Спосіб лікування хворих на травматичний кератит, зумовлений залізовмісними сторонніми тілами

Спосіб лікування хворих на травматичний кератит, зумовлений залізовмісними сторонніми тілами, що полягає у видаленні стороннього тіла з рогівки та призначенні антибактеріальних крапель і корнеостимуляторів, який відрізняється тим, що на наступну добу після видалення стороннього тіла призначають здійснення електрофорезу з 5% водним розчином цистеїну один раз на добу по стандартній схемі. (19) (21) u201100894 (22) 27.01.2011 (24) 26.04.2011 (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) ЖМУДЬ ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА, УСОВ ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ, МАЛЬЦЕВ ЕДУАРД ВАЛЕНТИНОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 59025 Тому розробка ефективних методів лікування хворих з травмами рогівки залізовмісними сторонніми тілами потребує подальшого вдосконалення. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування хворих на травматичний кератит шляхом додаткового використання цистеїну, за рахунок чого відбувається суттєве покращення стану окисно-відновних ферментів у рогівці хворих з травмами залізовмісними сторонніми тілами, що сприяє репарації рогівки та реконвалесценції, скороченню строків лікування, зменшенню частоти ускладнень. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування хворих на травматичний кератит, зумовлений залізовмісними сторонніми тілами, що полягає у видаленні стороннього тіла з рогівки та призначенні антибактеріальних крапель і корнеостимуляторів, відповідно до корисної моделі, на наступну добу після видалення стороннього тіла призначають здійснення електрофорезу з 5% водним розчином цистеїну один раз на добу по стандартній схемі. Причинно-наслідкові зв’язки: Використання цистеїну - обумовлено тим, що цистеїн та його похідні мають властивість комплексонів, тому вони здатні утворювати комплекси з іонами металів, в тому числі, і заліза. Цистеїн L-Цистеїн або L-1-аміно-2меркаптопропіонова кислота. Білий кристалічний порошок зі слабким специфічним запахом. Розчинний в воді. Являється замінною амінокислотою, може синтезуватися в організмі з використанням метіоніну. Однак, при відсутності метіоніну або при порушенні перетворення метіоніну в цистеїн, недостатність цієї амінокислоти може призвести до порушення обмінних процесів в організмі. Характерною хімічною особливістю цистеїну є наявність в його молекулі сульфгідрильної групи (-SH). Ця група цистеїну достатньо реакційноздатна: вона може окислюватись спонтанно і під впливом спеціальних ферментів. Продукти, які при цьому утворюються, як і сам цистеїн, приймають участь в реакціях трансамінування. При відповідних умовах цистеїн легко віддає водень, і тоді дві молекули цистеїну утворюють через дисульфідний зв’язок (S-S-) нову амінокислоту - цистин. Цистеїн і цистин можуть легко перетворюватись один в одного, даний перехід представляє собою окисновідновний процес. Є дані, що цистеїн приймає участь в обміні речовин кришталика ока, а зміни, які відбуваються при катаракті, пов'язані з порушенням вмісту цієї амінокислоти. Тому запропоновано застосовувати цистеїн для затримки розвитку катаракти, при початкових формах вікової, міопа 4 тичної, променевої, та контузійної катаракти. При задній чашоподібній катаракті ефекту не спостерігається. Призначають електрофорез 5% водного розчину цистеїну (з негативного полюса). Розчин готують безпосередньо перед застосуванням на дистильованій воді. Тривалість першої процедури 8 хв., яку щоденно збільшують на 2 хв. і доводять до 20 хв. Курс лікування 40 процедур. Інколи використовують цистеїн у вигляді 2% розчину на дистильованій волі для очних ванночок (без електрофорезу). Haшa пропозиція щодо додаткового використання 5% цистеїну базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що вказаний препарат суттєво покращує стан окисно-відновних ферментів у сльозі у хворих З травмами рогівки залізовмісними сторонніми тілами і в патогенетичному плані сприяє прискоренню репарації рогівки та реконвалесценції. При лікуванні хворих з травматичним кератитом, зумовленим залізовмісним стороннім тілом, цистеїн нами був запропонований вперше. Запропонований спосіб здійснюється таким чином Після встановлення діагнозу травматичного кератиту, який зумовлений залізовмісним стороннім тілом, хворим після видалення стороннього тіла з рогівки призначаються антибактеріальні краплі 4 рази на добу, закладання тетрациклінової мазі за нижню повіку 2рази на добу протягом 2-6 днів в залежності від клінічної ефективності, як комплексон застосовують електрофорез з 5% цистеїном на наступну добу по стандартній схемі. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування хворих з травматичними кератитами, що зумовлені залізовмісними сторонніми тілами, нами було обстежено дві групи хворих: перша - 44 хворих (44 ока), які отримували лікування згідно до запропонованого способу, та друга - 100 хворих (100 очей), які отримували традиційну терапію (антибактеріальні краплі, корнеостимулятори). Вік хворих в обох групах був від 18 до 67 років. Всі хворі звертались до офтальмолога через 48-72 години після отримання травми. У всіх хворих з травмами рогівки залізовмісними сторонніми тілами до лікування були скарги на сльозотечу, світлобоязнь, блефароспазм, відчуття стороннього тіла (корнеальний синдром) або біль в оці. При біомікроскопії виявлено наявність в рогівці залізовмісного стороннього тіла. При обстеженні хворих в динаміці встановлено чітко виражений позитивний вплив запропонованого способу лікування на динаміку клініколабораторних показників (таблиця 1). Таблиця 1 Динаміка строків регресії суб'єктивних та об'єктивних симптомів запального процесу у хворих з травмами рогівки залізовмісними сторонніми тілами (дні) Симптоми Набряк рогівки Тривалість хвороби Основна група (44 ока) 4,3+1,9 6,2+1,2 Контрольна група (100 очей) 7,1+1,8 11,0+1,9 р р=0,0001 р=0,0001 5 59025 Визначено, що включення цистеїну в комплексне лікування хворих з травматичними кератитами залізовмісними сторонніми тілами призводить до 6 зменшення ознак ірідоцикліту на 4,5% (2 хворих), порівняно з контролем 11% (11 хворих), р=0,35 (таблиця 2). Таблиця 2 Групи хворих Основна (44 хворих) Контрольна (100 хворих)  2=0,86; р=0,35 Ознаки ірідоцикліту (к-сть очей) 2 (4,5%) 11 (11%) Набряк рогівки в основній групі зникав в середньому на 4 добу, тоді як в контролі - на 7 добу (t=8,4; p=0,0001). Все це призводило до скорочення строків лікування (на 45,5%), які в основній групі склали в середньому 6 діб, а в контрольній групі 11 діб (t=15,4; р=0,0001). Таким чином, отримані дані підтверджують ефективність запропонованого способу лікування хворих з травмами рогівки залізовмісними сторонніми тілами. Вищенаведені дані можуть бути підкріплені наступними клінічними прикладами, які характеризують конкретне використання запропонованого способу. Хворий С., 41 рік (№ звернення в травмпункт 2154), не працює, знаходився на амбулаторному лікуванні в очному відділенні мікрохірургії ока з 07.02.2009 р. по 12.02.2009 р. з діагнозом: Стороннє (залізовмісне) тіло рогівки, травматичний кератит лівого ока. Отримав травму під час різки металу 05.02.2009 р. Через дві доби звернувся до офтальмолога. При надходженні пред'являв скарги на почервоніння ока, болі, сльозотечу, світлобоязнь, зниження гостроти зору. Очний статус: праве око: гострота зору - 1,0. Око спокійне, оптичні середовища прозорі. Очне дно - диск зорового нерву блідо-рожевий, межі чіткі, калібр судин 2:3. Ліве око: гострота зору - 0,7 н/к. Перикорнеальна ін'єкція очного яблука, на рогівці в центральній зоні наявне стороннє тіло (залізовмісне), розміром 1 мм, навколо обідок іржі та інфільтрації, передня камера середньої глибини, волога прозора, зіниця округлої форми, 3 мм в діаметрі, в'яло реагує на світло. Задній відділ ока без патологічних змін. Діагноз: Стороннє (залізовмісне) тіло рогівки, травматичний кератит лівого ока. Біохімія сльози: ЛДГ - 30,40 мкмоль/хв.·л, Г-6ФДГ - 19,20 мкмоль/хв.·л, ГдДГ - 14,10 мкмоль/хв.·л. Хворому призначено лікування: м/х видалення стороннього тіла рогівки, інстиляції 0,25% левоміцетину 4 рази на добу, 1% тропікаміду - 2 рази на Комп’ютерна верстка А. Рябко Ознаки ірідоцикліту відсутні 42 89 день, корнерогель - 4 рази на день, електрофорез з 5% розчином цистеїну 1 раз на день протягом 4 днів поспіль. В результаті проведеного лікування на 2 день зникли суб'єктивні скарги, на 4 день перикорнеальна ін'єкція і набряк рогівки. При повторному обстеженні через 4 дні очний статус: Праве око: гострота зору - 1,0. Око спокійне, оптичні середовища прозорі. Очне дно - диск зорового нерву блідорожевий, межі чіткі, калібр судин 2:3. Ліве око: гострота зору - 1,0. Око спокійне, рогівка прозора, блискуча (в т.ч. і в місці видалення стороннього тіла), зіниця кругла, активно реагує на світло. Середовища прозорі. Очне дно - диск зорового нерву блідо-рожевий, межі чіткі, калібр судин 2:3. Біохімія сльози: ЛДГ - 19,76 мкмоль/хв.·л, Г-6ФДГ - 14,30 мкмоль/хв.·л, ГдДГ - 10,72 мкмоль/хв.·л. Таким чином, у хворого С. під впливом запропонованого лікування відмічено значне прискорення зменшення набряку рогівки та видужання (4 дні), нормалізація біохімічних показників активності ферментів. Отже, наведені дані свідчать про те, що використання запропонованого способу лікування у хворих з травматичними кератитами, що зумовлені залізовмісними сторонніми тілами, є корисним, оскільки дозволяє прискорити регенеративні процеси в рогівці, скоротити частоту ускладнень травми. Спосіб є патогенетично обґрунтованим, так як він сприяє нормалізації активності окисновідновних ферментів в рогівці. Запропонований спосіб легко доступний для використання, оскільки не потребує коштовних препаратів, він заснований на призначенні хворим з травматичними кератитами, які зумовлені залізовмісними сторонніми тілами, додатково до комплексного лікування препарату цистеїн. Нами не відмічено несприятливих побічних реакцій на використання цього препарату в тих дозах, які вказані в заяві. Виходячи з вищенаведеного, запропонований спосіб може бути рекомендований для поширеного використання в офтальмологічній практиці. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601