Спосіб одержання похідних бензімідазолу

1. Спосіб одержання похідних бензімідазолу, що включає реакцію конденсації 1,2 (19) UA H Приклад конкретного виконання. Приклад 1. У скляній склянці змішують 108 м (1 моль) 1,2-фенілендіаміна - 46 м (1 моль) мурашиної кислоти, 22 м (1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 120 градусів протягом години. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують до 80°С. Додають 20 моль 40% розчину аміаку. Відфільтровують осад 1Нбензімідазола, що випав. Перекристалізовують з води. Вихід 96%. Приклад 2. У скляній склянці змішують 108 м (1 моль) 1,2-фенілендіаміна - 74 м (1 моль) пропі 3 58683 онової кислоти, 22 м (1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 120 градусів протягом години. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують. Додають 20 моль 40% розчину аміаку. Відфільтровують осад 2-етіл-1Нбензімідазола, що випав. Перекристалізовують з 40% одного етанола. Вихід - 97%. Приклад 3. У скляній склянці змішують 108 м (1 моль) 1,2-фенілендіаміна - 76 м (1 моль) гліколевої кислоти, 22 м (1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 120 градусів протягом години. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують до 80°С. Додають 20 мол 40% розчину аміаку. Відфільтровують осад 2гідроксиметил-1Н-бензімідазола, що випав. Перекристалізовують з води. Вихід 92%. Приклад 4. У скляній склянці змішують 108 м (1 моль) 1,2-фенілендіаміна, 122 м (1 моль) бензойної кислоти, 22 м (1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 150 градусів протягом години. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують. Заливають 500 мол 10% соляної кислоти, нагрівають до кипіння. Фільтрують. Фільтрат нейтралізують 20% розчином аміаку, доводячи його до РН 8. Отриманий 2-феніл-1Нбензімідазол відфільтровують і перекристалізовують з етанола. Вихід 94%. Приклад 5. У скляній склянці змішують 21,6 (0,2 моль) 1,2-фенілендіаміна, 22,1 м (0,2 моль) гідрохлориду гліцину, 22 м (0,1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 120 градусів протягом 2годин. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують до 80°С. Заливають 150 мол гарячого розчину 10% соляної кислоти (близько 90°С), нагрівають до кипіння. Відганя 4 ють на роторному випарнику воду з надлишком соляної кислоти. 2-амінометил-1Н-бензімідазол дигідрохлорид перекристалізовують з етанолу. Вихід 78%. Приклад 6. У скляній склянці змішують 10,8 м (0,1 моль) 1,2-фенилендіаміна, 26,2 м (0,1 моль) гідрохлориду гістидину, 1,1 м (0,1 моль) метаборної кислоти, нагрівають до 120 градусів протягом 2 годин. Контроль за ходом реакції ведуть методом тонкошарової хроматографії. По закінченні реакції реакційну суміш прохолоджують до 80°С. Заливають 150 моль гарячого розчину 10% соляної кислоти (близько 90°С), нагрівають до кипіння. Відганяють на роторному випарнику воду з надлишком соляної кислоти. Отриманий 1-(1Н-бензімідазол-2ил)-2-(3Н-імідазол-4-ил)-етиламін перекристалізовують з етанолу. Вихід 69%. Причинно-наслідковий зв'язок між істотними ознаками й технічним результатом, який досягають, імовірно, такий. Отриманий результат досягається за рахунок введення в реакційну масу метаборної кислоти, що є акцептором води, яка виділяється в результаті реакції конденсації, що дозволяє змістити рівновагу реакції убік зростання виходу цільового продукту, понизити температуру реакції й прискорити процес конденсації. Експериментальні дані на прикладі синтезу 2 на вибір оптимальних умов представлені в таблицях 1 і 2. Таблиця 1: Залежність виходу 2-етил-1Нбензімідазола - від концентрації метаборної кислоти. Таблиця 2: Залежність виходу продуктів реакції від часу реакції. Спосіб, що патентуємо, дозволяє одержувати цільові похідні бензімідазолу з високим виходом при більш низьких енергетичних витратах за більш короткий час. Таблиця 1 Залежність виходу 2-етил-1Н-бензімідазола - від концентрації метаборної кислоти Співвідношення НВО2: ОФДА, моль 1:1 1:2 1:4 1:10 0:1 Тривалість 120 хв. 120 хв. 120 хв. 120 хв. 120 хв. Середній вихід,% 98,17 99,50 87,97 65,10 12,31 S 0,397 0,402 0,355 0,263 0,368 Таблиця 2 Залежність виходу продуктів реакції від часу реакції Співвідношення НВО2: ОФДА, моль 12 12 12 12 12 12 Тривалість 120 хв. 90 хв. 60 хв. 45 хв. 30 хв. 15 хв. Середній вихід,% 99,50 87,47 75,60 65,10 34,40 12,37 S 0,402 0,354 0,306 0,263 0,139 0,050 5 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 58683 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601