Спосіб диференційної діагностики патології синусового вузла

Спосіб диференційної діагностики патології синусового вузла, що включає проведення тесту через стравохідну електростимуляцію лівого передсердя, який відрізняється тим, що проводять комбіновану оцінку максимального часу відновлення функції синусового вузла методом сигмальних відхилень та за допомогою шкали лінійної регресії часу відновлення функції синусового вузла на тривалість попереднього серцевого циклу і за отриманими даними роблять висновок про наявність вегетативної чи органічної дисфункції водія ритму серця Винахід належить сфері медицини, а саме кардіологи Порушення серцевого ритму, пов'язані з патологією синусового вузла (СВ), є одними із основних показань до імплантації постійних електрокардюстимуляторів Проте, поряд з органічною патологією основного водія ритму, існує група так званих вегетативних дисфункцій СВ, для лікування яких необхідна корекція вегетативного статусу організму Нині диференційна діагностика даних патологічних станів здійснюється способом черезстравоходної електростимуляції (ЧСЕС) лівого передсердя на фоні введення атропіну чи вегетативної денервацм СВ (1) При проведенні діагностики вказаним методом часто реєструється парадоксальна ВІДПОВІДЬ СВ на зверхчасту стимуляцію, результати обстеження хворого нерідко виявляються хибнонегативними внаслідок складних електрофізіологічних механізмів взаємодії автоматизму СВ та синоатріального проведення Крім того, введення вегетотропних засобів призводить до виражених нейрогуморальних регуляторних зрушень в організмі і деяким хворим навіть протипоказане Даний спосіб діагностики патології водія серцевого ритму найбільш часто використовується в аритмолопчній практиці Нових радикальних методів, при яких не застосовуються вегетотропні засоби, здатних конкурувати з вищевказаним діагностичним способом, на сьогодні запропоновано обмежену КІЛЬКІСТЬ Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб діагностики патології СВ за допомогою ЧСЕС лівого передсердя без використання вегетотропних засобів (2), в якому з діагностичною метою проводиться аналіз динаміки постстимуляційних пауз (ЧВФСВ) при збільшенні частоти ЧСЕС, характеру варіації перших синусових кардюциклів (СК) після закінчення стимуляції, а також аналіз особливостей КІЛЬКІСНИХ співвідношень ЧВФСВ та першого постстимуляційного СК (табл №1) Таблиця №1 Діагностика патології СВ Вегетативна дисфункція СВ 1 Збільшення частоти стимуляції ЧВФСВ зменшується ЧВФСВ збільшується 2 Характер та тривалість віднов- Послідовний, ДО 3-ГО Послідовний, ДО 5-ГО леня синусового ритму постстимуляц СК постстимуляц СК 3 Відношення (ЧВФСВ СК1)У Максимальні значення Проміжні значення ЧВФСВ Нормальна функція СВ Органічна дисфункція СВ ЧВФСВ зменшується Хвилеподібн , відновлення сповільнене Мінімальні значення СО (О о о ю 50063 Вказаний діагностичний спосіб має ряд недоліків - складність, об'ємність запропонованих критеріїв, - не враховуються показники вегетативного статусу організму, внаслідок чого відсутня оцінка вегетативної регуляції функції провідної системи серця (ПСС) та знижується диференційнодіагностична ЦІННІСТЬ способу, - не враховується факт взаємодії автоматизму СВ та синоатріального проведення, що відображається на точності проведення діагностики вказаним способом В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу диференційної діагностики органічної та вегетативної дисфункції СВ за допомогою ЧСЕС лівого передсердя шляхом урахування показників вегетативної регуляції функції водія серцевого ритму та стандартизації умов впливу синоатріального проведення на автоматизм СВ при ОЦІНЦІ ВІДПОВІДНИХ електрофізіологічних показників Поставлена задача вирішується тим, що проводять комбіновану оцінку максимального часу Нормальна функція СВ ЧВФСВтах +2ар 900 мс також вегетативна дисфункція Діагностичні критерії сумнівної дисфункції водія серцевого ритму характеризують існуюче нині протиріччя відносно того, яке максимальне значення коригованого ЧВФСВтах (КЧВФСВтах) потрібно вважати нормою 450 чи 530мс (згідно методу внутрішньосерцевого електрофізіологічного обстеження, при застосуванні ЧСЕС лівого передсердя ці значення більші на 40 - 50мс) Значення КЧВФСВтах дорівнює різниці між віссю ординат та віссю абсцис номограми Воно зменшується при збільшенні тривалості попереднього СЦ, тобто при зміщенні вегетативного тонусу в напрямку парасимпатикотонм Запропонованим способом проведено диференційну діагностику патології СВ у 67 хворих, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, віком від 17 до 60 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу синдрома вегетативної дистонії, гіпертонічної хвороби, ІХС, міокардитів, атеросклероза та ш захворювань Результати обстеження хворих зображені (див додаток 2 а, б) Примітка порушення синоатріального проведення діагностувалось по наявності вторинних Вегетативна М(ЧВФСВтах) + 2а