %, пл.кл. - кількість плазматичних клітин, %, лімф - кількість лімфоцитів, %, моно - кількість моноцитів, %, еоз - кількість еозинофілів, %. 46893 4 Розраховують показник інтоксикації (ПІ) за формулою: ПІ - (ЛII лей ШОЕ)/1000, де ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації, лей - кількість лейкоцитів у Г/л, ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів у мм/год. Розраховують показник перебігу перитоніту (Y) за формулою: Y=-7,71+24,83Х1+0,18Х2+0,49Х3, де Х1 - рівень креатиніну, ммоль/л, Х2 - кількість паличкоядерних нейтрофілів, % Х3 - різниця між значеннями показника інтоксикації на 2 добу після операції та перед операцією, причому, при Y>0 прогнозується несприятливий перебіг перитоніту, а при Y 0 прогнозується сприятливий перебіг перитоніту в післяопераційному періоді. Приклад 1 Хворий І., 22 роки. Поступив в хірургічне відділення з діагнозом «Гострий деструктивний апендицит. Перитоніт». Проведено комплексне лікування, що включало апендектомію, дренування черевної порожнини, антибактеріальну терапію. Проведено забір капілярної крові до операції з визначенням наступних показників: лейкоцити 10,4Г/л, ШОЕ=16мм/год, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, паличкоядерні – 2%, сегментоядерні – 72%, лімфоцити – 17%, моноцити – 6%, еозинофіли – 3%, плазматичні клітини – 0%. Проведено забір капілярної крові на другу добу після операції з визначенням наступних показників: лейкоцити - 7,4Г/л, ШОЕ-10мм/год, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, паличкоядерні – 6%, сегментоядерні - 75%, лімфоцити – 11%, моноцити – 2%, еозинофіли – 5%, плазматичні клітини - 1%. До операції ЛII=(4 0+3 0+2 2+72) (0+1)/[(17+6) (3+1)]= =0,83. На другу добу після операції ЛII=(4 0+3 0+2 6+75) (1+1)/[(11+2) (5+1)] =2,23. Розрахований ПІ до операції та на другу добу після операції. До операції ПІ=0,83 10,4 16/1000=0,14. На другу добу після операції ПІ=2,23 7,4 10/1000=0,17. Таким чином після операції ПІ збільшився на 0,03. Показник креатиніну на 2 добу після операції 0,100 ммоль/л. Розрахований показник перебігу перитоніту: Y=-7,71+24,83 0,1+0,18 6+0,49 0,03=-4,13. Таким чином Y0, отже прогнозується несприятливий перебіг захворювання. Консервативна терапія виявилась неефективною. Летальний кінець наступив на 10-ту добу після оперативного втручання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601