Готова лікарська форма інсуліну людини

Готова лікарська форма інсуліну людини, яка містить діючу речовину, ІЗОТОНІЧНИЙ агент, консервант і воду, яка відрізняється тим, що як діючу речовину вона містить високоочищену субстанцію інсуліну людини та додатково містить як речовину з буферною ємністю натрій дипдрогенфосфат дипдрат або динатрійпдрогенфосфат гептапдрат і як допоміжний ІЗОТОНІЧНИЙ агент натрій хлорид при наступному співвідношенні компонентів, г/л високоочищена субстанція інсуліну людини 3,214 - 3,928 гліцерин 14-18 м-крезол 2,5 - 3,0 натрій дипдрогенфосфат дипдрат 2,4-2,8 або динатрійпдрогенфосфат гептапдрат 2,0 - 2,3 натрій хлорид 0,15 - 0,3 вода решта Винахід відноситься до хіміко-фармацевтичної промисловості і може бути використаним при виробництві готових лікарських форм інсуліну людини короткої дії з активністю 100 одиниць на мл (далі - ЮОМО/мл), у тому числі, і картриджних форм Однією З найбільших проблем щодо готових лікарських форм інсуліну людини є втрата ними хімічної стабільності при зберіганні за рахунок утворення високомолекулярних сполук, у тому числі, дімерів, тобто ковалентне прошитих молекул інсуліну по двом А-ланцюгам, або через один А-ланцюг і один В-ланцюг - дімери А-А і дімери АВ - та полімерів, які підвищують імуногенність препарату (Heibig HJ , Deutsche Wollporschungsinstitut, dissertation, 1976, Schhchtkrull et al , Horm Metab Res Suppl 5(1974), crop 134-143) Вже першими розробками по приготуванню готових лікарських форм інсуліну було виявлено, що кисле середовище, характерне для препаратів того часу, сприяє утворенню дезамідоінсулінів (Sundby, F , J ВюІ Chem 237 (1962), 3406-3411) та ковалентних дімерів (Sterner et al , Diabetes 17 (1968), 725-736) Зменшення їх КІЛЬКОСТІ дуже серйозна проблема, яка до цього часу не має остаточного вирішення Шляхи, котрими и намагалися розв'язати, були різні почали коригувати середовище до нейтраль ного, змінювати склад допоміжних компонентів у препаратах та використовувати більш чисту діючу речовину, тобто монокомпонентні високочищені субстанції інсуліну В останні роки були створені аналоги субстанції інсуліну людини, одержані за допомогою рекомбінантної технологи, які використовувались як діюча речовина і для яких характерна зменшена здатність до утворення споріднених інсуліну сполук, що погіршують якість медичного препарату при зберіганні Так, відомий «Стабільний препарат інсуліну» (патент ЄП 0 884 053, 1998 року), що містить як діючу речовину аналог субстанції інсуліну, одержаний генно-інженерним способом, як консерванти фенол та м-крезол, як ІЗОТОНІЧНИЙ агент гліцерин, як речовину з буферною ємністю TRIS або аргінін і воду Використання аналогу субстанції інсуліну, виготовленого рекомбінантним, або - як він ще інакше називається генно-інженерним способом, забезпечує більшу хімічну стабільність готової лікарської форми в процесі її зберігання, але, головним чином, це технічне рішення спрямовується на збільшення фізичної стабільності препарату щодо термомеханічного стресу, а отже на створення можливості його використання в постійно діючих інфузійних системах та в картриджних формах Найбільш близькими за складом до лікарської О 00 (О о ю 50680 В якості ІЗОТОНІЧНОГО агента у рішенні, що заявляється, використовуються гліцерин та натрій хлорид, консерванта - м-крезол, речовини з буферною ємністю - натрійдіпдрогенфосфат діпдрат або дінатріигідрогенфосфат гептагідрат Розчинення субстанції інсуліну людини та коригування рН суміші до 6,9 - 7,8 реалізується за відомими способами за допомогою НСІ та NaOH, ВІДПОВІДНО ВІДОМО, ЩО на хімічну стабільність медичного препарату при його зберіганні впливають якість використаної субстанції інсуліну, тип та концентрація консервантів, ІЗОТОНІЧНИХ агентів та речовин з буферною ємністю (Acta Pharm Nord 4 (3), crop 149, 1992 рік) Використання високоочищеної субстанції інсуліну людини, що заявляється як інгредієнт