Спосіб профілактики післяопераційних ранових гнійних ускладнень

Спосіб профілактики післяопераційних ранових гнійних ускладнень, що передбачає введення антибіотиків до операції та в післяопераційному періоді, промивання післяопераційної рани розчинами антисептиків, який відрізняється тим, що післяопераційну рану та апоневроз зашивають поліпропіленовими нитками, модифікованими полігексаметиленгуанідин хлоридом або полігексаметиленгуанідин фосфатом, які введені до складу нитки під час формування в кількості 0,5-5,0 мас. %. (19) (21) u201009669 (22) 02.08.2010 (24) 10.02.2011 (46) 10.02.2011, Бюл.№ 3, 2011 р. (72) ВІЛЬЦАНЮК ОЛЕКСАНДР АФАНАСІЄВИЧ, ХУТОРЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ, МЕЛЬНИК ІРИНА АНАТОЛІЇВНА, ЦЕБРЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.І.ПИРОГОВА 3 лігатурних абсцесів і фасциїту, який призводить до зменшення міцності апоневрозу та виникнення евентрації чи післяопераційних вентральних гриж. Пошарове зашивання самої рани поліпропіленовими нитками, модифікованими похідними гуанідину (полігексаметиленгуанідин хлорид або полігексаметиленгуанідин фосфат), забезпечує пролонговану дію антимікробних засобів в післяопераційному періоді на мікроорганізми, які залишились в рані. Спосіб профілактики післяопераційних ранових гнійних ускладнень здійснюють таким чином. Після обробки операційного поля за однією з відомих методик, пошарово розкривають шкіру і підшкірну клітковину. Далі розкривають апоневроз до очеревини. До апоневрозу підшивають салфетки просякнуті розчином антисептиків і лише потім розкривають очеревину. Після цього в очеревинній порожнині обмежують патологічне вогнище і виконують оперативне втручання. Завершують оперативне втручання видаленням тампонів, які обмежували патологічне вогнище і проводять санацію очеревинної порожнини. Потім очеревину зашивають матеріалом, який розсмоктується, а на апоневроз накладають вузлові шви поліпропіленовими нитками, модифікованими похідними гуанідину (полігексаметиленгуанідин хлорид або полігексаметиленгуанідин фосфат). Після завершення накладання швів на апоневроз видаляють салфетки, які обмежували стінки рани від безпосереднього контакту їх з вмістом очеревинної порожнини. Шкіру навколо рани обробляють за одним із способів і рану зашивають вузловим швами нитками з поліпропілену, модифікованого похідними гуанідину (полігексаметиленгуанідин хлорид або полігексаметиленгуанідин фосфат). При використанні такого способу профілактики післяопераційних ранових гнійних ускладнень досягається наступний ефект. Накладання швів на апоневроз забезпечує високу його міцність за рахунок самого матеріалу, яким накладені шви, а також за рахунок його антимікробних властивостей, що профілактує розвиток запалення. При зашиванні рани такими нитками антисептик, інкорпорований в нитці, вивільняється в навколишні тканини діючи на мікроорганізми, що знаходяться в рані, тим самим забезпечуючи зниження запальної реакції тканини та профілактує вірогідність виникнення нагноєння рани. Розроблений спосіб був використаний при оперативному лікуванні 25 хворих (основна група хворих) яким проводились оперативні втручання з приводу розповсюдженого перитоніту (6 хворих), гострої непрохідності кишок (8 хворих), деструктивного апендициту, ускладненого місцевим перитонітом (11 хворих). У репрезентативній групі з 36 хворих оперованих з приводу аналогічної гострої абдомінальної патології профілактика нагноєння післяопераційної рани проводилась за відомими способами. Якщо у основній групі хворих нагноєння післяопераційної рани виникло лише у 1,8 % випадків, то при використанні способу прототипу у 4,2 % випадків. Приклад. Хвора С., 47 років, госпіталізована у хірургічне відділення 21.04.2010 р. Діагноз: Гост 57164 4 рий гангренозний апендицит, місцевий необмежений серозний перитоніт. Результати лабораторних та інструментальних методів дослідження за 21.04.2010 р. Загальний аналіз крові: гемоглобін – 12 118 г/л, еритроцити – 3,9х10 /л, лейкоцити 9 9,8х10 /л, лейкоцитарна формула: паличкоядерні лейкоцити – 5 %, сегментоядерні лейкоцити – 76 %, моноцити – 3 %, лімфоцити – 16 %; швидкість осідання еритроцитів - 23 мм/год. Загальний білок крові - 62 г/л. Загальний білірубін крові - 19,2 мкмоль/л, фібриноген крові - 4,4 г/л. Креатинін крові - 0,10 ммоль/л. Сечовина крові - 9,7 ммоль/л. Рівень молекул середньої маси - 0,326 ум. од. Калій крові - 4,5 Мекв/л, натрій - 136 Мекв/л. Лейкоцитарний індекс інтоксикації - 4,5. Гематологічний індекс інтоксикації - 6,5. В передопераційному після проведення загальної передопераційної підготовки 21.04.2010р. та традиційної антибіотикопрофілактики виконана операція: апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. Після обробки операційного поля за однією з відомих методик, доступом Волковича-Д'яконова пошарово розкриті: шкіра, підшкірна клітковина, апоневроз та м'язи до очеревини. До м'язево-апоневротичної частини підшили салфетки просякнуті розчином антисептиків і лише потім лінійним розрізом розкрили очеревину. Отримали близько 20 мл мутної рідини з неприємним запахом. Виконали антеградну апендектомію. Гістологічне дослідження №12152-35 від 16.05.2010 р.: гангренозний апендицит). Завершили оперативне втручання видаленням тампонів, які обмежували патологічне вогнище, санували очеревинну порожнину. Потім очеревину та м'язи зашили вікрилом, а на апоневроз наклали вузлові шви поліпропіленовими нитками, модифікованими полігексаметиленгуанідин хлоридом. Після завершення накладання швів на апоневроз видалили салфетки, які обмежували стінки рани від безпосереднього контакту їх з вмістом очеревинної порожнини, а рану додатково промили антисептиком. Шкіру навколо рани обробили антисептиками за відомим способом і рану пошарово зашили вузловим швами нитками з поліпропілену, модифікованого полігексаметиленгуанідин хлоридом. У післяопераційному періоді проводилась комплексна антибактеріальна, антикоагулянтна та інфузійна терапія. На 2 добу нормалізувались показники гемодинаміки - пульс, артеріальний тиск, частота дихальних рухів. Температура тіла нормалізувалась на 3 добу. Перистальтика кишечника вислуховувалась в кінці 1 доби, гази почали відходити на 3 добу. Зонд видалено на 4 добу. Загальний режим хвора відновила на 4 добу. Результати лабораторних методів дослідження за 27.04.2010р. Загальний аналіз крові: гемоглобін - 122 г/л, еритроцити - 4,0х1012/л, лейкоцити - 7,1х109/л, лейкоцитарна формула: паличкоядерні лейкоцити – 2 %, сегментоядерні лейкоцити – 60 %, моноцити – 5 %, лімфоцити – 33 %; швидкість осідання еритроцитів - 7 мм/год. Загальний білок крові - 76 г/л. Загальний білірубін крові - 14,2 мкмоль/л, фібриноген крові - 3,4 г/л. Креатинін крові - 0,07 ммоль/л. Сечовина крові - 6,2 ммоль/л. Рівень молекул середньої маси - 0,247 ум. од. Калій крові - 3,4 Мекв/л, 5 57164 натрій - 141 Мекв/л. Лейкоцитарний індекс інтоксикації - 1,7. Гематологічний індекс інтоксикації - 1,7. Післяопераційна рана загоїлась первинним натя Комп’ютерна верстка В. Мацело 6 гом, шви зняті на 6 добу. Хвора була виписана в задовільному стані на 8 добу після операції для подальшого амбулаторного спостереження. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601