Спосіб деривації сечі після цистектомії

Спосіб деривації сечі після цистектомм, що включає мобілізацію частини клубової кишки, яку зшивають у вигляді літери "W", розтинають по до вжнику протибрижового краю, розіпнуту частину сегмента зшивають по вільному краю в подовжньому напрямку, утворюючи сферичний резервуар, який анастомозують з куксою уретри через додатковий отвір у нижній його частині, який відрізняється тим, що додатково мобілізують ще один сегмент клубової кишки один кінець якого зашивають, а другий анастомозують з середньою третиною шва передньої стінки попередньо утвореного резервуару, а сечоводи анастомозують з боковими стінками сегмента Передбачуваний винахід відноситься до області медицини, а саме урології і може бути застосований для хірургічного лікування захворювань сечового міхура, що потребують цистектомм Радикальне вилучення сечового міхура вимагає застосування відведення (деривації) сечі із сечоводів зовні Відомий засіб зовнішнього відведення сечі шляхом виведення сечоводів на шкіру передньої стінки живота - уретерокутанеостомія (Шипилов В И Рак мочевого пузыря М , Медицина -1983 С 106-107) Суттєвими вадами цього способу є досить швидке розвинення висхідного пієлонефриту, який виникає через безпосередній контакт просвіту сечоводу з поверхнею шкіри, рубцевий стеноз стоми, необхідність постійного користування сечоприємником, підтікання сечі з мацерацією шкіри, неприємний запах, тощо Відомо ряд способів деривації сечі у штучний резервуар, створений із ізольованої частини кишечнику, в який вшиваються кукси сечоводів і який, в свою чергу, а настом озується з куксою уретри Ці операції вважаються найбільш фізіологічними, оскільки запобігають контакту просвіту сечоводів із ЗОВНІШНІМ середовищем і, таким чином обмежують можливість розвинення висхідного пієлонефриту, а також зберігають самостійне сечовипускання через уретру, підвищуючи таким чином реабілітаційні показники і якість життя оперованих хворих (Хинман Ф / Оперативная уроло гия Атлас Пер с англ - М ГЭОТАР МЕД, 2001 С 789-805) Одним з таких способів є операція Редді (Хинман Ф / Оперативная урология Атлас Пер с англ - М ГЭОТАР МЕД, 2001 - С 801-802), при якому артифіційний сечовий міхур формується з ізольованого сегменту сигмовидної кишки, що зшивається вдвоє згином долу, розтинається по довжнику протибрижового краю і зшивається по вільному краю розтину, утворений таким чином сферичний резервуар а настом озується з куксою уретри через додатковий отвір у МІСЦІ згину сегменту, а кукси сечоводів а настом озуються з боковими стінками сформованого резервуару Основною перевагою цього методу є топічна близькість сигмовидної кишки до уретри, що передбачає відсутність натягу судин брижової ніжки резервуару при анастомозуванні і запобігає порушенням кровопостачання резервуару і неспроможності накладених швів Основною вадою цього способу є такі ускладнення як міхуровосечоводний рефлюкс і висхідний пієлонефрит, післяопераційні стриктури уретеронеоцистоанастомозів, частота яких за даними різних авторів складає 2 - 10,2% (Матвеев БП и соавт / Рак мочевого пузыря - М Вердана, 2001 - С 181 ), а також технічна складність виконання за умов відсутності достатньої довжини сигмовидної кишки (долехосигми) Найбільш близьким з відомих до заявленого є спосіб Хаутманна, при якому для формування артифіційного сечового міхура використовується ю 1 ю 57495 ізольований сегмент клубової кишки, що зшивається у вигляді літери "W", розтинається по довжнику кишки, а потім зшивається по вільному краю, а утворений таким чином сферичний резервуар низводиться долу і а настом озується з куксою уретри через додатковий отвір після вшивання куксів сечоводів в ЛІНІЮ міжкишкових швів задньої поверхні неоцисту (Матвеев Б П и соавт / Рак мочевого пузыря - М Вердана, 2001 - С 170-171) Основними вадами цього способу є те, що за умов відсутності надійного антирефлюксного механізму при уретеронеоцистостомм виникає висока вірогідність міхурово-сечоводного рефлюксу і висхідного пієлонефриту, а також рубцювання і розвинення стриктур уретеронеоцистоанастомозів внаслідок технічної складності формування достатньо широкого їх просвіту У зв'язку з вище викладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищити ефективність операції і знизити КІЛЬКІСТЬ післяопераційних ускладнень Задача яку покладено в основу винаходу вирішується тим, що у відомому способі деривації сечі після цистектомм ізольований сегмент клубової кишки зшивають у вигляді літери "W", розтинають по довжнику кишки, зшивають по вільному краю в подовжньому напрямку, а утворений таким чином сферичний резервуар низводять долу і анастомозують з куксою уретри через додатковий отвір, згідно з винаходом додатково мобілізують ще один сегмент клубової кишки один кінець якого зашивають, а другий анастомозують з середньою третиною шва передньої стінки попередньо утвореного резервуару, а сечоводи анастомозують з боковими стінками сегменту Така методика дозволяє запобігти розвиненню рефлюксу і висхідного пієлонефриту з просвіту артифіційного