Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки
Номер патенту: 57256
Опубліковано: 10.02.2011
Автори: Готь Іван Мирославович, Кондрацький Богдан Олексійович, Медвідь Юлія Олегівна
Формула / Реферат
1. Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки, що включає поєднане використання інфузійних препаратів поліфункціональної дії "Реосорбілакт" і "Ксилат", які вводять у периферичну вену краплинно почергово у кількості 200 мл один раз на добу в день операційного втручання та протягом 3 діб післяопераційного періоду, який відрізняється тим, що пацієнту почергово проводять фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу із препаратами "Реосорбілакт" або "Ксилат".
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу проводять один раз на добу, починаючи з другої доби післяопераційного періоду, протягом трьох діб, через 30 хв від початку введення інфузійних препаратів протягом 20-30 хвилин, при цьому електроди гальванічного апарата розміщують у привушно-жувальних ділянках з обох боків та використовують постійний струм щільністю 0,03-0,05 мА/см2.
Текст
1. Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки, що включає поєднане використання інфузійних препаратів поліфункціональної дії "Реосорбілакт" і "Ксилат", які вводять у периферичну вену краплинно почергово у кількості 200 мл один раз на добу в день операційного втручан 3 плексному лікуванні розлитих флегмон ЩЛД забезпечує їх рівномірний розподіл та дію на весь організм, не перерозподіляючись у вогнище гнійного запалення. В основу корисної моделі поставлено завдання підвищити ефективність лікування хворих із розлитими флегмонами ЩЛД шляхом застосування інфузійних препаратів поліфункціональної дії та фізіотерапевтичних процедур. Поставлене завдання досягається тим, що у способі лікування розлитих флегмон ЩЛД, що включає поєднане використання інфузійних препаратів поліфункціональної дії „Реосорбілакт" і „Ксилат", які вводять у периферичну вену краплинно почергово у кількості 200мл один раз на добу в день операційного втручання та протягом 3 діб післяопераційного періоду, згідно з корисною моделлю, пацієнту почергово проводять фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу із препаратами „Реосорбілакт" або „Ксилат". Поставлене завдання досягається також тим, що фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу проводять один раз на добу, починаючи з другої доби післяопераційного періоду, протягом трьох діб, через 30хв від початку введення інфузійних препаратів протягом 20-30 хвилин, при цьому електроди гальванічного апарату розміщують у привушно-жувальних ділянках з обох боків та використовують постійний струм щільністю 0,030,05мА/см2. Запропонований спосіб дозволяє підвищити ефективність лікування хворих із розлитими флегмонами ЩЛД шляхом перерозподілу інфузійних препаратів поліфункціональної дії у вогнище гнійного запалення, створюючи максимальний вплив на первинне джерело ендогенної інтоксикації. Застосування органоелектрофорезу при довенному введенні інфузійних препаратів поліфункціональної дії забезпечує їх найбільше накопичення в організмі людини в зоні електромагнітного поля. Пацієнту у периферичну (ліктьову) вену краплинно впродовж 60хв вводять почергово „Реосорбілакт" (вранці) і „Ксилат" (ввечері) у кількості 200мл один раз на добу в день операційного втручання та протягом 3 діб післяопераційного періоду. Починаючи з другої доби післяопераційного періоду, через 30 хв від початку введення інфузійних препаратів одночасно проводять фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу. Електроди гальванічного апарату, наприклад, „Поток-1" (Росія), розміщують у привушно-жувальних ділянках з обох боків та використовують постійний струм щільністю 0,03-0,05мА/см2. Фізіотерапевтичний сеанс органоелектрофорезу проводять один раз на добу, починаючи з другої доби післяопераційного періоду, протягом двох-трьох діб. Для клінічної оцінки ефективності запропонованого способу лікування розлитих флегмон ЩЛД під спостереженням (на базі відділення щелепнолицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні) знаходилось 34 хворих, які були розподілені на 2 групи по 17 пацієнтів у кожній: І -контрольна група, хворі, котрим поєднано довенно вводили препарати «Реосорбілакт» або «Ксилат»; II - хворі, 57256 4 котрим проводили органоелектрофорез у поєднанні із введенням інфузійних засобів поліфункціональної дії. Вивчення перебігу гнійно-запального процесу проводилось на основі комплексного аналізу усіх суб'єктивних і об'єктивних місцевих клінічних ознак і виражалось в балах. Оцінювали такі показники як порушення функції жування, ковтання, ступінь