Спосіб диференційної діагностики типу ауторегуляції мозкового кровообігу при пошкодженнях лицевого черепа

Спосіб диференційної діагностики типу ауторегуляції мозкового кровообігу при пошкодженнях лицевого черепа, що включає вимір максимальної систолічної (VS), максимальної діастолічної (VD) та середньої швидкості кровотоку (VM) по інтракраніальних судинах з наступним розрахунком коефіцієнта циркуляторного опору судин (RIF) за формулою: RIF=(VS-VD)/VS до та після проведення 3 болічних та гемодинамічних порушень у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно - мозкової травми // Автореферат дис. ... канд. мед. наук: 14.01.15 - нервові хвороби. - Харківський державний медичний університет, 2005. - 20 с ). Відомий спосіб променевої діагностики резервів ауторегуляції при травматичній хворобі головного мозку (Григорова И.А., Некрасова Н.О., Григоров С.Н. Церебролизин в лечении больных молодого возраста с черепно-мозговой и краниофациальной травмой // Міжнародний неврологічний журнал. - 2006. -№ 6.), застосування якого дозволяє визначати стан ауторегуляції мозкового кровообігу шляхом доплерометрії інтракраніальних судин до та після функціонального навантаження пацієнта. Сутність способу полягає в тому, що він використовує фізичний ефект Допплера, відповідно з яким первинний ультразвуковий сигнал, у разі його попадання на рухомі форменні елементи крові, змінює свою частоту. Реєстрація первинного та зміненого ультразвукових сигналів реєструється та, після спеціальної обробки, дозволяє оцінювати швидкість і напрям кровотоку та глибину локації інтракраніальних судин; спосіб дозволяє враховувати посттравматичний ефект судинно - рефлекторної дисциркуляції, а також реактивність судинної мережі на функціональне навантаження. Цей спосіб включає виконання вимірів по інтракраніальним судинам до та після функціонального навантаження вигляді інгаляції (4,08,0)% розчину карбогену: максимальної систолічної (Vs), максимальної диастолічної (VD) та середньої швидкості кровотоку (VM) з наступним розрахунком коефіцієнту циркуліїтор-ного опору судин (RIF) за формулою RIF=(Vs-VD)Vs. Недоліками способу є те, що застосування розчину карбогену унеможливлюється у гострому періоді ПЛЧ, оскільки у цієї категорії пацієнтів, як правило, має місце і черепно-мозкова травма (ЧМТ) у гострому періоді, тяжкість і клінічні прояви якої унеможливлюють виконання вищевказаної проби з карбогенном із за непрогнозованого загального стану пацієнта при таких інгаляціях. Саме тому у цієї категорії пацієнтів для оцінки цереброваскулярної реактивності та стану ауторегуляції мозкового кровообігу слід застосовувати фізіологічні та контрольовані безпосередньо пацієнтом функціональні проби, виконання яких унеможливлювало б ускладнення перебігу як гострого, так і посттравматичного періодів. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення рівня безпечності для пацієнта та точності оцінки цереброваскулярних резервів при пошкодженнях лицевого черепа шляхом урахування цереброваскулярної реактивності головного мозку на контрольоване фізіологічне навантаження. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки ауторегуляції мозкового кровообігу, який включає вимір максимальної систолічної (VS), максимальної діастолічної (VD) та середньої швидкості кровотоку (VМ) по інтракрані 57094 4 альних судинах з наступним розрахунком коефіцієнта циркуляторного опору судин (RIF) за формулою RIf=(Vs-Vd)/Vs до та після проведення функціонального навантаження , згідно з корисною моделлю, функціональне навантаження при пошкодженнях лицевого черепа проводять у вигляді гіперкапніч-ної проби - затримки дихання на (460) с, а диференціацію типу ауторегуляції мозкового кровообігу пацієнта виконують за коефіцієнтом цереброваскулярної реактивності судин (KCR), який розраховують як співвідношення між 0RIF / 1 RIF, де 0RIF - показник циркуляторного опору судини до гіперкапнічної проби, 1RIF - показник циркуляторного опору судини після гіперкапнічної проби; і коли у пацієнта з пошкодженням лицевого черепа KCR