Спосіб діагностики ниркової гіпертензії у хворих на сольовий діатез

Спосіб діагностики ниркової гіпертензії у хворих на сольовий діатез, що включає дослідження форми, розмірів нирок і місце їх знаходження прощупуванням нирок пальцями рук, який відріз 3 Першою особливістю пропонованого способу є визначення відносно прямих частин горизонтального і вертикального контуру нирки, які прилягають ближче до спини. У здорової людини в нормі пряма частина горизонтального контуру нирки дорівнює 2 см ± 2 мм, а пряма частина вертикального контуру верхньої половини нирки дорівнює 4..5 см ± 2 мм. Наявність у нирковій мисці мікролітів (піску) створює додатковий опір сечі, яка проходить в сечовід через товщу сольового вмісту. Відповідно до кількості мікролітів (піску) в нирковій мисці накопичення сечі збільшується, яка стискає судини нирки і розтягує капсулу нирки, змінюючи її контури з еліпсоїдних до прямих. Чим більша ниркова гіпертензія, тим більший тиск на капсулу і в результаті та частина нирки, що ближче до спини (пряма частина) збільшується. Розміри прямої частини горизонтального контуру нирки в патології збільшується до 1, 2, 3 і більше сантиметрів. Пряма частина вертикального контуру також змінюється в патології, збільшуючись тільки до 1см в динаміці. Пряма частина горизонтального контуру в більшій мірі і пряма частина вертикального контуру в меншій мірі, які збільшуються в патології і відображують ступінь ниркової гіпертензії. Враховуючи показники динаміки горизонтального контуру нирки найбільш суттєвими, тому практично вони мають основну інформаційну цінність. Нижня половини нирки покрита жировою клійковиною (паранефроном), яка не дозволяє визначити динаміку пропонованих розмірів, і є відповідно не інформативною. Іншою особливістю пропонованого способу діагностики є визначення межі, що відповідає середини нирки на рівні 10-го грудного хребця (ребра). На відміну від інформації великої медичної енциклопедії, підручника по анатомії і анатомічного атласу для медичних ВУЗів, де по нині половина нирки відповідає рівневі 12-го ребра. Результати обох досліджень вважаються дійсними, з тією різницею, що дані дослідження відповідають положенню нирки у живої людини, а літературні відомості побудовані на матеріалах покійної людини. Коли людина помирає, відповідно змінюється положення нирки. Діагностика ниркової гіпертензії проводиться наступним чином (фіг.) і складається з двох частин. Перша частина дослідження виконується для визначення межі, що ділить ліву нирку на верхню и нижню половини. Для чого на віддалі 3,5 см зліва від серединної лінії хребта на лінії умовного продовження реберно-поперекової складки визначається ручкою або фломастером мітка т.1), від якої до верху проводиться перкутація. Палецьплесимер розташований горизонтально. При появі зміни притуплення перкуторного звуку, робиться відмітка (т. 2) на тілі пацієнта напроти лівого краю нігтьового ложа пальця-плесиметра. Для уточнення результату першої відмітки, яка щойно визначилась, відступають від мітки (т.1) вліво або впра 56292 4 во на 1 см по лінії умовної реберно-поперекової складки, робляться мітки (т. 3, 4) і від них проводиться аналогічна перкутація знизу доверху. Дві додаткові мітки (т. 5, 6) повинні бути на одній лінії в горизонтальній площині. Ця лінія відповідає межі, яка розділяє нирку на верхню і нижню половини і знаходиться на рівні остистого відростку 10-го грудного хребця (ребра). Для визначення відносно прямої частини вертикального контуру нирки відступають від щойно визначеної межі, що відповідає половині нирки, по середній лінії хребта доверху на 6 см і вліво на 3,5 см від хребта робиться мітка (т. 7) і від неї проводиться перкутація вниз. Палець-плесимер розташовується горизонтально. Місце (т. 8) притуплення перкуторного звуку відповідає верхній границі відносно прямого розміру вертикального контуру нирки, яка відмічається напроти правого краю нігтьового ложа пальцяплесиметра. В нормі цей розмір дорівнює 4,5..5 см ± 2 мм, в патології він змінюється не більше 1 см, а тому динаміку його слід вважати допоміжними показниками інформативності величин ниркової гіпертензії. Друга частина дослідження виконується для визначення відносно прямої частини поперечного контуру нирки, що знаходиться в горизонтальній площині. Для цього палець-плесимер розташовується вертикально на 1 см вище від середини нирки (т. 9) і ведеться перкутація від середньої лінії хребта вліво. При появі притупленого звуку робиться відмітка ручкою або фломастером (т. 10) навпроти лівого краю нігтьового ложа пальцяплесимера, яка відповідає правій границі прямої частини поперечного контуру нирки (ПКН). Для визначення лівої границі ПКН, виконують заміри лінійкою відступають вліво від правої границі нирки на 6 см (т. 11) і перкутують вправо, при чому палець-плесимер розташовується вертикально. Поява притупленого звуку (т. 12) свідчить про ліву границю ПКН, яка відмічається напроти правого краю нігтьового ложа. Розмір ПКН в нормі дорівнює 2 см ± 2 мм. В патології досягає динаміка до 5,5 см ± 2 мм. Методика визначення межі, що відповідає половині правої нирки, відносно прямої частини вертикального контуру і відносно прямої частини поперечного контуру, що знаходиться в горизонтальній площині, аналогічно з вище описаного для лівої нирки і не вимагає окремого опису. Галузь застосування: терапевтичні, діагностичні та лікувальні відділення лікарень, лікувальнодіагностичних центрів, санаторіїв, реабілітаційних центрів терапевтичного профілю, в диференційній діагностиці ниркової і печінкової коліки. Широке застосування запропонованого способу діагностики ниркової гіпертензії в умовах вищеназваних установ і підрозділів є запорукою успішної профілактики артеріальної гіпертензії ниркового походження, ниркової кам'яної хвороби, як такої, і її багато численних важких наслідків. 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело 56292 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601