Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії з формуванням штучного шлунка

1. Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії, що включає проведення через розріз у безсудинній ділянці мезоколонів утвореного резервуара із зшитих між собою привідної і відвідної кишок, розташувавши привідну петлю зліва, а відвідну - справа, та формування езофагоєюноанастомозу по типу "кінець у бік", який відрізняється тим, що на край стравоходу накладають кисетний шов і вводять у його просвіт насадку циркулярного зшивального апарата, яку фіксують, зав'язуючи кисетний шов, через розріз у безсудинній ділянці мезоколонів проводять петлю голодної кишки, на відстані 40 см від дуоденоєюнального переходу відмічають лігатурою місце езофагоєюноанастомозу і складають привідну та U 2 (19) 1 3 єюнопластик, що покращують функціональні результати оперативних втручань, а також операцій, які спрямовані на створення тонкокишкових резервуарів, що відновлюють функцію втраченого шлунка. Відомий спосіб накладання стравохіднотонкокишкового співустя, який обрано нами за прототип [1], полягає у тому, що відступивши 25-40 см від дуоденоєюнального переходу петлю голодної кишки складають у вигляді двостволки, розташувавши привідну петлю зліва, а відвідну – справа, і з'єднують між собою дворядним міжкишковим анастомозом. Привідну петлю пересікають і обидва кінці кишки зашивають наглухо триповерховим швом. Утворений резервуар проводять через розріз у безсудинній ділянці мезоколона і з'єднують із стравоходом дворядним швом по типу "кінець у бік". Проксимальний кінець привідної кишки з'єднують з відвідною кишкою дворядним швом по типу "кінець у бік". Спосіб, обраний за прототип, має наступні недоліки: 1. Складність техніки його виконання. 2. Для створення надійного езофагоєюноанастомозу необхідно затратити багато часу. 3. Використання даної методики супроводжується високою імовірністю розвитку неспроможності швів езофагоєюноанастомозу. Задачею корисної моделі, що заявляється, є спрощення техніки накладання езофагоєюноанастомозу з утворенням штучного шлунка, скорочення часу на його формування із забезпеченням його максимальної надійності. Технічний результат, отриманий від вирішення поставленої задачі, полягає в забезпеченні профілактики розвитку неспроможності швів езофагоєюноанастомозу та скороченні часу виконання запропонованого способу операції. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, який включає проведення через розріз у безсудинній ділянці мезоколона утвореного резервуара із зшитих між собою привідної і відвідної кишок, розташувавши привідну петлю зліва, а відвідну – справа, та формування езофагоєюноанастомозу по типу "кінець у бік", згідно корисної моделі на край стравоходу накладають кисетний шов і вводять у його просвіт насадку циркулярного зшивального апарата, яку фіксують, зав'язуючи кисетний шов; через розріз у безсудинній ділянці мезоколона проводять петлю голодної кишки, на відстані 40 см від дуоденоєюнального переходу відмічають лігатурою місце езофагоєюноанастомозу і складають привідну та відвідну петлі у вигляді дублікатури, зшиваючи їх серозно-серозними швами біля брижового краю на протязі 15 см; на рівні останнього серозно-серозного шва поперечно прошивають привідну петлю лінійним зшивальним апаратом; привідну та відвідну петлі голодної кишки розсікають довжиною до 12 см паралельно серозно-серозним швам і через розріз у відвідній петлі у кишковий просвіт вводять апарат для накладання циркулярного анастомозу; перфорують троакаром апарата протибрижовий край кишки біля лігатури і з'єднують його з штифтом насадки, яка попередньо введена у стравохід і зафіксована 59428 4 кисетним швом, після чого формують апаратний циркулярний езофагоєюноанастомоз; після прошивання апарат видаляють і формують анастомоз між привідною і відвідною петлями голодної кишки дворядним швом довжиною 12 см, а потім створюють міжкишкове браунівське співустя на відстані 25-30 см від сформованого апаратного езофагоєюноанастомозу. Спосіб здійснюють наступним чином. Після виконання гастректомії чи екстирпації кукси шлунка на край стравоходу накладають кисетний шов. У