Спосіб лікування хворих на дорсалгію

Спосіб лікування хворих на дорсалгію шляхом використання кінезотерапії, партерної гімнастики, який відрізняється тим, що використовують гідрокінезотерапію, а при фіброміалгії додатково призначають мідокалм та мебікар, при міофасціальному больовому синдромі використовують електропунктуру на зони тригерних точок. (19) (21) u201001724 (22) 18.02.2010 (24) 10.08.2010 (46) 10.08.2010, Бюл.№ 15, 2010 р. (72) КІРДОГЛО ГЛІБ КОСТЯНТИНОВИЧ, ПОЛІВОДА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЕВИЧ (73) КІРДОГЛО ГЛІБ КОСТЯНТИНОВИЧ, ПОЛІВОДА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЕВИЧ 3 того ж стає можливим контроль ступеня збільшення амплітуди рухів. Вправи з використанням тренажерів спрямовані на розтягування, силове навантаження, фізичне зміцнення м'язів. Режим роботи на тренажерах включає такі розділи: - підготовчий розділ - 5-10 хвилин, - вивчення техніки вправ, силовий виносливості м'язів, корекція порушень осанки, купування спазмів м'язів - 20 - 25 хвилин, - розвиток силової виноскливості м'язів - 40-45 хвилин. У першому циклі курсу кінезотерапії формувалася індивідуальна програма, конкретний зміст якої залежить від результатів оцінки загального стану пацієнта, ступеня больового синдрому, стану м'язової системи, гнучкості хребта та сухожильних рефлексів. Особлива увага приділяється виявленню груп м'язів, що формують біль, наявності структурних аномалій в кістково-м'язовій системі, симптомам асиметрії, наявності та дислокації міофасціальних тригерних точок. У другому циклі занять (6 тижнів) використовується відкоректований лікувально-реабілітаційний комплекс (ЛРК) кінезотерапії у залежності від встановленого діагнозу. Перевага віддається комплексу вправ тягового характеру, тому що для хворого небезпечніше починати силові вправи м'яза , що пов'язані з супротивом його подовженню, а не з скороченням. У лікувальний комплекс включалися вправи, що враховують фізичні аспекти психологічної корекції (диференційоване м'язове розслаблення, ритмічне дихання), вправи, що спрямовані на розслаблення м'язів, з акцентом на розтягування м'язів з метою інактивації больових тригерних пунктів. Структура партерної гімнастики включає: - рухи у хребті та великих суглобах з полегшенням положення, - постізометричні вправи з розслабленням, - рух у поперековому відділі з максимально доступною амплітудою, - розтягнення та скручення хребта. Партерна або суглобова гімнастика дозволяє поетапно вивчати різні складні рухи, які неможливо виконувати на тренажерах. Партерна гімнастика проводиться за трьома категоріями складності адаптивна, середньої складності та високої інтенсивності. У роботі з пацієнтами часто призначалися вправи на розтяжіння двох типів - статичні та балістичні. Лікувальні вправи у басейні з температурою води 36-37°С - гідрокінезотерапія - має на організм додатковий вплив та створює специфічні умови, що визначають фізіологічні та лікувальні ефекти. До них відносяться наступні фактори. Гідростатичний тиск, зумовлений вагою води на кожну точку тіла, що занурено у воду. Гідростатичний тиск створює передумови для м'язової роботи під водою. Другим фактором є під'ємна сила води, що зменшує гравітаційне притяжіння. До того ж мають значення температура води, її опір та хімічний склад. Обов'язковою умовою проведення фізичних вправ у воді була відсутність вираженої об'єктив 52033 4 ної симптоматики, грижі диску, нестабільності хребта, різко вираженого больового синдрому. Використані три групи фізичних вправ: вільні рухи тулуба, витягуючі вправи біля бортика, ковзання та плавальні рухи. Плавання у теплому басейні дозволяє тренувати різні м'язи з мінімальною небезпекою. Тривалість індивідуального заняття у басейні триває у середньому 30 хвилин. Для хворих з міофасціальним больовим синдромом (МФБС) формувався