медичного препарату, дозволяє не тільки досягти економії у витраті дорогоцінної діючої речовини при виготовленні лікарської форми певної біологічної активності, але збільшити фізіологічність медичного препарату для організму людини за рахунок його нейтрального рН, забезпечуючи одночасно невеликий вміст дімерів і полімерів у готовій лікарській формі У свою чергу, як показали дослідженні авторів рішення, що заявляється, використання м-крезолу як консерванта у поєднанні з ІЗОТОНІЧНИМИ агентами - гліцерином і натрієм хлоридом - та речовинами з буферною ємністю натрійдіпдрогенфосфат діпдратом або дінатріигідрогенфосфат гептапдратом - у ВІДПОВІДНИХ межах забезпечує стабілізуючу дію на ХІМІЧНИЙ склад та фізичний стан лікарської форми під час її зберігання, тобто запобігає збільшенню в ній КІЛЬКОСТІ Завданням винаходу є створення готової лідімерів і полімерів та ЗМІНІ фізичного стану розчикарської форми інсуліну людини короткої дії, яка ну забезпечує економне використання діючої речовини та збільшення фізіологічності медичного преВирішення поставленого у винаході завдання парату для організму людини за умови забезпедоводиться прикладами конкретного виконання чення високої фізичної і хімічної стабільності Приклад 1 медичного препарату при зберіганні 3,571г субстанції інсуліну людини додали до 200мл води і перемішали до одержання дрібнодиПоставлене завдання вирішується тим, що госперсної суспензії рН суспензії довели до 3,2 за това лікарська форма інсуліну людини, яка містить допомогою 1М НСІ Далі 2,5г натрію діпдрогенфадіючу речовину, ІЗОТОНІЧНИЙ агент, консервант і сфату д і гідрату розчинили в 700мл води, додали воду, у ВІДПОВІДНОСТІ з винаходом містить як діючу 0,2г натрію хлориду, 16 гліцерину і 2,7г м-крезолу і речовину високоочищену субстанцію інсуліну людовели рН розчину до 7,6 1М розчином NaOH дини та додатково містить як речовину з буферПотім обидва розчини змішали і довели рН отриною ємністю натрій дігідрогенфосфат діпдрат або маного розчину до 7,3 Об'єм доповнили водою до дінатріигідрогенфосфат гептагідрат і як допоміж1л, провели його стерилізуючу фільтрацію з наний ІЗОТОНІЧНИЙ агент натрій хлорид при наступноступним розливом в асептичних умовах в картріму співвідношенні компонентів, г/л високоочищена джи по 1,5 - Змл Дослідження готової лікарської субстанція інсуліну людини - 3,214 - 3,928, гліцеформи короткої дії за допомогою високоефективрин - 14 - 18, м-крезол - 2,5 - 3,0, натрій дігідрогеної рідинної хроматографії (ВЕРХ) показали, що нфосфат діпдрат - 2,4 - 2,8 або дінатріигідрогенмедичний препарат має активність 95,8МО/мл, фосфат гептагідрат - 2,0 - 2,3, натрій хлорид - 0,15 вміст високомолекулярних сполук 0,11%, А21- 0,3, вода - решта дезаміда інсуліну - 0,3% У рішенні, що заявляється, як діюча речовина, форми, що заявляється, є готові лікарські форми за патентом ЄП № 0 280 534,1988 року "Нові аналоги інсуліну", що містять як діючу речовину виготовлений за рекомбінантною технологією аналог 21 субстанції інсуліну GlyA у КІЛЬКОСТІ 3,825 4,675г/л, як ІЗОТОНІЧНИЙ агент гліцерин у КІЛЬКОСТІ 1 6 - 2 0 г/л, як консервант фенол у КІЛЬКОСТІ 2,6 3,25г/л і воду При цьому рН лікарської форми складає 3,5 Автори отримали медичний препарат з доволі високими характеристиками щодо хімічної та фізичної стабільності, але їхні ж дослідження, проведені згідно з Британською фармакопею у виданні 1980 року, показали, що біологічна актив21 ність аналога субстанції інсуліну GlyA складає приблизно 85% активності субстанції інсуліну Тобто, використання цього аналога субстанції інсуліну як діючої речовини призводить до необхідності збільшення його КІЛЬКОСТІ для одержання медичного препарату певної біологічної активності Окрім того, до недоліків цього медичного препарату можна віднести і його кисле рН, оскільки згідно з сучасним рівнем знань у галузі інсулінів більш фізіологічними для організму людини вважаються препарати