Спосіб визначення витрат енергії в спокої та після фізичного навантаження у людини

Спосіб визначення витрат енергії в спокої та після фізичного навантаження у людини, що передбачає визначення витрат енергії організму, який відрізняється тим, що визначають індивіду 3 обміну спостерігається при гіперфункції щитовидної залози, а при гіпофункції цієї залози, він знижений. До зниження величини основного обміну призводить недостатність функції гіпофіза і статевих залоз [1]. Види енергетичних обмінних процесів в організмі людини, щоденні загальні витрати енергії називаються сумарний обмін, який можна представити як сукупність 3-х складових: основний обмін - енергія, яка витрачається на підтримку життєдіяльності організму в стані лежачи і емоційного спокою через 12-16 годин після прийому їжі при температурі 18-20С;термічний ефект їжі - це витрати енергії, пов'язані з переварюванням і всмоктуванням їжі, а також збільшення тонусу симпатичної (периферичної) нервової системи після прийому їжі; витрати енергії, пов'язані з фізичною активністю - енергетична ємність довільної механічної роботи (гімнастика і звичайна денна активність), мимовільна активність (наприклад, емоційна напруга), мимовільні м'язові скорочення, а також підтримання пози тіла. Так прийом білкової їжі збільшує обмін на 30-40%, а при живленні жирами та вуглеводами обмін збільшується на 415%. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб визначення енергетичних витрат людини, який обраний нами за прототип, передбачає визначення загальної витрати енергії (3). Спосіб проводять у спеціальних камерах - калориметрах, які вловлюють тепло, що віддається організмом. Біокалоріметр являє собою герметизовану і добре теплоізольовану від зовнішнього середовища камеру. У камері по трубках циркулює вода. Тепло, що виділяється в камері людиною, яка та знаходиться, нагріває воду що циркулює. За кількістю води, що протікає і зміні її температури розраховують кількість виділеного організмом тепла. Одночасно в біокалоріметр подається О2, поглинається надлишок СО2 і водяної пари. Тепло, що продукується організмом людини вимірюють за допомогою термометрів. Вимірюють кількість води, що протікає в баці. Через спеціальне вікно подають їжу і видаляють екскременти. За допомогою насоса повітря витягають з камери і проганяють через баки з сірчаною кислотою-для поглинання води і з натронной вапном-для поглинання СО2. Кисень подають у камеру з певного балона через газові годинники. Тиск повітря в камері підтримують на постійному рівні за допомогою судини з гумовою мембраною. Але, за допомогою цього способа неможливо в клінічній практиці визначати індивідуальні енергетичні витрати кожному пацієнту. Задачею корисної моделі є визначення індивідуальних енерговитрат пацієнтів у спокої та після фізичних навантажень. Технічний результат, що досягається, буде полягати у розробці індивідуального раціону харчування, визначеного за допомогою енергетичної цінності продуктів, об'єму харчування, а також, науково обґрунтованих рекомендацій щодо доцільності і можливості застосування фізичних навантажень. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі який передбачає визначення ви 48758 4 трат енергії організму, згідно корисної моделі, визначають індивідуальні витрати енергії за допомо13 гою С-бікарбонатного дихального тесу в два етапи ранком та ввечері, при цьому в якості субстрату 13 для дослідження використовують 50мг Сміченого бікарбонату, розчиненого в 200мл теплого чаю, на кожному етапі отримують 16 дихальних проб протягом 3 годин: перші 10 проб з інтервалом по 3 хвилини, кожні подальші - з інтервалом 30 хвилин; отримані дані аналізують програмою ІРІС (IRIS) і результат аналізу в кДж буде відповідати індивідуальному рівню витрат енергії. Спосіб здійснюється наступним чином: На першому етапі проведення тесту для пацієнта в якості субстрату для дослідження викорис13 товують 50мг С-міченого бікарбонату, розчиненого в 200мл теплого чаю (у положенні лежачи, емоційного спокою через 12-16 годин після прийому їжі при кімнатній температурі 18-20°С) для максимальної відповідності умовам визначення основного обміну. Отримують 16 дихальних проб протягом 3 годин. Перші 10 проб з інтервалом по 3 хвилини, кожні подальші - з інтервалом у 30 хвилин. Потім ці проби без особливих приготувань та підготовки аналізують програмою ирис (IRIS). Отриманий результат буде відповідати індивідуальному рівню основного обміну для даного пацієнта. На другому етапі проведення тесту використо13 вують ті ж самі 50мг С-міченого бікарбонату, розчиненого в 200мл теплого чаю. Дослідження проводять ввечері в 20-00, після звичайного робочого дня, у положенні лежачи і емоційного спокою, через 1,5 години після вечері. Останній прийом їжі (вечеря) повинен бути завершений в 18-30. Отримують 16 дихальних проб протягом 3 годин. Перші 10 проб з інтервалом по 3 хвилини, кожні подальші - з інтервалом у 30 хвилин. Потім ці проби без особливих приготувань та підготовки аналізують програмою IRIS. Отриманий результат буде відповідати індивідуальному рівню витрат енергії при звичайному фізичному навантаженні протягом дня для даного пацієнта Результати (в залежності від віку, статі, інтенсивності фізичного навантаження, нормального індексу маси тіла) в нормі для чоловіків складають приблизно від 18000кДж/сут до 29000кДж/сут, для жінок - від 10000кДж/сут до 12000кДж/сут. Проведене дослідження дозволяє розв'язати зазначену проблему щодо визначення індивідуальних енергетичних витрат в клінічній практиці кожному пацієнту, а також розрахувати індивідуальний раціон харчування, об’єм харчування, а також, науково обґрунтувати рекомендації щодо доцільності і можливості застосування фізичних навантажень. Таким чином, потенційна користь від запровадження даного способу дослідження є покращення умов життя та збереження здоров’я населенню, а також визначення ризику захворювань у подальшому. По способу, що заявляється, на базі кафедри внутрішньої медицини №1 було обстежено 150 пацієнтів. Перелік використаної літератури: 5 48758 1. В.М. Покровский, Г.Ф. Коротько. Физиология человека.- Москва.- 1997.-т.2,- С.198-212. 2. Cunningham JJ. Body composition as a determinant of energy expenditure: a synthetic review and a proposed general prediction equation. Am J Clin Nutr 1991;54:963-9. Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 3. Harris JA, Benedict FG. Biometric studies of basal metabolism in man. Publication 279. Washington: Carnegie Institute; 1919. 4. Schofield WN. Predicting basal metabolic rate, new standards and review of previous work. Hum Nutr Clin Nutr 1985;39: 5-41. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601