Спосіб лікування хронічного больового синдрому у хворих на рак

Спосіб лікування хронічного больового синдрому у хворих на рак гормонозалежних пухлин 3 двома голками на двох рівнях; через одну голку виводять спинномозкову рідину, а через другу одночасно вводять холодовий розчин, під контролем температури ліквору, для чого під час введення охолодженого розчину у нижню голку вимірюють температуру суміші, що виходить, і охолодженого розчину, що надходить з верхньої голки, фіксуючи під час постійного виміру температури суміші, після чого введення холодового розчину припиняють, при цьому введення охолодженого розчину здійснюють дозатором лікарських засобів. Процедуру повторюють 2-3 рази з інтервалом 3-4 доби. Після зникнення побічних реакцій або ускладнень. Спосіб-прототип дозволяє підвищити ефективність лікування хронічного больового синдрому шляхом введення холодового розчину, забезпечує термічний ефект. Як відзначають автори, добрий знеболюючий ефект спостерігається у 67% хворих, у 15% відзначається постін'єкційний синдром. Однак, повторне втручання в субарахноїдальний простір збільшує ризик інфікування, ліквореї, головного болю, сприяє затримці сечовиведення. Корисна модель вирішує задачу підвищення ефективності лікування хронічного больового синдрому у жінок шляхом катетеризації субарахноїдального простору, введення хіміогормональних препаратів, що викликають хімічну кастрацію та супроводжуються протизапальною дією. Поставлена задача вирішується тим, що для одержання ефекту знеболювання в субарахноїдальний простір вводять емульсію гідрокортизона у сполученні з тестостероном пропіоната. Новизна наданого способу полягає саме в тому, що використовують чоловічі статеві гормони у сполученні з глюкокортикоїдами. Глюкокортикоідні гормони здатні змінити експресію генів, кодуючи синтез ДНК, РНК і білків. Ефективність гідрокортизона пов'язана з безпосередньою протизапальною і протипухлинною дією. Активація дієнцефальних, гіпофізарних структур пов'язана з нейроендокринними (стимуляція глюконеогенеза) функціями. Спосіб здійснюють таким чином. В положенні хворої на боці проводять пункцію і катетеризацію субарахноїдального простору на рівні LІІІ-LІV з підшкірною тунелізацією катетера. Одноразово вводять 0,5-1% розчину тестостерона у сполученні з 2,0-25% розчину гідрокортизона двічі на добу на протязі 7-10 діб. Після завершення процедури промивають катетер 3,0-0,9% розчином хлорида натрію. Приклад 1. Хвора Л., 47 років. Діагноз: фіброміома матки, T3M2N1. Операція - екстирпація матки, яєчників. Проведений курс хіміо-, променевої терапії. Через 2 місяці у хворої почався нестерпний біль в області промежини з ірадіацією в нижні кінцівки. Парентеральне введення 7мл 1% розчину морфіну на добу не ефективне. Хворій було виконано знеболювання за заявленним способом, тобто катетеризація периферичної вени, введення розчину кристалоїдів 1,500мл., пункція і катетеризація субарахноїдального простору на рівні поперекового відділу хребта (LІІІ-LІV) з підшкірною тунелізацією катетера. Введена суміш емульсії гідрокортизона - 50мг у сполученні з 10мг масля 47548 4 ного розчину тестостерона пропіоната. Хвора відзначала виражений знеболюючий ефект. Курс лікування - 8 діб. Приклад 2. Хвора 78 років. Діагноз: фібросаркома матки, придатків. T4M3N1. Хвора інкурабельна. Проведена пункція підключичної вени за Сельдінгером, пункція і катетеризація субарахноїдального простору на рівні LІІІ-LІV з підшкірною тунелізацією катетера. Введено емульсія гідрокортизона - 50мг у сполученні з 10мг масляного розчину тестостерона пропіоната і 0,05-1%. Катетер промитий 3,0-0,9% розчина натрію хлорида. Реакцій і ускладнень не зафіксовано. Процедура повторена двічі на добу на протязі 5 діб. Відмовилась від додаткових знеболюючих препаратів. Реакції та ускладнення: помірний головний біль - 2 (13,3%), помірна гіпотензія - 4 (26,7%), транзиторна слабкість нижніх кінцівок - 3 (20%). За заявленим способом виконано знеболювання у 15 хворих. Добрий результат спостерігався у 10 хворих і характеризується покращенням якості життя (ЯЖ) за шкалою фізичної активності (ШФА) на 1-2 балла і шкалою Карновського (ШК) на 10-20%, відсутністю больового синдрома, стабільними показниками серцево - судинної системи і дихання, відсутністю побічних реакцій. Задовільний результат відзначений у 4 хворих і характеризується стабільними, без ознаків погіршення показниками ЯЖ за ШФА і ШК, зниженням больового синдрома на 30-50% від початкового рівня, дані серцево-судинної системи і дихання без суттєвих змін, слабкі або помірно виражені побічні реакції. Незадовільний результат отриманий у 1 хворого і проявлявся погіршенням ЯЖ за ШФА і ШК на 10-20%, больовий синдром на рівні 70-80% від початкового, зростання серцево-судинної і дихальної недостатності на тлі прогресування основного захворювання і зростання ендогенної інтоксикації, виражених побічних реакцій. Причиною летальності у всіх випадках стало прогресування основного захворювання. Переваги корисної моделі що до прототипу: 1. Тривалий знеболюючий ефект без застосування наркотичних анальгетиків. 2. Зниження больового синдрому, або його відсутність при введенні гормональних препаратів на "гольці" шприца. 3. Відсутність побічних реакцій, що притаманні при застосуванні кріоаналгезі. 4. Катетеризація субарахноїдального простору забезпечує введення препаратів в любий час при їх необхідності. 5. Низька собівартість. Результати проведеної роботи засвідчують що до ефективності продовженої субарахноїдальної анестезії і дозволяють рекомендувати для комплексного лікування онкологічних хворих у випадках, коли традиційні методи малоефективні. Зниження хронічного больового синдрому у хворих з метастатичним ураженням хребта від 2 до 6 місяців, знижає витрати, пов'язані з лікуванням та перебуванням в стаціонарі. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 47548 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601