прояву гнійної ексудації, грануляційної тканини, м'язевої контрактури. В процесі лікування в обох групах реєструвалась позитивна динаміка перебігу ранового процесу. Проте, в основній групі, в порівнянні з контрольною, реєструвалось більш швидке та інтенсивне зниження загального сумарного балу. Оцінка досліджуваного симптомокомплексу в балах на момент госпіталізації становила 2,41 балів, на 5 добу спостереження у хворих основної групи - 0,35 балів, у хворих контрольної - 0,69 балів. При проведенні електроміографічного дослідження з метою визначення ступеня ураження функції жувального м'язу гнійним процесом на 1 добу спостереження в усіх хворих спостерігалась однакова картина електроміограми. Частота та амплітуда коливань на боці ураження були виражені значно інтенсивніше в порівнянні із здоровим боком як при спокої, так і при напруженні m. masseter. Клінічно спостерігалась м'язева контрактура II або III ступеня. На 5 добу у хворих II групи різниці між амплітудою та частотою міографічних потенціалів жувального м'язу у стані спокою на боці ураження, в порівнянні із неураженим боком, не відзначалось, в стані напруження спостерігалась незначна відмінність. У хворих І групи частота та амплітуда міограми з боку ураження суттєво відрізнялась, в порівнянні з симетричним боком (в спокої: на інтактному боці - середня частота 45,01±0,22Гц, амплітуда - 68,03±0,42мкВ; на ураженому боці - 145,6±0,84Гц та 167,88±0,91мкВ відповідно; при напруженні: на інтактному боці - середня частота 50,0±0,37Гц, амплітуда 95,41±0,42мкВ; на ураженому боці - 219,9±1,11Гц та 249,14±1,08мкВ відповідно). При дослідженні процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та стану антиоксидантної системи (АОС) в ротовій рідині у хворих основної групи відзначено зниження продуктів вільнорадикального окиснення - гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) - на 45,5%, малонового диальдегіду (МДА) - на 39,1%; у хворих контрольної групи - на 31,6% та 27,4% відповідно. Зростання активності ферменту каталази в ротовій рідині було максимальним у хворих, котрим в лікуванні застосовували інфузійні засоби поліфункціональної дії із одночасним проведенням органоелектрофорезу (збільшення на 67,6% в порівнянні із показниками на момент поступлення до лікувального закладу); у хворих без проведення сеансу фізіотерапевтичного лікування в поєднанні із введенням препаратів «Реосорбілакт» або «Ксилат» рівень каталази зріс лише на 48,8%. Отримані результати клінічних спостережень свідчать про високу терапевтичну ефективність поєднаного застосування препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» із їх одночасним органоелект 5 57256 рофорезом. Відзначається швидка регресія місцевих симптомів запалення та інтоксикації, відновлення функції жувального м'язу вже на 5 добу спостереження, спостерігається значне зниження процесів ПОЛ (ГПЛ, МДА), підвищення ферментативної активності АОС в ротовій рідині, що загалом вказує на швидке очищення гнійної рани, пришвидшення репаративних процесів. Це дозволяє скоротити терміни загоєння післяопераційної рани. Запропонований спосіб доводить ефективність нової схеми лікування розлитих флегмон ЩЛД. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 Джерела інформації: 1. Готь І.М. Досвід поєднаного застосування препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» в комплексному лікуванні хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / І.М.Готь, Ю.О.Медвідь // Новини стоматології. - 2010. - №2. - с.30-32. 2. Готь І.М. До проблеми дезінтоксикаційної терапії в комплексному лікуванні розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки / І.М.Готь, Ю.О.Медвідь, Б.О.Кондрацький // Новини стоматології. - 2009. - №4. - с.14-17. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for treating diffuse phlegmon of maxillofacial area
Автори англійськоюHot Ivan Myroslavovych, Medvid Yulia Olehivna, Kondratskyi Bohdan Oleksiovych
Назва патенту російськоюСпособ лечения больных c разлитыми флегмонами челюстно-лицевой области
Автори російськоюГоть Иван Мирославович, Медведь Юлия Олеговна, Кондрацкий Богдан Алексеевич
МПК / Мітки
МПК: A61N 1/00, A61P 31/00, A61K 31/45
Мітки: розлитих, ділянки, щелепно-лицевої, лікування, спосіб, флегмон
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-57256-sposib-likuvannya-rozlitikh-flegmon-shhelepno-licevo-dilyanki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки</a>
Попередній патент: Спосіб отримання біомазуту
Наступний патент: Пристрій для вимірювання швидкості прольоту метального снаряда зі свинцю і його сплавів
Випадковий патент: Спосіб виготовлення органічного світлодіода