Спосіб вибору варіанту холецистектомії у хворих зі спайковою хворобою черевної порожнини

1. Спосіб вибору варіанту холецистектомії у хворих зі спайковою хворобою черевної порожнини, який включає оцінку вираженості патологічного процесу та вибір варіанту холецистектомії, який відрізняється тим, що додатково на доопераційному етапі оцінюють поширеність спайкового процесу, пропонуючи хворому прийняти тест-дозу сульфадимезину, виконують дослідження крові 3 тупу за умови наявності периміхурового інфільтрату, але він не може бути використаний для обрання варіанту втручання при іншому патологічного процесі - спайкоутворенні в черевній порожнині після попередніх оперативних втручань. Це відбувається тому, що спайки, як такі, не візуалізуються при УЗД. В основу корисної моделі поставлене завдання створення удосконаленого способу вибору варіанту холецистектомії у хворих зі спайковою хворобою черевної порожнини, який дозволяє ще до операції визначити наявність спайкової хвороби на час втручання та визначити схильність до подальшого спайкоутворення шляхом визначення генетично запрограмованого фенотипу ацетилювання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі вибору варіанту холецистектомії у хворих зі спайковою хворобою черевної порожнини, який включає оцінку вираженості деструктивного процесу та обрання варіанту холецистектомії, згідно з корисною моделлю додатково на доопераційному етапі оцінюють поширеність спайкового процесу, пропонуючи хворому прийняти тест-дозу сульфадимезину, виконують дослідження крові через 5 годин після цього, визначають фенотип ацетилювання, і якщо тип ацетилювання повільний, то спайковий процес діагностують як невиражений і обирають лапароскопічний спосіб холецистектомії, а якщо тип ацетилювання швидкий, то спайковий процес діагностують як виражений і обирають мінілапаротомний спосіб холецистектомії. Доцільно тип ацетилювання виявляти шляхом визначення співвідношення S ацетильованого сульфадимезину до його загального вмісту в крові у відсотках, при цьому як повільний визначають процес, у якому співвідношення становить S50%. Введення на доопераційному етапі оцінки поширеності спайкового процесу дозволяє уже на цьому етапі обрати лапароскопічний чи мінілапаротомний варіант холецистектомії, враховуючи наявність спайкового процесу у черевній порожнині після попередніх операцій і схильність до спайкоутворення в подальшому на рівні визначення генетично запрограмованого фенотипу ацетилювання. Зіставляючи отримані дані з можливостями варіантів операції при помірному та вираженому спайковому процесах, обирають той чи інший варіант оперативного втручання. Це забезпечує зменшення ускладнень, які пов'язані з надмірною травматичністю операції при непередбаченому вісцеролізі та можливістю виконання її в повному обсязі без конверсії. Це також зменшує до мінімуму час оперативного втручання. Сульфадимезин вибраний на тій підставі, що ця речовина відноситься до категорії лікарських засобів, вживаних у в клінічній практиці, нетоксичний, позбавлений неприємних смакових якостей, тому легко приймається через рот, швидко виводиться з організму і раніше використовувався в медицині для визначення коллагеноутворення в діагностиці схильності до спайкової хвороби злоякісних новоутворень, до ускладнень після інфекційних захворювань. Під впливом ферменту N 50700 4 ацетилтрансферази відбувається ацетилювання сульфадимезину. Інтенсивність реакції ацетилювання залежить від типу N-ацетилтрансферази (повільний або швидкий), який є генетично детермінованим для кожного суб'єкта і залишається протягом всього життя постійним. По кількості ацетильованого сульфадімезіну побічно судять про тип N-ацетилтрансферази, яка визначає швидкість синтезу колагену в організмі. Тип ацетилюючої реакції організму відображає активність колагеноутворення в різних тканинах організму, зокрема черевній порожнині. Висока активність Nацетилтрансферази зумовлює пришвидшення біосинтезу колагену і може стати причиною спайкоутворення. Таким чином, рівень активності Nацетилтрансферази дозволяє судити про наявність чи відсутність спайкового процесу черевної порожнини на доопераційному етапі. Це дозволяє ще тоді однозначно визначитись, який з варіантів холецистектомії буде прийнятний, достатній та можливий у конкретного хворого, завдяки чому усувається можливість розвитку ускладнень. Заявнику невідомі приклади вибору тактики холецистектомії на доопераційному етапі з урахуванням схильності до спайкоутворення або наявності спайкового процесу після попередніх оперативних втручань шляхом оцінки генетично запрограмованого фенотипу ацетилювання. Для визначення поширеності спайкового процесу після перенесених операцій на черевній порожнині препарат сульфадимезин раніше не використовувався. Докладний опис способу суміщено з прикладом його конкретного виконання в клініці. Хвора Л. 35 років, історія хвороби №3486, діагностовано ЖКХ II ст., хронічний рецидивуючий холецистит, холедохолітіаз 29.07.2006. У хворої в анамнезі (2005) була нижньо-серединна лапаротомія з приводу позаматкової вагітності з крововтратою II ст. Встановити можливий спайковий процес відомими способами вдалося частково, по даним УЗД-дослідження, але встановити його вираженість не вдалося. Хвора прийняла 1,0г сульфадимезину і через 5 годин у крові хворої визначено відношення загального сульфадимезину до ацетильованого, що склало 86% - швидкий тип ацетилювання, передбачено виражений спайковий процес. Виконана мінілапаротомна холецистектомія, холедохотомія та холедохолітоекстракція з зовнішнім дренуванням холедоха по Холстеду. Під час операції виявлений виражений спайковий процес III ст. - масивні зрощення з утворенням спайкових конгломератів з залученням усієї черевної порожнини. Післяопераційний період проходив без ускладнень, активна перистальтика кишечнику відновилась на 2 добу, дренаж черевної порожнини видалено на 3 добу, дренаж холедоха - на 7 добу, хвору виписано на 8 добу після операції. Оглянута через 1 рік після операції - дані за спайкову хворобу відсутні. За запропонованим способом прооперовано 56 хворих, всіх без конверсії і важких ускладнень, які пов'язані з травмуванням порожнистих органів. В той самий час, у хворих, у яких не проводилася доопераційна оцінка вираженості патологічного 5 50700 процесу і відповідний диференційований підхід до вибору варіанту холецистектомії, спостерігалися наступні негативні наслідки: збільшення кількості конверсій, пошкоджень порожнистих органів та погіршення якості життя хворих з спайковою хворобою очеревини в подальшому. Таким чином, порівняння способу вибору варіанту холецистектомії в залежності від поширеності спайкового процесу черевної порожнини з най Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 ближчими аналогами показує його високу інформативність та доступність. Це дає можливість зменшити кількість конверсій при холецистектомії до мінімуму, значно зменшити травматичність операції в зв'язку з надмірним вісцеролізом, а, відповідно, і зменшити вираженість післяопераційного спайкового процесу в подальшому, покращити якість життя. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601