Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки

Спосіб лікування розлитих флегмон щелепнолицевої ділянки, який включає місцеве викорис 3 51997 ЩЛД, оскільки використовує новий антисептичний засіб, здатний коригувати певні ланки патогенетичних порушень. Препарат «Ксилат» має високу біодоступність, широкий спектр фармакологічних ефектів і у нього практично відсутня побічна дія. Основною фармакологічно активною речовиною цього препарату є багатоатомний спирт ксиліт. Ксиліт має пригнічуючу дію на представників кокової флори (стрептококи, пневмококи, стафілококи), перешкоджає засвоєнню мікробами вуглеводів, блокує вивільнення органічних кислот бактеріальною клітиною [4]. Розчин має збалансований за калієм, кальцієм і магнієм склад, містить надлишок натрію у вигляді солей хлориду і ацетату. «Ксилат» є гіперосмолярним розчином (загальна осмолярність препарату в 2,5 рази більша осмолярності плазми), що дає можливість створення гіперосмотичного середовища в рані, посилення процесів перфузії тканин та звільнення їх від токсичних факторів [5]. Спосіб лікування розлитих флегмон ЩЛД здійснюють таким чином. Хворим після оперативного втручання з приводу розкриття флегмони проводять промивання гнійної рани розчином «Ксилат» один раз на добу. Рану виповнюють комбінованим тампоном, для чого в центр марлевого тампону, змоченого розчином «Ксилат», поміщують силіконову перфоровану трубку, через яку 2-3 рази на добу шприцем в рану вводять препарат по 10-20мл. Вказану обробку гнійних ран проводять протягом 3 діб післяопераційного періоду. Для клінічної оцінки ефективності запропонованого способу лікування розлитих флегмон ЩЛД під спостереженням (на базі відділення щелепнолицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні) знаходилось 38 хворих, які були розподілені на 2 групи по 19 пацієнтів у кожній: І - контрольна група, хворі, яким післяопераційні рани промивали розчином фурациліну; II - хворі, яким місцева обробка ран проводилась препаратом «Ксилат». Вивчення загальної картини захворювання проводилось на основі комплексного аналізу усіх місцевих клінічних ознак. В процесі лікування в обох групах реєструвалась позитивна динаміка перебігу раневого процесу. Проте, в основній групі, в порівнянні з контрольною, спостерігалась більш швидке купірування досліджуваних симптомів. При оцінці місцевих клінічних ознак у І групі, припинення виділень з рани відмічено на 7,5 добу, набряк рани на половину зменшувався на 5,7 добу, а повне зникнення набряку відзначено на 7,9 добу. Біль в рані зникала на 5,9 добу, а біль при ковтанні - на 4,7 добу, нормалізація місцевої температури у рані спостерігалась на 4,8 добу. Припинення виявлення мікробного обсіменіння рани при цитологічному дослідженні мазків-відбитків Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 4 було відзначено на 4,1 добу. Термін появи грануляційної тканини у І групі - 6,4 доба, тривалість стаціонарного лікування становила 12,3 діб. Застосування препарату «Ксилат» при лікуванні хворих II групи сприяло достовірному прискоренню стабілізації місцевого стану хворих та загоєнню рани. В цій групі хворих припинення виділень з рани відмічено на 5,1 добу, набряк рани на половину зменшувався на 3,9 добу, що в 1,5 рази швидше в порівнянні із І групою. Зникнення болю в рані та при ковтанні відзначалось відповідно на 4,5 добу і 3,5 добу, що становило в 1,3 рази швидше, ніж у І групі. Температура місцево нормалізувалась на 3,7 добу (швидше у 1,3 рази). Повне зникнення набряку наступало на 5,8 добу, що в 1,4 рази швидше в порівнянні із І групою. Появу грануляційної тканини у II групі відзначено у 1,2 рази швидше (5,2 доба), ніж у І. Припинення виявлення мікробного обсіменіння рани при цитологічному дослідженні мазків-відбитків спостерігалось на 2,7 добу, що в 1,5 рази швидше в порівнянні з І групою. Термін стаціонарного лікування був коротшим на 2,2 доби. Отримані результати клінічних спостережень свідчать про високу терапевтичну ефективність препарату «Ксилат», при застосуванні якого відзначається швидка регресія місцевих симптомів запалення та інтоксикації, прискорене зниження мікробного забруднення тканин рани, спостерігається раніша поява грануляційної тканини. Запропонований спосіб доводить ефективність запропонованої схеми лікування розлитих флегмон ЩЛД. Джерела інформації: 1. Бажанов Н.Н. Применение мирамистина для лечения больных одонтогенными флегмонами челюстно-лицевой области / Н.Н.Бажанов, М.Т.Александров, И.В.Черкесов // Стоматология. 2006. - №3. - С.24-26. 2. Александров М.Т. Экспресс-метод оценки эффективности лечения гнойной раны на основе применения лазерно-флюоресцентной фотометрии / М.Т.Александров, Н.Н.Бажанов, С.Н.Титова // Стоматология для всех. -2002. - №2.-С.14-16. 3. Волков А.О. Мікрофлора гнійних ран та сучасні підступи щодо застосування антисептиків в хірургічній практиці. Огляд літератури / А.О.Волков, Г.М.Большакова //Annals of Mechnikov Institute. - 2009. - №2. -C.19-23. 4. Котелевський Р.А. Клінікоекспериментальне обґрунтування профілактики карієсу інгібіторами глюкозидаз : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматологія» / Р.А. Котелевський. Київ, 2004. - 17с. 5. Чепкий Л.П. Применение нового инфузионного препарата Ксилат в интенсивной терапии / Л.П.Чепкий / www. uriafarm.com.ua. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5 51997 6