5-фенілпропеніліден-2,4-діоксотіазолідин-3-ацетат натрію, який виявляє антиоксидантну активність

5-Фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3ацетат натрію формули ONa О. ^ який виявляє антиоксидантну активність очних та інших захворювань, для зменшення побічних реакцій, в тому числі при лікування хіміотерапевтичними засобами, тощо Цей лікарський засіб має необхідні лікувальні властивості, проте випускається у вигляді олійних розчинів, тому при внутрішньом'язових ІН'ЄКЦІЯХ МОЖЛИВІ болі, поява інфільтратів і алергічні реакції Значні побічні ефекти проявляються у хворих з важким кардіосклерозом і при інфаркті міокарду [2] Прототипом за ХІМІЧНОЮ будовою вибраний лікарський засіб емоксипін формули НС1 Н,С який є похідним піридину [1] Однак і названий лікарський засіб має ряд недоліків, зокрема, при внутрішньовенному і внутрішньом'язовому введеннях деколи спостерігається сонливість або збудження При застосування препарату можливе підвищення артеріального тиску, алергічні реакції Існують протипоказання при індивідуальній реакції на препарат В основу винаходу поставлене завдання створення нових антиоксидантних засобів, що мають ю C O ю 53529 ефеїсгивніші властивості та не викликають побічних явищ Поставлене завдання вирішується тим, що синтезований 5-фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-ацетату натрію формули Синтезована сполука є білим кристалічним порошком, розчинним у воді, нерозчинним в спирті і ацетоні Для доказу складу і структури синтезованої сполуки були використані ВІДОМІ сучасні фізикоХІМІЧНІ методи, зокрема ПМР-спектроскопія та елементний аналіз Одержані результати свідчать про ВІДПОВІДНІСТЬ синтезованої сполуки заявленій Сполуку, що заявляється, одержують таким чином 5-Фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3ацетат натрію є продуктом взаємодії 5фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-оцтовоі кислоти з гідроксидом натрію в водно-спиртовому середовищі Для повноти проходження реакції гідроксид натрію використовують з 10% надлишком Вихідну 5-фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-оцтову кислоту синтезують методом алкілування калійної солі 5-фенілпропеншден-2,4тіазолідиндюну монохлорацетатом натрію в середовищі водного ДМФА Для КІЛЬКІСНОГО проходження реакції використовують йодид калію і 20% надлишок монохлорацетату натрію Виділення необхідної гетероциклічної кислоти проводять за допомогою нейтралізації реакційної суміші розчином хлорид ноі кислоти Калійну сіль 5фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюну одержують за методом, описаним в літературі [3] Визначення антиоксидантної активності 5фенілпропеніліден-2,4-пазолідиндюн-3-ацетату натрію Антиоксидантну властивість визначають на моделі аутоокислення метилових естрів поліненасичених жирних кислот, які ІНІЦІЮЮТЬ іонами Fe2+ Як джерело метилових естрів поліненасичених жирних кислот використовують лікарський засіб лінетол, який вміщує суміш ефірів олеїнової (біля 15%), ліноленової (біля 57%) і лінолевої (біля 15%) кислот, вміст ненасичених жирних кислот складає 9-11% Оцінка впливу досліджуваної речовини на процес перекисного окислення ЛІПІДІВ проводилась наступним чином До 0,5г лінетолу додавали 0,25г твшу-80 і суміш озвучували в 4,25мл фосфатного буферу (0,05 моль, рН 7,4) на ультразвуковому диспергаторі УЗДН-2Т на протязі 5 хв при частоті ЮкГц Потім ДО отриманої дисперсії ЛІПІДІВ додавали 0,05мл препарату з відомою концентрацією так, щоб молярне співвідношення "ЛІПІДИ - сполука" в середовищі становило 500 1 Суміш розводять до об'єму 4,5мл фосфатним буфером (0,05 моль) і стимулюють перекисне окислення за допомогою внесення 0,5мл 0,14% водного розчину FeSO4*7H2O (кінцева концентрація Fe2+ в середовищі інкубації становить 500 ммоль) Отриману суміш шкубують при 37 °С, через 40 та 60 хв відбирають аліквоти по 0,05 мл для визначення вмісту ліпопероксидів В контрольному ДОСЛІДІ замість суспензії ЛІПІДІВ додають ВІДПОВІДНИЙ об'єм фосфатного буферу Як контроль використовують суміш, яка не вміщує антиоксиданту (АО) або досліджуваної сполуки [4] Інтенсивність проходження процесу перокислення ЛІПІДІВ оцінюють за вмістом ліпопероксидів в середовищі інкубації в динаміці До 0,05мл інкубаційного середовища додають 0,2мл 8,1% водного розчину д од еци л сульфату, 1,5мл ацетатного буферу (2 моль, рН = 3,5), 1,5мл 0,8% розчину 2тюбарбітурової кислоти і 1,0мл дистильованої води Суміш перемішують і шкубують на протязі 1 год при 95°С на водяній лазні в щільно закритих пробірках Потім пробірки охолоджують до кімнатної температури, додають 1мл дистильованої води, 5мл суміші бутанол - піридин (15 1 за об'ємом) і інтенсивно струшують 3 хв Вміст переносять в центрифужні пробірки і центрифугують 5 хв при3000 об/хв [5] Оптичну густину верхнього забарвленого шару фотометрують в порівнянні з контрольним дослідом на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 532нм Результати ДОСЛІДІВ обробляють статистично за допомогою критерію t Ст'юдента Одержані в експерименті дані порівняльного вивчення антиоксидантної активності сполуки, що заявляється, і еталонного препарату (а-токоферолу ацетату) в динаміці представлені в таблиці Гостра токсичність вивчалась за методом [6] при однократному пероральному введенні водного розчину сполуки білим мишам обох статей масою 18-22г Сполуку вводили в дозах 300, 500, 800 та 1000мг/кг ваги тварини За тваринами спостерігали протягом 14 днів Як контроль використовували групу тварин, яким вводили ВІДПОВІДНИЙ об'єм дистильованої води В результаті проведених токсикометричних ДОСЛІДІВ, встановлено, що для досліджуваної сполуки величина середньолетальної дози (LDso) становить 71 Омг/кг Це дозволяє віднести 5феніллропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-ацетат натрію до другого класу безпеки, тобто за ступенем токсичності і небезпеки сполука, що заявляється, відповідає вимогам до лікарських засобів Таким чином, сполука, що заявляється, проявляє виразну і стійку антиоксидантну активність, яка переважає в експерименті відомий антиоксидант - а-токоферол ацетат 53529 Таблиця Порівняльна оцінка антиоксидантної активності сполуки, що заявляється, і еталонного препарату (а-токоферолу ацетату) в динаміці п = 6-8 Вміст ліпопероксидів, од оптич густини, час досліджень в хв після додавання Fez+ 0* 40 60 Контроль (вода) 0,193 ± 0 , 0 0 8 0,258 ± 0 , 0 1 3 0,320 ± 0,023 Еталон (а-токоферог 0,152 ± 0 , 0 1 2 0,168 ± 0 , 0 0 9 0,265 ± 0,002 ацетат) Pi < 0,05 Рі < 0,001 Рі < 0,05 0,059 ± 0,008 0,122 ± 0 , 0 1 1 0,205 ± 0,007 Сполука, що заявляРі < 0,001 Рі < 0,001 Рі < 0,002 ється Р 2 < 0,001 Р 2 < 0,002 Р 2 < 0,001 Препарат Для розуміння даного винаходу нижче наведено приклад одержання 5-фенілдропеніліден-2,4тіазолідиндюн-3-ацетату натрію Синтез 5фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-оцтовоі кислоти 13,40г калійної солі 5-фенілпропеніліден-2,4тіазолідиндюну, 16,60г йодиду калію і 8,40г монохлорацетату натрію кип'ятять в 50мл ДМФА протягом 2 год Після охолодження реакційну суміш розводять водою і нейтралізують розведеною хлоридною кислотою до рН = 2-3 Осад, який утворився відфільтровують, висушують Продукт реакції переосаджують за допомогою розчину гідрокарбонату натрію і розведеної хлоридної кислоти Вихід 95% Перекристалізують з оцтової кислоти Безбарвні кристали з Т-гопл = 2 3 9 - 2 4 1 °С Знайдено, % N 4 , 9 0 , S 10,95 C i 4 H n N O 4 S Вирахувано, % N 4 , 9 4 , S 11,08 Тонкошарова хроматографія Rf = 0 66 ± 0 03 (ацетон-гексан-25% розчин NH 4 OH 50 50 1), 0 79 ± 0 02 (хлороформ-ацетон 25% розчин NH4OH 90 10 1) Спектр ПМР 4 35с (2Н, СН 2 ), 7 01д,7 06д J = 11 4Гц (1Н, СН= СН =СН), 7 35-7 46М, 7 64-7 73м (7Н, С б Н 5 С Н = С Н ) , 1 3 - 3 0 ш с (1Н.СООН) Синтез 5-фенілпропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-ацетату натрію До суспензії 2,58г 5феніллропеніліден-2,4-тіазолідиндюн-3-оцтовоі кислоти в 20мл етанолу при інтенсивному перемішуванні додають розчин 0,48г NaOH в 5мл води Суспензію нагрівають на водяній лазні до повного розчинення інгредієнтів Осад, який утворився після повного охолодження, відфільтровують, промивають спиртом, ефіром і висушують Вихід 80% Білий кристалічний порошок з Т топл - 260 261 °С Знайдено, % N 4 , 6 0 , S 10,40 C i 4 H i 0 N O 4 S N a Вирахувано, % N 4 , 5 0 , S 10,30 Джерела використаної інформації 1 Машковский М Д Лекарственные средства В двух томах Т І-Изд 13-е, новое -Харьков Торсинг, 1998 -С 95-96,196-197 2 Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии Под ред Чекмана И С , Пятака О А - К и е в «Здоров'я» 1986 С 396-396 3 Popov-Pergal Katarma, Cecovic Zivorad, Pergal Miroslav The influence of different 5-aryhdene groups potassium salt with ethyl bromoacetate // J Serb Chem Soc -1990 -55, № 9 -P 495-500 4 Fernandes N , Vallenznella A , Fernandez V Effect of diethyl maleate and glutathione on Imoleate peroxidation -Lipids, 1982, v 17, №5, p 393-395 5 Ohkawa H , Ohmshi N , Vagi К Assay for hpid peroxides in animal tissues by thiobarbitunc acid reaction -Anal Biochem , 1979, v 95, №2, p 315-358 6 Прозоровский В Б , Прозоровская МЛ , Демченко В М Экспресс-метод определения эффективной дозы и ее ошибки // Фармакология и токсикология -1978, - №4 С 497-502 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24