Спосіб діагностики пошкодження лицевого черепа, поєднаного з судинно – рефлекторною дисциркуляцією

Спосіб діагностики пошкодження лицевого черепа, поєднаного з судинно-рефлекторною дисциркуляцією, що включає променеву діагностику цілісності його кісток та наявності крововиливів, який відрізняється тим, що після верифікації місця перелому кісток лицевого черепа додатково проводять доплерографію екстра- та інтракраніальних судин, а діагностику пошкоджень лицевого черепа виконують, враховуючи ефект судиннорефлекторної дисциркуляції, наявність якої визна 3 211] та, відповідно індивідуалізувати комплексне лікування таких пацієнтів, забезпечуючи профілактику ускладненого перебігу ПЛЧ. Із існуючих способів діагностики ПЛЧ найбільш поширеними є променеві, зокрема рентгенографічний, комп'ютерна томографія інші. Окрім того, ці способи розподіляються на інтра - та екстраоральні. Так, відомий спосіб рентгенографії кісток лиця у прямій, боковій та аксіальних проекціях [Тимофеев А.А. Руководство по челюстно - лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - Киев: Червона рута, 2002. - С.51-52] застосовують для визначення локалізації переломів верхньої та нижньої щелеп, а для детального аналізу використовують прицільні екстра- чи інтраоральні рентгенівські знімки. Застосовується також спосіб панорамної рентгенографії, який відноситься де екстра оральних методів, при цьому на ортопантограмі отриму.ть плоске зображення вигнутих поверхонь, що знижує точність діагностики форми та положення перелому. Саме тому, практичну значимість мають променеві методи та способи отримання знімків у тангенціальній та контактній проекціях, а серед найбільш застосовуваних тангенціальних проекцій, що дозволяє верифікувати місце та форму перелому кісток [Тимофеев А.Н. Анализ травматических повреждений нижней челюсти по материалам клиники челюстно-лицевой хирургии Главного военного госпиталя / А.Н. Тимофеев, В.Г. Шалыга, В.В. Коваленко // Вестник стоматологии. - 1997. - №3. - С.472-473]. Застосовується також, спосіб телерентгенографії [Логвиненко І.П. Лікування переломів вилицевого комплексу, що призвели до зміни об'єму орбіти: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Київ, 2005. - 23 с.], який окрім масштабного відображення кісток лицевого черепа при його пошкодженні, дозволяє виконувати диференційну діагностику верхньої та нижньої макро - мікрогнатії. Застосування ж способу радіовізіографії [Матрос-Таранец И.Н. Планирование реконструктивно - восстановительных операций в челюстно - лицевой области с использованием современных методов лучевой диагностики, компьютерных технологий и телемедицины / И.Н. Матрос-Таранец, Д.К. Калиновский, СБ. Алексеев, Т.Н.Хахелева // Травма. - 2006. - Т.7, №1. - С.51-56.] дозволяє в режимі реального часу та за умов збереження пропорцій отримувати якісний рентгенівський знімок, зменшити дозу опромінення та відмовитись від рентгенівської плівки, оскільки радіовізіографічну результати через аналогово - цифровий перетворювач передаються до спеціальної комп'ютерної системи [Тимофеев А.А. Руководство по челюстно - лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - Киев: Червона рута, 2002. -С.53-56]. Перелічені базові способи діагностики пошкоджень ЛЧ застосовуються для верифікації наявності, форми та топографічних особливостей перелому кісток та не враховують можливу наявність СРД, оскільки, як відомо, рентген-позитивність властива лише біологічному субстрату з високим рівнем кальцію. При цьому оцінка морфо - функціонального стану судинного русла та окремих судин унеможливлюється їх проникністю, в нормі, для рентгенівських променів [Захаров 57093 4 В.О. Интракраниальная патология при краниофациальной травме / С.А. Еолчиян, И.Н. Пронин, А.А. Потапов // Мат-лы III Съезда нейрохирургов России, 4-8.06.2002, СПб. - С.26-27.]. Саме тому, перелічені способи застосовуються лише для діагностики наявності перелому та не дозволяють оцінювати СРД, за виключенням агіографічного дослідження, яке базується на попередньому введенні рентгенконтрастних речовин з подальшим застосуванням одного чи кількох із перелічених способів [Саврасова Н.А. Рентгенодиагностика травматических повреждений челюстно-лицевой области / Н.А. Саврасова, Т.Ф. Тихомирова, И.И. Сергеева, В.В. Рожковская // Белорусский медицинский журнал. - 2005. - № 2. - 46-47.]. Однак, застосування ангіографії є інвазивним, вартісним методом, що унеможливлює його багаторазове використання на етапах клінічного моніторингу пацієнтів з ПЛЧ. Відомий спосіб променевої діагностики післятравматичних змін судинно - рефлекторних реакцій [Григорова И.А., Некрасова Н.О., Григоров С.Н. Цере-бролизин в лечениибольных молодого возраста с черепно-мозговой и краниофациальной травмой // Міжнародний неврологічний журнал. 