з нейтральнім рН Але автори патенту ЄП № 0 884 053 своїми дослідами показують, що при такому складі готової лікарської форми, який вони заявляють, при збільшенні рН КІЛЬКІСТЬ шкідливих високомолекулярних сполук при зберіганні препарату зростає, тобто склад препарату, що заявляється, може бути стабільним тільки за умови кислого рН - 3,5 тобто високоочищена субстанція інсуліну людини, може бути використана напівсинтетична субстація інсуліну людини, отримана реакцією транспептидацм свинячого інсуліну з супутніми спорідненими домішками, яка проводиться в присутності трипсину за молярного надлишку ді-трет-бутилового ефіру треоншу, та постадійно очищена хроматографією високого тиску, або субстанція інсуліну людини, отримана по рекомбінантній технологи, причім обидві субстанції інсуліну людини повинні характеризуватися залишковою протеолітичною активністю не більше, ніж 0,005 абсорбційних одиниць Приклад 2 Спосіб приготування готової лікарської форми, як в прикладі 1, але як речовина з буферною ємністю був взятий дінатріигідрогенфосфат гептагідрат у КІЛЬКОСТІ 2,1г Аналіз медичного препарату за допомогою ВЕРХ показав, що активність складає 98,1МО/мл, вміст високомолекулярних сполук 0,1%, А21-дезаміду інсуліну- 0,15% Приклад З Спосіб приготування готової лікарської форми, як в прикладі 1, але натрію діпдрогенфосфату діптрату було взято 2,0г Аналіз медичного препарату за допомогою ВЕРХ показав, що активність складає 94,ЗМО/мл, вміст високомолекулярних сполук 0,3%, А21-дезаміду інсуліну-0,6% Приклад 4 Спосіб приготування готової лікарської форми, як в прикладі 2, але дінатріюпдрогенфосфату гептаптрату було взято 2,5г Аналіз медичного препарату за допомогою ВЕРХ показав, що активність складає 95МО/мл, вміст високомолекулярних сполук 0,25%, А21-дезаміду інсуліну - 0,4% Приклад 5 Спосіб приготування готової лікарської форми, як в прикладі 1, але натрію хлориду було взято 0,08г Аналіз медичного препарату за допомогою ВЕРХ показав, що активність складає 94,2МО/мл, вміст високомолекулярних сполук 0,4%, А21дезаміду інсуліну - 0,4% Приклад 6 Спосіб приготування готової лікарської форми, як в прикладі 1, але натрію хлориду було взято 0,4г Аналіз медичного препарату за допомогою ВЕРХ показав, що активність складає 95,1МО/мл, вміст високомолекулярних сполук 0,45%, А21дезаміду інсуліну - 0,45% Таким чином, аналіз тільки що одержаних препаратів інсуліну людини показав, що всі отримані готові лікарські форми відповідають вимогам, які ставляться до них на момент виготовлення Але далі, для вивчення показників хімічної та фізичної стабільності медичних препаратів при їх зберіганні отримані зразки були піддані умовам прискореного старіння за температури 45°С протягом двох тижнів Потім зразки були проаналізовані методом високоефективної рідинної хроматографії (методом ВЕРХ) на вміст високомолекулярних сполук 50680 (вмс) та була визначена спектрофотометричним методом оптична густина зразків при 450нм Отримані дані зведені в таблицю, яка наводиться нижче Таблиця Номер зразка Оптична гусВміст високомолекузгідно з притина зразка лярних сполук(%) кладом при 450нм 1 1,0 0,005 2 0,99 0,003 3 1,25 0,05 4 1,37 0,03 5 1,48 0,04 6 1,34 0,02 * прототип 1,0 - дані по прототипу відсутні Як видно з наведених прикладів і таблиці, у готовій лікарській формі інсуліну людини короткої дії, що заявляється, вміст високомолекулярних сполук при зберіганні знаходиться на рівні прототипу (приклади 1 і 2), значення рН7,3 говорить про більшу фізіологічність медичного препарату, величина оптичної густини при 450нм засвідчує високу фізичну стабільність медичного препарату, тобто можливість його використання у картриджній формі, а економія діючої речовини за рахунок використання високоочищеної субстанції інсуліну людини ВІДПОВІДНО винаходу, отриманої рекомбінантним або ХІМІЧНИМ способом, складає 0,628г/л ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71