Спосіб діагностики мікробіологічних порушень при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі

Спосіб діагностики мікробіологічних порушень при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, що передбачає ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, який відрізняється тим, що виконують посів гомогенізату слизової оболонки дистального відділу стравоходу, на щільні та рідкі поживні середовища з наступним урахуванням отриманих результатів та ідентифікацією висіяної мікрофлори. (19) (21) u201008071 (22) 29.06.2010 (24) 10.12.2010 (46) 10.12.2010, Бюл.№ 23, 2010 р. (72) ІГНАЩУК ОЛЕНА ВІКТОРІВНА, КИРИЧЕНКО ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА, СЄРКОВА ВАЛЕНТИНА КОСТЯНТИНІВНА, ІВАНОВА СВІТЛАНА АНДРІЇВНА (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.І.ПИРОГОВА 3 езофагеальної рефлюксної хвороби /Ю.Г. Кузенко //Клінічна медицина. - 2008. - № 3. - с. 122-126]. Відомий спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби полягає в проведенні ендоскопічного дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту [Абакумов М.М. Эндосокопическая и морфологическая диагностика гастроэзофагеального рефлюкса /М.М. Абакумов, Т.П. Пинчук, И.Е. Галанкин, А.Н. Погодина, Я.Б. Азаров, Е.В. Кислухина //Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2004. - т. 163, № 6. - с. 11-16.]. Недоліком методу є відсутність відображення мікробіологічних порушень при рефлюксезофагітах. В основу корисної моделі «Спосіб діагностики мікробіологічних порушень при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі» поставлені завдання визначити особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби шляхом посіву гомогенізату біоптату слизової оболонки нижньої третини стравоходу та щільні і рідкі поживні середовища з наступним урахуванням отриманих результатів, для покращення діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Поставлене завдання досягаються способом, що передбачає ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, який відрізняється тим, що виконують посів гомогенізату слизової оболонки дистального відділу стравоходу, на щільні та рідкі поживні середовища з наступним урахуванням отриманих результатів та ідентифікацією висіяної мікрофлори. Спосіб здійснюється таким чином: проводять ендоскопічне дослідження стравоходу, під час якого виконують біопсію слизової оболонки дистального відділу стравоходу. Біоптат в стерильних умовах транспортують в бактеріологічну лабораторію. Зважування матеріалу проводять на торсійних вагах з використанням стерильних інструментів. Для попередження мікробної контамінації на зважувальну частину терезів стерильним пінцетом поміщають стерильну паперову пластинку, на яку поміщають біоптат. Після визначення маси матеріалу в міліграмах, зберігаючи стерильні умови, його поміщають в стерильну ступку, в якій вже знаходився 1 мл фізіологічного розчину, взятого з флакону для проведення внутрішньовенних ін'єкцій. Стерильним товкачиком біоптат гомогенізують з розчином до однорідного стану. Посів проводять на щільні поживні середовища - м'ясопептонний агар (МПА), кров'яний м'ясопептонний агар (КМПА), середовище Сабуро (СС), середовище Плоскірєва (СП), середовище Ендо (СЕ), а також на напіврідкі поживні середовища Сабуро та тіолгіколеве середовище (по 10 мл) в пробірках. Гомогенізат вносять на щільні поживні середовища за методикою по Є.К. Гринусу, А.Ф. Фролову (1986 p.). Для цього 1 повну петлю (діаметром 3 мм) гомогенізату засівають на середовище у чашці Петрі в певні сектори. В секторі А матеріал засівається «газоном» (по 20-40 паралельних штрихів), після чого петлю прожарюють в полум'ї пальника. Після охолодження проводять один штриховий рух з третини сектору А таким чином, 55459 4 щоб утворився сектор 1. Процедуру стерилізації петлі повторюють, після чого проводять рух петлею по агару для того, щоб перетнути лінію 1 сектору один раз і утворити сектор 2, при цьому стежать, щоб лінія сектору 2 не торкалась ліній сектору А. Аналогічно створюють 3 сектор. Для посіву на напіврідкі поживні середовища 1 повну петлю гомогенізату, взятого стерильною петлею, вводять в середовище, рухаючись перпендикулярно до дна пробірки, намагаючись не торкатись бічних стінок пробірки і поцілити в центр, занурюючи петлю в середовищі до самого дна. Після внесення матеріалу в поживні середовища та виконання маркування пробірок і чашок з посівами їх розташовують в термостаті при температурі 37 °С протягом 1-2 діб. Виділення чистої культури та типування мікроорганізмів відбувається за стандартною методикою. Тіолгілколеве середовище дозволяє виконувати посів для визначення росту анаеробних мікроорганізмів без створення анаеробних умов (не використовуючи анаеростат), оскільки в складі цього середовища є інгредієнти, що здатні створити ці умови. Для цього використовується 10-12 мл середовища, що поміщається у стандартну пробірку в умовах термостату. Поява росту через 1-2 доби у вигляді хмаринки помутніння в середній та придонній частині середовища свідчить про ріст облігатних анаеробних мікроорганізмів [Основные методы лабораторных исследований в клинической бактериологии /под ред. J. Vandepitte, K. Engbaek, P. Piot, С.С. Heuck. Пер. с англ. - Женева: ВОЗ. 1994. - 132 с.]. Хворий К., 26 років. Клінічний діагноз: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з езофагітом, ерозивний езофагіт ступеню В за ЛосАнджелеською класифікацією. Тривалість захворювання 6 років. Скарги на тривалий, помірної інтенсивності біль, щоденну печію, відчуття гіркого в роті, нудоту, важкість в епігастрії, закрепи, біль у серці, серцебиття. Ендоскопічна картина: Слизова оболонка стравоходу гіперемована в нижньогрудному відділі на гребні складок, еродована, спостерігаються ерозії проксимальної зубчастої лінії більше 0,5 см довжиною, кардія функціональна зубчаста лінія знаходиться на рівні діафрагми. В шлунку секрет з великою кількістю жовчі. Слизова оболонка шлунка і дванадцятипалої кишки слабо рожева. Дані мікробіологічного дослідження: виділено бактероїди та гриби роду Candida. Дослідження на Helicobacter pylori встановило високий ступінь обсіменіння. Спосіб діагностики мікробіологічних порушень при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі апробовано на 89 пацієнтах, яким було проведене дане дослідження. Спосіб виявився ефективним, в 95,5 % випадках дослідження біоптатів слизової оболонки дистального відділу стравоходу виділено патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. Встановлено, що при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі можливе інфікування слизової оболонки стравоходу S.epidermalis (49,4 %), грибами роду Candida (44,9 %), E.coli (33,7 %), бактероїдами (32,6 %), Enterococcus spp. (31,5 %), S.aureus (9,0 %), H.influensae (7,9 %), S.pyogenes 5 55459 (6,7 %) та S.pneumoniae (4,5 %). Метод виявився безпечним, ускладнень проведення процедури не виникало. Таким чином, даний спосіб діагностики мікробіологічних порушень при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі сприяє покращенню діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби і Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 кращому розумінню патологічних процесів, що виникають при рефлюкс-езофагітах. Методика проста, доступна для будь-якої мікробіологічної лабораторії, ефективна і може знайти широке використання в практичній гастроентерології. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601