2006. - № 6.], застосування якого дозволяє діагностувати СРД шляхом доплерографії екстра- та інтракраніальних судин. Сутність способу полягає в тому, що він використовує фізичний ефект Допплера, відповідно з яким первинний ультразвуковий сигнал, у разі його попадання на рухомі форменні елементи крові, змінює свою частоту. Реєстрація первинного та зміненого ультразвукових сигналів реєструється та, після спеціальної обробки, дозволяє оцінювати швидкість і напрям кровотоку та глибину локації інтракраніальних судин; спосіб дозволяє враховувати посттравматичний ефект судинно - рефлекторної дисциркуляції, наявність якої визначають за індексними показниками циркуляторного опору та пульсації судин, порівнюючи їх з відповідними референтними значеннями. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності оцінки стану центрального ланцюга пристосувальних механізмів у пацієнтів з пошкодженнями лицевого черепа шляхом виміру та урахування показників морфо-функціонального стану внутрішньочерепної судинної мережі. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики пошкоджень лицевого черепа, поєднаного з судинно - рефлекторною дисциркуляцією, який включає променеву діагностику цілісності його кісток та наявності крововиливів, згідно з корисною моделлю, після верифікації місця перелому кісток лицевого черепа, додатково проводяль доплерографію екстра- та інтракраніальних судин, а діагностику пошкоджень лицевого черепа виконують враховуючи ефект судиннорефлекторної дисциркуляції, наявність якої визначають за показниками циркуляторного опору (ліворуч - RIS та праворуч - RID) і пульсації (ліворуч PIS та праворуч - PID) симетричних інтра- та екстракраніальних судин, після чого порівнють між 5 57093 собою отримані значення, при цьому RI=(VSVD)/VS, PI=(VS-VD)/VM, де VS - максимальна систолічна швидкість кровотоку, VD - максимальна диастолічна швидкість кровотоку; VМ - середня швидкість кровотоку; і коли у пацієнта з пошкодженням лицевого черепа, принаймні одна пара симетричних судин характеризується наявністю асиметрії показників циркуляторного опору (RISRID) чи показників пульсації судин (PISPID), діагностують наявність судинно - рефлекторної дисциркуляції, поєднаної з пошкодженням лицевого черепа. Підвищення точності діагностики пошкодження лицевого черепа, поєднаного з судинно - рефлекторною дисциркуляцією досягають тим, що комплексно враховують вплив травматичного пошкодження на цілістність лицевого черепа та морфо функціонального стану внутрішньочерепної судинної мережі. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності діагностики та індивідуалізації лікувальної тактики. Тобто, застосування корисної моделі, спроможне удосконалювати лікувально діагностичну тактику хірурга - стоматолога щодо профілактики ускладненого перебігу ПЛЧ. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах спеціалізованого стаціонару, при зверненні за медичною допомогою пацієнта, застосовуючи променеві методи виконують верифікацію перелому кісток ЛЧ та, у разі наявності перелому кісток лицевого черепа, проводяль доплерографію екстра- та інтракраніальних судин, а діагностику пошкоджень ЛЧ виконують враховуючи посттравматичний ефект судинно рефлекторної дисцирку-ляції, наявність якої визначають за показниками циркуляторного опору (ліворуч - RIs та праворуч - RID) і пульсації (ліворуч - PIS та праворуч - PID) симетричних інтра- та екстракраніальних судин, після чого порівнють між собою отримані значення, при цьому RI=(VSVD)/VS, PI=CVS-VD)/VM, де VS - максимальна систолічна швидкість кровотоку, VD - максимальна диастолічна швидкість кровотоку; VM - середня швидкість кровотоку; і коли у пацієнта з пошкодженням лицевого черепа, принаймні одна пара симетричних судин характеризується наявністю асиметрії Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 показників циркуляторного опору (RISRID) чи показників пульсації судин (PISPID), діагностують наявність судинно - рефлекторної дисциркуляції, поєднаної з пошкодженням лицевого черепа. Приклад. Пацієнт Юрій К., 37 років, звернувся в зв'язку з травмою лицевого черепа, зокрема за результатами застосування рентгенографічного методу верифіковано наявність травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці суглобового відростка нижньої щелеписправа та ментального отвору зліва. З метою діагностики посттравматичної судинно - рефлекторної дисциркуляції, пацієнту виконано доплерографію з використанням діагностичного апарату «Sonodop 8000» (виробник "Sonotechnic", Німеччина) та, за результатами допплерометрії правої та лівої середньомозкових артерій з'ясовано, що максимальна систолічна швидкість кровотоку СМА становить: праворуч VS=97,9 см/с, ліворуч VS= 106,2 см/с; максимальна диастолічна швидкість кровотоку становить: праворуч VD=56,4 см/с, ліворуч VD=59,7 см/с; його середня швидкість відповідно становить: праворуч VM=79,1 см/с, ліворуч VM=82,9 см/с. Виходячи із виміряних показників отримуємо індексні характеритики для правої та лівої СМА. Циркуляторний опір правої СМА складає: RID=(VS-VD)/Vs= (97,956,4)/97,9=0,42, а індексний показник пульсації правої СМА, відповідно становить: PID =(VS-VD)/VM =(97,9-56,4)/79,l=0,52. Циркуляторний опір лівої СМА складає: RIS=(VS-VD)/VS= (106,259,7)/106,2=0,44, а індексний показник пульсації лівої СМА, відповідно становить PIS=(VSVD)/VM=(106,2-59,7)/82,9=0,56. Порінюючи отримані індексні показники, можна дійти висновку, що ліва СМА характеризується відносним зростанням циркуляторного опору (RID