ЛРК, до складу якого входили процедури електропунктури, що проводилась після сеансу кінезотерапії через 5-10 хвилин. Для проведення електропунктури використовується пристрій «Полет-001», що визначає біологічно активні точки (БАТ) та лікувальний вплив. Вплив здійснюється на тригерні зони, які пальпаторно були болючими. Активний точечний металевий електрод розташовується у зоні больових точок (тригерних пунктів). Як правило, центральні міофасціальні тригерні точки розташовувались у зоні срединних волокон м'язового черевця. Вплив здійснювався на больові зони переривчастими імпульсними струмами низької та високої частот з невеликою тривалістю стимулу. Для електропунктури доцільно застосовувати низькочастотні струми. Застосування низькочастотних імпульсів для знищення болю більш ефективно. При струмах високої частоти біль знімається швидше, але стійки результати досягаються при використанні токів низької частоти. Тому для найскорішого досягнення анальгезируючого ефекту на перших 3-х сеансах застосовують струм високої частоти (150Гц), а послідуючі 3-5 сеансів - струм низької частоти (30Гц). Тривалість однократного впливу на одну точку - 60 секунд. При встановленні параметрів електростимуляції виходили з відчуття хворого: поступово збільшючи амплітуду та частоту електричних імпульсів до появи досить сильного, рівномірного, але передбольового відчуття поколювання. Сила струму підбиралась індивідуально згідно з передбольовим порогом, та в середньому складала від 0 до 500 мкА, а в деяких випадках - до 1-2 мА. За один сеанс впливали на 6-8 точок. Сеанси електропунктури проводились через добу. На курс 6-8 сеансів. Розроблений для пацієнтів з фіброміалгією ЛРК включає використання медикаментозних засобів - транквілізатору мебікар та міорелаксанту мідокалм. Мідокалм має багатокомпонентну дію, ефективно послабляє тяжку для хворого ригідність, спастично збільшений тонус та біль у м'язах, покращує рухові функції, позитивно впливає на якість життя хворого з руховими порушеннями. Він знижує м'язовий тонус та поліпшує рухи, при цьому не викликає м'язової слабкості. Мебікар нормалізує порушення нічного еону, але не має прямого снодійного впливу, він має антиастенічний, психостимулюючий, антидепресивний, седативний, ноотропний, мнемотропний, гіполіпідемічний, вазовегетативний ефекти. Приклади конкретного використання способу. 5 52033 1. Хворий А., 14 років, історія хвороби №229. Звернувся до реабілітаційного центру 25.10.2005р. зі скаргами на біль у лівій ягодичній зоні, що різко посилюється при самих незначних рухах. Хворіє більше З місяців. При огляді виявлена болючість та напруження паравертебральних м'язів зліва, болючість при глубокій пальпації лівої ягодичної області у проекції грушевидного м'язу. При виконанні функціональних проб виявлено обмеження об'єму рухів вперед та вбік. При наклоні вперед на 10° корпус розвертається вліво із утворенням анталгічного сколіозу, що виникає внаслідок м'язового гіпертонусу. Визначався перехіл тазу та функціональне вкорочення лівої ноги на 1см. Тест «посадки» хворий виконує на 140° (кут між тазом та стегнами). Діагноз - спондилогенна дорсалгія із залученням до патологічного процесу мязів лівої поперекової області, м'язовий гіпертонус паравертебральних м'язів зліва, лівого грушевидного м'яза, функціональне вкорочення лівої ноги. У даному випадку на розвиток мязово-тонічного синдрому вплинуло роздратування рецепторів синувертебрального нерву в делянці ураженого диску. Дія реалізуючого фактора у вигляді переохолодження ініціювала розвиток клінічної картини захворювання, що проявилося вибірково в ураженні паравертебрального та грушевидного м'язів, відповідного хребтово- рухового сегмента (ПДС). Призначен курс ощадливої кінезотерапії у залі тренажерів та у басейні з обмеженням плавання. Через два тижні лікування явища хвороби зникли. Через 1,5 місяці хворий пройшов курс кінезотерапії у полному обсязі із включенням процедур суглобової гімнастики. Через 2 місяці пацієнт поновив заняття у спортивній волейбольній секції. Стан здоров'я добрий. 