сечового міхура за рахунок наявності привідного недетубулярізованого сегменту тонкої кишки з градієнтом внутрішньокишкового тиску, а також виконати уретеронеоцистоанастомози досить широкими (до 2,5 см) для запобігання їх рубцьового звужування і таким чином покращити результати хірургічного лікування Як показали проведені патентні дослідження (як за патентною, так і за науково-медичною літературою), не ВІДОМІ способи деривації сечі після цистектомм, в яких запобіганню сечоміхуровосечоводного рефлюксу служить градієнт внутрішньокишкового тиску в послідовно анастомозованих недетубулярізованому ізольованому сегменті клубової кишки і детубулярізованому ізольованому сегменті клубової кишки, що дозволяє стверджувати про ВІДПОВІДНІСТЬ запропоно ваного критерію "наукова новизна" Використання для створення артифіційного сечового міхура двох ізольованих сегментів кишечнику відповідає критерію "суттєві ознаки" Підвищення ефективності операції досягається за рахунок відмежування просвіту сечоводів від порожнини сечового резервуару додатковим сегментом тонкої кишки, який у нерозтинутому стані зберігає внутрішній тиск, більший, ніж у резервуарі Спосіб здійснюють таким чином Після цистектомм із серединного лапаротомного доступу мобілізують частину клубової кишки довжиною 40см, відступивши від ілео це кального кута 15 - 20см, перетинають її у цих межах, продовжуючи ЛІНІЮ розтинання на брижу кишки глибиною 7 - 8см Таким же чином мобілізують ще одну частину клубової кишки довжиною 7 - 8см від краю її проксимальної кукси Утворені таким чином ізольовані сегменти клубової кишки низводить, а прохідність кишковошлункового тракту ВІДНОВЛЮЮТЬ ІЛЄОІЛЄОСТОМІЄЮ Більший З утворених ізольований сегмент кишки складають у вигляді літери "W", по протибрижовому краю у повздовжньому напрямку розтинають стінку сегменту і зшивають між собою лінії розтину задньої стінки Зшита таким чином кишкова "пластинка" зшивається по зовнішньому краю (передній ряд швів), утворюючи сферичної форми резервуар В середній третині переднього ряду швів вшивають дистальний край меншого ізольованого сегменту клубової кишки, утворюючи анастомоз "кінець-вбік" Утворений з більшого сегменту кишки резервуар анастомозують з куксою уретри (сечового міхура) через додатковий отвір, зроблений у МІСЦІ одного з нижніх згинів, одним рядом вузлових ШВІВ КІНЦІ куксів сечоводів розтинають повздовжньому напрямку на 2 - 2,5см від краю і анастомозують з додатковими розтинами в бокових стінках проксимального відділу меншого сегменту клубової кишки Перед формуванням анастомозів сечоводи штубують, а артифіційний сечовий міхур дренують сечовим катетером, всі трубки виводять зовні через уретру і фіксують (вилучаються на 7 12день після операції) Ефективність заявляемого способу підтверджується слідуючими конкретними прикладами Приклад 1 Історія хвороби № 698 Хворий, 56 р , надійшов до КЛІНІКИ В ургентному порядку з приводу макрогематурм, болів у правій поперечній області, загальної слабкості, схуднення При обстеженні виявлено пухлину правої стінки сечового міхура, проростаючу в праве устя сечоводу, і усі шари детрузора, при мікроскопи осадку сечі виявлено атипові клітини, при екскреторній урографм виявлено правобічну уретеропієлоектазію Встановлено діагноз рак сечового міхура Після передопераційної підготовки хворого оперовано згідно запропонованого способу Післяопераційний перебіг - без ускладнень Інтубатори вилучені на 7 день, сечовий катетер на 12 день після операції Відновлені самостійне сечовипускання і функція ШКТ Виписаний у задовільному стані на 15 день після операції Оглянутий через 3 МІСЯЦІ стан задовільний, скарг немає, сечу утримує, сечовипускання кожні 3 - 4 години, остаточної сечі і уретеропієлоектазм немає Приклад 2_ Історія хвороби № 1765 Хворий 45 років, поступив до КЛІНІКИ у зв'язку з гематурією, дизурією Півроку тому переніс трансуретральну резекцію сечового міхура з приводу поверх 57495 невого раку При обстеженні виявлено рецидив пухлини сечового міхура, що проростає глибокі м'язові шари, за структурою - помірнодиференційований світлоклітинний рак, функція нирок не порушена Хворого оперовано за заявляємим способом Післяопераційний перебіг гладкий Функція кишечнику відновлена на 3 день Інтубатори вилучені на 5 день, катетер з міхура - на 8 день Протягом 2 днів після вилучення катетеру відмічав неутримання сечі, яке потім пройшло У задовільному стані виписаний через 13 днів після Комп'ютерна верстка Т Чепелєва операції Оглянутий через 2 МІСЯЦІ Скарг немає Працює за спеціальністю (водій) Сечовипускання кожні 3 - 4 години (ночі - 4 - 5 годин) Ознак уретеропієлоектазм, чи пієлонефриту не виявлено Таким чином, заявляємий спосіб дозволяє ефективно відводити сечу після радикальної цистектомм у артифіційний сечовий міхур, сформований з двох ізольованих сегментів клубової кишки із запобіганням таких післяопераційних ускладнень як висхідний рефлюкс-пієлонефрит і рубцевий стеноз сечовідних анастомозів Підписано до друку 05 07 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна