N – гептил – (9-флуореніліден) – ізонікотиногідразид, який виявляє антибактеріальну активність

Винахід стосується галузі органічної хімії, нової хімічної сполуки, а саме: N-гептил-(9-флуореніліден)ізонікотиногідразиду формули І: що виявляє антибактеріальну активність. До антибактеріальних препаратів, як відомо, належать антибіотики різних хімічних груп, сульфаніламіди, похідні нафтиридину, хіноксаліну, нітрофурану, 8-ок-сихіноліну та протитуберкульозні засоби, їх чисельність і різноманітність обумовлені особливістю дії на грампозитивні, грамнегативні штами мікроорганізмів, а також на змінені і нетипові їх форми, Крім того, кожному з них притаманні певні фармакокінетичні й фармакодинамічні властивості; вони по різному переносяться хворими; можуть викликати небажані побічні реакції і розвиток медикаментозної стійкості бактерій [Машковский М.Д. / Лекарственные средства: В 2 ч. - М.: Медицина, 1986. Ч. 2. - С 258-262; Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии / И.С. Чекман, О.А. Пятак, А.П. Пелещук и др.: Под ред. И.С. Чекмана, А.П. Пелещук, О.А. Пятака. - К.: Здоров'я, 1986. - 736 с]. Пошук нових органічних сполук з антибактеріальною дією, у зв'язку з цим, є доцільним і актуальним. В основу винаходу поставлене завдання створити нові органічні сполуки, похідні флуорену, які виявляють антибактеріальну активність І не є шкідливими для організму. Поставлене завдання досягається одержанням N-гептил-(9-флуореніліден)-ізонікотиногідразиду, який виявляє бактеріостатичну дію щодо мікобактерій туберкульозу штаму H37Rv, Bovlnus-8, Мус. Fortultum, а також деяких грампозитивних і грамнегативних бактерій. Протитуберкульозна активність нової сполуки перевищує дію прототипу відомого лікарського засобу ізоніазиду. Згадана речовина в літературі не описана. N-гептил-(9-флуореніліден)-ізонікотиногідразид одержують алкилюванням калій N-(9-флуорен!лІден)ізонікотиногідразонату в діоксиді бромистим гептилом. Πриклад. До суспензії 10,11 (0,03 моля) калій N-(9-флуореніліден)-ізонікотиногідразонату в 80,0мл діоксану додають 6,44 г (0,036 моля) бромистого гептилу і кип'ятять при інтенсивному перемішуванні протягом 6 годин. Потім з реакційного середовища під технічним вакуумом усувають діоксан до 1 /4 об'єму. Залишок відфільтровують, промивають на фільтрі 20 мл діоксану і висушують. Одержують 10,46 г (вихід 73,0%) кристалічної речовини жовто-оранжевого кольору, т.т. 293-295 °С (із пропанолу). C26H27N30 мол. м. 397,5252. Знайдено, %:С-78,85, Η-7,02,Ν-10,79. Вирахувано, %: С - 78,56, Η - 6,85, Ν -10,57 . УФ-спектр в етанолі, l макс (lge ): згин 245-250 (4,34), 260 (4,38), згин 285 (3,70), 340-355 (3,92), згин 375-380 (3,87), згин 400-405 (3,82). Найближчим структурним аналогом нової сполуки і є N-бутил-(9-флуореніліден)-ізонікотиногідразид формули II: спосіб одержання якого описаний в авт. св. СРСР до заявки № 4852239/04, 17.07.90. Сполука II виявляє активність щодо 45 мікобактерій туберкульозу штаму H37Rv. Антибактеріальна активність запропонованої речовини N-гептил-(9-флуоренілsден)-ізонікотиногІдразиду вивчена на грампозитивних (мікобактерії туберкульозу 50 штам H37Rv, штам Bovinus-8, Мус. Fortultum, стафілокок золотистий, стрептокок), грамнегативних (кишкова і синьогнійна палички, клебсієла, вульгарний протей) бактеріях, а також патогенному грибі Candida 55 albacans. Протитуберкульозна дія нової речовини ІЧ-гелтил-{9-флуоренІлІден)-ізонікотиногІдра-зиду вивчена на штамі H37Rv, Bovlnus-8. Мус. Fortultum при проведенні експерименту в пробірці з завісиною культури методом двократних серійних розведень на твердому поживному середовищі Левенштейна-Єнсена. Густина мікробної суспензії становила 50 млн. мікробних клітин в 1 мл. При цьому встановлена мінімальна інгібуюча концентрація досліджуваної нової речовини І, що становить 0,078 мкг/мл щодо штаму H37Rv, 5,000 мкг/мл щодо штаму Boninus-8 і 0,625 мкг/мл щодо Мус. Fortuitum. Еталоном порівняння був найактивніший на сьогоднішній день туберкуло-статик - лікарський препарат ізоніазид. Порівняльні дані бактеріостатичної активності вивчених сполук подані в табл. 1. Результати досліджень, подані в табл. 1, свідчать про те, що нова сполука N-гептил-(9-флуореніліден)ізонІкотиногідразид вдвічі перевищує активність відомого туберкулостатика і дорівнює за дією структурному аналогові (при дослідженні в пробірці на твердому поживному середовищі Левенштейна-Єнсена) щодо мікобактерій туберкульозу штаму H37Rv; рівна за дією Ізоніазиду щодо штаму Bovіnus-8 і Мус, Fortuitum. Дослідження антимікробної активності нової речовини щодо грампозитивних (стафілокок золотистий, стрептокок), грамнегативних (кишкова і синьогнійна палички, клебсієла, вульгарний протей) штамів, а також патогенного гриба молочниці проводились за загальноприйнятою методикою серійних розведень на рідкому поживному середовищі - м'ясо-пептонному бульйоні. Густина мікробної суспензії становила 10 тис. бактерій в 1мл середовища. Для вирощування грибів використане середовище Сабуро. Навантаження - 500 000 репродуктивних тілець в 1мл. Антимікробна активність оцінювалась за мінімальною бактеріостатичною або мінімальною мікостатичною концентрацією хімічної сполуки, вираженою в мкг/мл. В результаті проведених експериментів встановлено, що N-гептил-(9-флуореніліден)-ізонікотиногідразид діє на всі досліджені штами бактерій (стафілокок золотистий, стрептокок, кишкова та синьогнійна палички, клебсієла, вульгарний протей), на патогенний гриб молочниці в концентрації 100 мкг/мл (табл. 2). Нова сполука І, як встановлено, високоактивна щодо мікобактерій туберкульозу штаму H37Rv, Bovinus-8, Мус. Fortuitum і малоактивна [В.А. Силин / Некоторые особенности определения чувствительности микроорганизмов к новым химическим соединениям // Антибиотики и медицинская биотехнология, 1985. - № 11. - С. 859-862] щодо спектру штамів бактерій, поданих у таблиці, а також щодо патогенного гриба молочниці. Гостру токсичність нової сполуки визначали на білих мишах при пероральному і внутрішньоочеревинному способах введення. Тваринам вводили по 5 концентрацій речовини, приготованих двократними розведеннями. На кожну концентрацію використовували не менше, ніж 8 мишей. Загибель тварин реєстрували на протязі 14 днів. Розрахунок ЛД50 проводили за методом І.П. Аш-марина, О.О. Воробйова (1962 p.). Встановлено, що ЛД50 запропонованої речовини при пероральному введенні перевищує 5000 мг/кг, при внутрішньоочеревинному введенні становить 1145 мг/кг маси миші. Порівняльні дані гострої токсичності N-гептилн[9-флуореніліден}-ізонікотиногідразиду подані в табл. 3. Як видно з табл. З, запропонована сполука у 5 разів менш токсична, ніж Ізоніазид при введенні через рот і в 5,9 рази - при парентеральному способі введення. Нова сполука І вигідно відрізняється також від структурного аналога, бо майже в 2 рази менш токсична при введенні через рот. N-Гептил-{9-флуоренІліден)-ізонІкотиногІдразид виявляє in vitro сильну вибіркову дію на мікобактерії туберкульозу штаму H37Rv, Bovinus-8. Мус. Fortuitum, слабку - на грам-позитивні, грамнегативні мікроби І гриб молочниці; належить до малотоксичних речовин, її синтез легко доступний, економічний І екологічно чистий. Нова сполука І, після належного фармакологічного дослідження, може бути запропонована для використання у медичній практиці у вигляді порошку, таблеток І капсул як антибактеріальний засіб.