просвіт стравоходу вводять насадку циркулярного зшивального апарата і фіксують її, зав'язуючи кисетний шов. Через розріз у безсудинній ділянці мезоколона проводять петлю голодної кишки. Лігатурою на серозній оболонці протибрижового краю голодної кишки відмічають місце накладання езофагоєюноанастомозу на відстані 40 см від дуоденоєюнального переходу. На цьому рівні складають привідну та відвідну петлі голодної кишки у вигляді дуплікатури, зшиваючи їх серозносерозними швами біля брижового краю на протязі 15 см, розташувавши привідну петлю зліва, а відвідну - справа. На рівні останнього серозносерозного шва поперечно прошивають привідну петлю лінійним зшивальним апаратом, після чого перитонізують лінію апаратного шва серозносерозними швами. Розсікають привідну та відвідну петлі голодної кишки довжиною до 12 см паралельно серозно-серозним швам, відступивши від них на 5-7 мм. Через розріз у відвідній петлі у кишковий просвіт вводять апарат для накладання циркулярного анастомозу і проводять його до ділянки накладання езофагоєюноанастомозу, яка відмічена лігатурою на серозній оболонці голодної КИШКИ. Перфорують троакаром апарата протибрижовий край кишки біля лігатури і з'єднують його з штифтом насадки, яка попередньо введена у стравохід і зафіксована кисетним швом, після чого формують апаратний циркулярний езофагоєюноанастомоз по типу '"кінець у бік" за стандартною методикою. Після прошивання апарат видаляють і формують анастомоз між привідною і відвідною петлями голодної кишки дворядним швом довжиною 12 см. Сформований таким чином резервуар із зшитих між собою антиперистальтично привідної і відвідної петель голодної кишки буде виконувати функцію штучного шлунка. Операцію завершують накладанням міжкишкового браунівського співустя на відстані 25-30 см від сформованого езофагоєюноанастомозу, яке фіксують окремими серозносерозними швами до країв розрізу брижі попереково ободової кишки. Спосіб має наступні переваги: 1. Запропонований спосіб езофагоєюноанастомозу з утворенням штучного шлунка технічно простий у виконанні. 2. Використання циркулярного та лінійного зшивальних апаратів суттєво заощаджує час проведення операції, тому даний спосіб можливо застосовувати і в ургентній хірургії. 3. Апаратна методика накладання езофагоєюноанастомозу визначається високою надійністю, що зводить до мінімуму імовірність розвитку неспроможності сформованого анастомозу. 5 59428 4. Сформований резервуар із зшитих між собою антиперистальтично привідної і відвідної петель голодної кишки буде виконувати функцію штучного шлунка, що значно покращить якість життя після операції. Приклади конкретних виконань. Хворий О.Ю.І., 57 років, госпіталізований ургентно 17.04.2010 р., у зв'язку з ознаками шлунковокишкової кровотечі. Після проведення фіброгастродуоденоскопії у хворого виявлено дефект слизової 6,0x4,0 см, в діаметрі у середній третині шлунка по малій кривизні, глибиною 2,0 см з тромбованими судинами на дні, слизова оболонка навколо інфільтрована з конвергенцією складок. Хворий клінічно, лабораторно та інструментально дообстежений. Встановлено діагноз: Рак шлунка ст. III, кл.гр. II; T3N1M0. Шлунково-кишкова кровотеча важкого ступеня. З метою передопераційної підготовки хворому проведена інфузійна попов Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 нююча терапія. У ранньому відстроченому періоді 22.04.2010 р. виконана операція: гастректомія з великим та малим сальниками та формуванням езофагоєюноанастомозу з утворенням штучного шлунка по запропонованій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, без розвитку ускладнень. Проведено курс хіміотерапії. У задовільному стані 01.05.2010 р. хворий виписаний під спостереження онколога за місцем проживання. Спосіб, що пропонується, був апробований у Київському міському центрі по наданню допомоги хворим із гострими шлунково-кишковими кровотечами і показав себе як ефективний метод реконструкції шлунково-кишкового тракту після гастректомії. Література 1. Шалимов А. А. Хирургия пищеварительного тракта / А.А.Шалимов, В.Ф.Саенко. - К. : Здоров'я, 1987. - 567 с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601