2. Хвора Я., 28 років, історія хвороби №1914, звернулася до реабілітаційного центру 10.10.2006р. зі скаргами на біль у нижній частині спини, більше справа та у проекції правого кульшового суглоба. Хворіє 6 років. Щоденні однотипні робочі рухи викликали у пацієнтки втомлення м'язів спини , біль у правому кульшовому суглобі. Перший час втома та біль до ранку проходили. Потім поступово втома та біль у спині та суглобі посилювались. Проводилось медикаментозне лікування, фізіотерапевтичні процедури, бальнеотерапія. Поліпшення наступало, але на короткий термін. Хворій був призначений ЛРК, що включає заняття на тренажерах, вправи у басейні, партерну гімнастику. Проведено курс процедур електропунктури. Після одного циклу лікування (12 занять) знищено перекос корпуса, досягнуто сгибання до 80°, значно зменшився біль. Після першого циклу занять хвора була повинна перервати лікування . Дома подовжила заняття по спеціально складеній програмі. Через 6 місяців знову пройшла лікуванКомп’ютерна верстка Л.Купенко 6 ня. Після завершення лікування наклони тулуба вперед виконує з прямими ногами у рамках норми, на біль не скаржиться, зросла маса тіла на 4 кг за рахунок м'язової тканини. Порушення з боку психічної сфери зникли, веде активний образ життя. 3. Хвора Б., 30 років, історія хвороби №2077. Скарги на сильний головний біль, слабкість, біль у м'язах кінцівок, спині, судоми в ікроніжних м'язах в нічний час. При огляді хвора фізично слабка (детренована), визначаються 12 больових тригерних пунктів у м'язах спини, верхніх та нижніх кінцівках. При пальпації міофасціальні тригерні пункти різко болючі, відмічається м'язова ригідність, кожний болючий валик під верхнім краєм лівої лопатки. Хворіла протягом 7 місяців. Призначено курс кінезотерапії, що включає заняття на тренажерах, у басейні, гімнастику. З огляду на фізичну слабкість пацієнтки, заняття проводились у трьох періодах - адаптивному, середньої складності, високої інтенсивності. Щодня хвора отримувала мебікар та мідокалм, що спрямовані на зниження емоційної напруги, ригідності та гіпертонусу м'язів. При формуванні реабілітаційної програми включались фізичні аспекти психологічної корекції (диференційне м'язове розслаблення, ритмічне дихання), вправи, що спрямовані на розслаблення м'язів, на розтягування м'язів з метою інактивації больових тригерних пунктів. Після проведення чотирьох циклів занять стан хворої значно поліпшився: значно зменшився м'язовий біль, число міофасціальних ТТ, виразність психоемоційних порушень, поліпшився сон, апетит, відношення до ближнього). Хворій рекомендовано подовжити заняття в домашніх умовах за індивидуальною програмою. Запропонований спосіб лікування хворих на дорсалгію з використанням рухових вправ, рефлексотерапії та медичних препаратів дозволить купувати больовий синдром, зняти страх перед рухами, нормалізувати силову виносливість м'язів тулуба, відновити гнучкість хребта, координацію рухів та руховий стереотип, зняти або зменшити м'язовий спазм. Все це дозволить отримати позитивний результат лікування, покращити якість життя пацієнтів. Література: 1. Патент №2355439 РФ, «Способ лечения больных с неврологическими проявленими дорсопатии», МПК А 61 N1/32, пуб. 20.05.2009. Бюл. №14. 2. Боголюбов В.М. и др. «Техника и методики физиотерапевтических процедур». Москва 2002. С.45-46. 3. Прототип- автореферат дис..к.мед.н. Бубновского СМ. «Роль кинезетерапии в реабилитации подростков и взрослых с неврологическими проявленими остеохондроза позвоночника и других дорсопатий» -М.2000. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601