Спосіб лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту

Спосіб лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту шляхом використання 3 м'яких тканин як самостійно так і в суміші з різними остеопластичними матеріалами. БаТП також використовують в якості біологічної мембрани. Даний спосіб лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту шляхом використання багатої тромбоцитами плазми в якості біологічної мембрани, згідно з корисною моделлю, зону перфорації освіжають, обробляють антисептиком та гемостатичним гелем, затим через перфораційний канал вводять багату тромбоцитами плазму до границі з вогнищем запалення в періодонті в області поділу коренів й ущільнюють її, після чого під рентгенологічним контролем перфораційний канал заповнюють МТА цементом. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування хронічного перфоративного міжкореневого періодонтиту, обумовлений тим, що тромбоцити в організмі відіграють основну роль у процесі згортання крові при ушкодженнях тканин і є природним джерелом факторів росту. Встановлено, що специфічні білки, так називані фактори росту, являють собою біологічно активні поліпептидні молекули. Фактори росту функціонують як сигнальні молекули для взаємодії між клітинами. Вони випускають біохімічні сигнали, що сприймаються рецепторами, розташованими на поверхнях ушкоджених клітин. Рецептори, одержавши сигнал, стимулюють розподіл і ріст цих клітин. При збільшенні концентрації тромбоцитів збільшується концентрація факторів росту: тромбоцитарного фактору росту (PDGF-aa, PDGF-bb, PDGF-ab), що трансформує фактор росту (TGF-1, TGF-2), фактору росту ендотелія судин (VEGF) і фактору росту епітелію (EGF). Ці природні фактори росту знаходяться в біологічно визначених співвідношеннях. У природному згустку містяться фібрин, фібронектин і вітронектин, що ще називають адгезивними молекулами, які необхідні для міграції клітин, остеокондукції, епітелізації й остеоінтеграції. У БаТП ці речовини містяться в тій же концентрації, що й у нормальному згустку (тобто 24 г/л). Крім того, БаТП не володіє остеоіндуктивним ефектом, тобто така плазма не може ініціювати утворення кістки без присутності кісткових клітин. БаТП стимулює ангіогенез (тобто ріст судин) і мітоз клітин, що беруть участь у процесі регенерації. МТА цемент (Mineral Trioxide Aggregate, комерційна назва Pro Root; Dentsply) був розроблений при участі M.Torabinejad у Loma Linda University (США) у 1998 році. Його основними компонентами є: трьохкальцієвий алюмінат, трьохкальцієвий силікат, оксид кальцію й оксид кремнію. Усі ці речовини входять до складу портландцементу, за винятком оксиду вісмуту, що був доданий у МТА для 55926 4 надання рентгеноконтрастних властивостей. Методом електронного мікроаналізу встановлено, що основними іонами, присутніми у МТА, є катіон кальцію і фосфат-аніон, а оскільки вони одночасно і головні компоненти тканин зуба, останні біологічно сумісні з даним препаратом. Після змішування з водою рівень кислотності матеріалу збільшується з рН 10,2 до 12,5, що обумовлює його антимікробні властивості у відношенні деяких факультативних анаеробних бактерій. Зазначений препарат має герметизуючі властивості, біосумісність, відсутність мутагенної активності, низьку цитотоксичність, здатність стимулювати клітинну відповідь, наслідком чого є відкладення цементу на поверхні кореня, що сприяє регенерації періодонтальної зв'язки і формуванню кісткової тканини. Спосіб виконують наступним чином: Для проведення якісного лікування область перфорації повинна бути добре візуалізованою. У разі потреби краї перфорації освіжають за допомогою кулястого бора. Зону перфорації обробляють 0,5 % розчину гіпохлориту натрію. Для зупинки кровотечі використовують гемостатичний гель ViscoStat (Ultradent). Приступають до виготовлення БаТП мембрани. Для цього з ліктьової вени пацієнта в стерильну пробірку проводять забір необхідного обсягу венозної крові (10-15 мл) і поміщають її у центрифугу для одержання БаТП шляхом центрифугування на швидкості 3000 об/хв 15 хв (за методикою F. Adda, P.Bellon, 2003). Після цього виготовляють мембрану з БаТП аутокрові пацієнта для закриття кісткового дефекту. Мембрану одержують у такий спосіб: вийняту з пробірки багату тромбоцитарну плазму поміщають між двома стерильними серветками і пресують, наприклад, шляхом прокатування качалкою, після чого готову мембрану звільняють від серветок. Мембрану розміщають в області кісткового дефекту на границі з вогнищем запалення в періодонті в області поділу коренів й ущільнюють її. Після формування бар'єра поверх нього для герметичного закриття дефекту розміщають МТА цемент. Приступають до пломбування перфораційного каналу. Маленькими порціями на перфорацію укладають МТА і заповнюють дефект за допомогою штопфера великого діаметра для запобігання проштовхування матеріалу в періодонт, закривають зволоженою ватяною кулькою і тимчасовою пов'язкою. Проводять рентгенконтроль. Через 12 годин після того як МТА застигне, видаляють тимчасову пов'язку і закривають порожнину постійним пломбувальним матеріалом. Подальший рентгенконтроль проводять через 1, 3 і 6 місяців. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Приклад. Пацієнт М., 55 років, звернувся для лікування зуба 36. Він повідомив, що незважаючи на те, що без утруднень може жувати на зубі, він відчуває тяжкість і періодичний біль при накусуванні. Після проведення рентгенографії був поставлений діагноз: перфорація парапульпарним штифтом, хронічний гранулюючий періодонтит 36. Був виконаний доступ до порожнини зуба в дистальній оклюзійній частині коронки. Після чого 5 55926 штифт був вилучений. Визначили розташування перфорації, використовуючи апекслокатор і Кфайл № 10. Освіжили краї перфорації. Область перфорації промили розчином гіпохлориту натрію 0,5 % для того, щоб видалити цемент і продукти розпаду, зменшуючи бактеріальне забруднення цієї області. Кровотечу зупинили за допомогою гемостатичного гелю ViscoStat (Ultradent). Для лікування запалення було прийнято рішення використати БаТП мембрану. Для цього з ліктьової вени пацієнта в стерильну пробірку провели забір венозної крові (10 мл) і помістили її в центрифугу для одержання БаТП шляхом центрифугування на швидкості 3000 об/хв 15 хв. Потім тромбоцитарний згусток витягли із пробірки, помістили між двома стерильними серветками і спресували. Після чого готову мембрану звільнили від серветок. Мембрану розмістили в області кісткового дефекту й ущільнили. Після формування бар'єра поверх нього для герметичного закриття Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 дефекту розмістили МТА цемент. Матеріал МТА розмістили в області перфорації й у просторі кореневого каналу. Матеріал вносили невеликими порціями, конденсували під час розміщення за допомогою плагера і зворотною стороною зволоженого паперового штифта. Вологою ватяною кулькою ізолювали устя і поставили тимчасову пломбу водяним дентином. Через 1 добу пацієнт прийшов на повторний прийом. Тимчасову пломбу і ватяну кульку вилучили. Ізоляція з МТА стала затверділою. Поставили постійну пломбу. Через 3 місяці пацієнт прийшов на повторний прийом. Хворий скарг не пред'являв. Клінічний огляд ознак запалення не виявив, перкусія зуба безболісна, пальпація слизуватої оболонки в області 36 безболісна. Найбільш значима ознака загоєння була виявлена при рентгенографічному обстеженні, де кістка в області фуркації відновилася практично цілком. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601