Спосіб лікування вентральних кил

Спосіб лікування вентральних кил, що передбачає виконання пластики килових воріт алотрансплантатом, який відрізняється тим, що лапароскопічно (з боку черевної порожнини) за допомогою екстракорпоральних вузлових швів в проекції килових воріт підшивають проленовий алотрансплантат до апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, який укривають попередньо відсепарованим клаптем парієтальної очеревини на живильній ніжці. (19) (21) u201000842 (22) 28.01.2010 (24) 11.05.2010 (46) 11.05.2010, Бюл.№ 9, 2010 р. (72) ЧЕРНЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, КУДІНОВ ГЕОРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, ГИБАЛО РОТИСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ, ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, СЛОБОДЯНИК ВІКТОР ПЕТРОВИЧ (73) ЧЕРНЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, КУДІНОВ ГЕОРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, ГИБАЛО РОТИСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ, ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, СЛОБОДЯНИК ВІКТОР ПЕТРОВИЧ 3 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування вентральних кил, що передбачає виконання пластики килових воріт алотрансплантатом, згідно корисної моделі герніопластику виконують лапароскопічно (з боку черевної порожнини) за допомогою екстракорпоральних вузлових швів, в проекції килових воріт підшивають проленовий алотрансплантат до апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, який укривають попередньо відсепарованим клаптем парієнтальної очеревини на живильній ніжці. Спосіб виконується наступним чином. В черевну порожнину вводять камеру та лапароскопічний інструмент. Проводять ревізію органів черевної порожнини, в тому числі, стан защемленого сегменту кишки при ретроградному механізмі защемлення. При наявності інтраабдомінальних спайок виконують їх розсічення. Виконують розсічення килових воріт. Оцінюють стан органів, що перебували в киловому мішці. Відсепаровують клапоть парієнтальної очеревини в проекції килових воріт, з таким розрахунком, щоб його зовнішній край виступав на 2,5-3,0см від краю килових воріт. Через троакар в черевну порожнину вводять проленову сітку, такого розміру, щоб її краї на 2см виступали за межі килових воріт. 3а допомогою очного скальпеля виконують мікророзрізи (до 2мм) в проекції килових воріт, з кроком 1,5-2,0см. Через мікророзрізи шкіри передньої черевної стінки виконують накладання екстракорпоральних вузлових швів за допомогою спеціальної голки з тригачковим пристроєм для захоплення лігатури, яким фіксують алотрансплантат до внутрішньої поверхні апоневрозу. Вузли накладених швів занурюють у розрізи шкіри до зовнішньої поверхні апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота. За допомогою аналогічних швів через попередньо виконані мікророзрізи шкіри виконують фіксацію клаптя парієнтальної очеревини на живильній ніжці, яким укривають проленовий алотрансплантат таким чином, щоб його краї не контактували з органами черевної порожнини. Шкірні розрізи не ушивають. Спосіб має наступні переваги: - у пацієнтів з післяопераційними вентральними килами можливо провести ревізію органів черевної порожнини, яка необхідна після операцій з приводу злоякісних новоутворень черевної порожнини (second-look); - є можливість розсічення інтраабдомінальних спайок у пацієнтів з проявами спайкової хвороби органів черевної порожнини; - є можливість оцінити стан інтраабдомінального защемленого сегменту кишки, при ретроградному механізмі защемлення; - килові ворота усуваються з боку черевної порожнини, тобто на самому їх початку; - забезпечується мінімальна травматизація м'яких тканин; - за рахунок мінімальної інтраопераційної травми значно зменшується інтенсивність післяопераційного больового синдрому та інтраопераційна крово- та плазмовтрата; - мінімізується ризик інфікування післяопераційної рани, оскільки за рахунок мікророзрізів шкіри забезпечується мінімальна мікробна контаміна 49930 4 ція операційної рани; - за рахунок зменшення післяопераційного больового синдрому та малоінвазивності способу зменшується середня тривалість перебування хворого у стаціонарі; - за рахунок мінімізації шкірних розрізів забезпечується добрий косметичний результат оперативного лікування; - відсутня необхідність в ушиванні післяопераційної рани, що зменшує час оперативного втручання. Приклад: хворий Б., госпіталізований до відділення 20.05.2008 року з діагнозом: защемлена післяопераційна вентральна кила, спайкова хвороба органів черевної порожнини. Хворому проведене екстрене оперативне втручання: лапароскопія, ревізія органів черевної порожнини, розсічення інтраабдомінальних спайок, лапароскопічна герніопластика килових воріт з підшиванням алотрансплантата з боку черевної порожнини вузловими екстракорпоральними швами через мікропроколи шкіри передньої черевної стінки, укриття алотрансплантата клаптем парієнтальної очеревини. Шкірні рани після фіксації алотрансплантата не ушивалися. Найближчий післяопераційний період протікав сприятливо. Післяопераційний больовий синдром купувався прийомом ненаркотичних анальгетиків (50% розчин анальгіну 2,0 на ніч). Хворий в задовільному стані виписаний зі стаціонару на другий день післяопераційного періоду. Хворий знаходився під наглядом протягом року після операції. Шкірні рани загоїлися первинним натягом, рецидиву вентральної кили та післяопераційних ускладнень не було. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 14 пацієнтів з набутими та вродженими вентральними килами. Середня тривалість лікування одного хворого в стаціонарі склала 3,8±0,45 ліжко-дня. У всіх хворих післяопераційний період протікав сприятливо, ускладнень в післяопераційному періоді не було, наркотичні анальгетики не використовували. За період спостереження (до 1 року) рецидивів захворювання не було. Використання запропонованого способу дозволило виконати розсічення інтраабдомінальних спайок з лікувальною метою у п'яти пацієнтів зі спайковою хворобою черевної порожнини; у двох пацієнтів (раніше оперованих з приводу колоректального раку) вдалося виявити одиничні метастази печінки, що не були діагностовані до операції. Крім того використання запропонованого способу дозволило виявити у одного пацієнта ретроградне защемлення петлі тонкої кишки з наступною її резекцією. За способом-аналогом оперовано 28 пацієнтів з набутими та вродженими вентральними килами. Середня тривалість лікування одного хворого в стаціонарі склала 8,7±0,94 ліжко-дня. У одного пацієнта зареєстровано нагноєння післяопераційної рани, у 24 пацієнтів доводилося застосовувати наркотичні аналгетики. За період спостереження (до 1 року) рецидивів захворювання не було. Література. 1. Хирургия грыж живота / В.В. Жебровский. М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2005. - 384с. 5 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 49930 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601