Спосіб лікування міофасціального больового синдрому

Спосіб лікування міофасціального больового синдрому, що включає дію на тригерні точки, який відрізняється тим, що проводять візуальну іден 3 процедури. Дане рішення стало можливим завдяки ортопедичному дослідженню характеру больового синдрому з визначенням типового паттерну ірадіації болю від тригера, УЗ ідентифікації тригера за допомогою сірої шкали, допплерографії та соноеластографії за специфічними УЗ симптомами, що дозволяє під контролем УЗ викликати ефект локального спазму (local twitch response, LTR), що призводить до короткотривалого розриву моторних потенціалів дії та інактивувати тригер шляхом «сухого» голковколювання, та/або мануальної терапії чи фізіотерапевтичними методами або лікарськими засобами. За допомогою УЗ контролю досягається точна та безпечна інактивація тригерної точки, отримується достовірно кращий лікувальний ефект, ніж при «сліпій» інактивації за анатомічними орієнтирами. За даним способом проведено лікування 91 хворого з міофасціальними болями різної локалізації: щелепно-лицьовий біль, реберні дисфункції, тазовий біль, плечолопатковий периартроз тощо. У всіх випадках зареєстровано позитивний протибольовий ефект. Спосіб здійснюється наступним чином У хворого, за клінічними даними (характерні симптоми проекційного болю) визначають уражений м'яз та встановлюють клінічний діагноз. Для виявлення тригерних точок, як причини міофасціального болю, проводять прицільне УЗ сканування тригерних точок ураженого м'язу за допомогою лінійного датчика з частотним діапазоном 5-10 МГц УЗ сканера в режимах сірої шкали, допплерографії та соноеластографії для візуальної ідентифікації тригера (виявлення ділянки дезорганізації м'язової тканини). Під контролем УЗ проводять «сухе» (без введення препарату) введення акупунктурної голки безпосередньо в тригерну точку та/або мануальну терапію, фізіотерапію або введення лікарських засобів з викликанням ефекту локального спазму (local twitch response, LTR), внаслідок чого відбувається інактивація тригерів. Курс лікування становить 1-3 процедури з інтервалом в один день. Приклад 1 Пацієнтка, А., 17 років, скарги на больовий синдром у зап'ястку, передпліччі, неможливість виконувати фізичну роботу. Анамнез захворювання 2 роки, інші консервативні методи лікування неефективні. Після обстеження проведено лікування за розробленим способом. УЗ дослідженням виявленні тригерні точки. При ехоскопії ділянки передпліччя визначається відносне потовщення m.supinator (ліворуч до 5.5 мм, 9 мм праворуч 4 мм, 7.5 мм). Ідентифікована тригерна точка за допомогою соноеластографії, при сірошкальному УЗД зона не відрізняється від навколишніх тканин. У m. extensor carpi radialis і m.supinator в проекції аркади Frohse променевий нерв дещо потовщений до 4.5 мм - (в порівнянні з 3.2 мм з контрлатерального боку), фасцикули до 6 мм (потовщені, гідрофільні). Під контролем УЗ виконано «сухе» голковколювання в тригер m.supinator і фасціальної тканини аркади Frohse. Отримано ефект локаль 57287 4 ного спазму (LTR). Проведений сеанс мануальної терапії - постізометричної релаксації (ПІР) м'язу. Після лікування точки усунено больовий синдром. Ефект лікування підтверджений сонографічно: визначається зменшення попередньо досліджуваного потовщення m.supinator (ліворуч до 4 мм, праворуч 4 мм). Соноеластографічно тригер не визначається. Курс лікування 1 процедура. Ремісія стійка. Приклад 2 Пацієнтка Н., 38 років. Звернулася до лікаря зі скаргами на постійний біль в щелепно-лицьовій зоні, оніміння верхніх зубів, хрускіт у правому скронево-нижньощелепному суглобі, шум у правому вусі, порушення слуху. Після обстеження у стоматолога проведено лікування за винаходом. УЗ дослідженням виявлено тригерні точки. Виконано «сухе» голковколювання в тригерні точки задіяних м'язів під контролем УЗ: верхньої порції латерального криловидного м'язу справа, медіального криловидного м'язу зліва. Отримано ефект локального спазму (LTR). Проведена мануальна терапія - ПІР кивального м'язу справа. Маніпуляцією усунені функціональні блоки сегментів Th9-10, C3-C4. Курс лікування 3 процедури з інтервалом в один день, усунення маніпуляцією функціональних блоків сегментів Th9-10, С3-С4. Курс лікування 3 процедури, інтервал 1 день. Біль, симптоми дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу усунено. Приклад 3 Пацієнтка М, 56 років, ожиріння III ст. Після пункції підключичної вени виникли симптоми периферійного парезу руки. При первинному УЗ дослідженні дотично до сплетення, драбинчастих м'язів виявлена гематома. Після консервативної терапії функція руки не відновлена. Утримується больовий синдром. При УЗ дослідженні в динаміці через 2 тижні в проекції попередньо досліджуваної гематоми визначається фіброзна тканина розмірами 9x7 мм. В місці прикріплення m.scalenus ant. візуалізується гіпоехогенна ділянка з тонким шаром фіброзу по периферії розміром 7x6 мм, що відповідає тригерній точці. При ехоскопії периферійних нервів кінцівки помітних змін не визначається. Під УЗ контролем виконано «сухе» голковлювання тригерних точок в дельтовидному, драбинчатих м'язах, m.levator scapulae, проекції ротаторної манжетки, в тригер в місці прикріплення m.scalenus ant., в проекції фасціального футляру нейро-васкулярного пучка в підключичної ділянки для усунення тунельного синдрому. Отримано ефект локального спазму (LTR). Додатково проведено сеанс фізіотерапії - черезголкової електронейростимуляції апаратом типу СКЕНАР на окремі точки. Функція руки відновлена після 3 процедур, інтервал 1-2 дні. Больовий синдром усунено. Приклад 4 Пацієнтка X., 30 років. Скарги на біль у правій молочній залозі протягом півроку. При ортопедичному дослідженні виявлений функціональний блок сегменту Th2-3. При УЗ дослідженні - тригерна точка дотично до капсули реберно-поперечного суглобу сегменту. Проведена мануальна терапія тригерної точки - компресійна інактивація та мані 5 57287 пуляція сегменту Th2-3 для усунення функціонального блоку. Курс лікування - 2 процедури. Біль усунено. Таким чином, розроблений спосіб лікування міофасціального больового синдрому свідчить про Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 високу його ефективність та доступність і рекомендується для впровадження в неврології, ортопедії, хірургії, лікарнях та підрозділах невідкладної допомоги, спеціалізованих протибольових центрах та кабінетах інтервенційної сонографії. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601