Спосіб довготривалого пригнічення розвитку та поширення червиці в’їдливої (zeyzera pyrina z.)

Спосіб довготривалого пригнічення та поширення червиці в'їдливої (Zeyzera pyrina Z.), що включає спрямовану дію на популяції шкідливих видів комах, який відрізняється тим, що зі складу лісосмуг та дикорослих насаджень, що оточують сади та ягідники, видаляють такі дерева як ясень 3 59786 Головною метою корисної моделі є - експериментальне обґрунтування способу довготривалого пригнічення та поширення червиці в'їдливої (Zeyzera pyrina Z.), складові частини якого біологічного, або іншого нехімічного походження. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно реалізовували суттєві елементи способу, що пропонується. Досить своєрідна суттєва відміна способу передбачає видалення зі складу лісосмуг та дикорослих насаджень, що оточують сади та ягідники такі дерева як ясень пухкий та ясень звичайний. Крім того, видаляють також дерева із родини ільмових - березу та в'яз. Наступна суттєва відміна способу полягає у тому, що лісосмуги засаджують такими деревами як дуб звичайний, клен гостролистий та польовий. Інша суттєва відміна передбачає приваблювання для заселення дерев лісосмуг дятлами шляхом розвішування дуплянок, з розрахунку 3-4 дуплянки на одне дерево старше 15 років. Наступна суттєва відміна передбачає вирощування в лісосмугах верби та тополі. Суттєвим є і те, що в кінці травня, на початку червня проводять один прийом розселення на дерева імаго таких хижаків як антокорис (Anthocoris nemorym Z.) та opiyc (Orius niger Wolff.) у співвідношенні 1:1, з розрахунку 18-20 імаго на одне дерево. Суть запропонованого способу полягає у тому, що довготермінове пригнічення розвитку червиці вимагає системного підходу. Зміна структури насаджень, що межують з агроценозами, видалення з лісосмуг дерев, що приваблюють червицю - важливий елемент у складі способу. Створення стресових факторів для фітофага трофічного та екологічного характеру, дестабілізує популяцію в цілому. Саме на таких дикорослих рослинах як ясень звичайний та пухкий, берест та в'яз, популяції червиці формують стійкі осередки. Звідси в агроценози розселяються високожиттєздатні стартові популяції червиці в'їдливої, заселяють агроценози, переважно зерняткові сади. Це лише елементи способу. У його складі прийоми, що при 4 ваблюють і закріплюють у цих екосистемах птахів, зокрема дятла, які ефективно знищують гусениць та лялечок червиці. Складова частина способу розселення та збагачення агроценозів популяціями таких хижих комах як антокорис та оріус. ЦІ хижаки активно знищують компактні яйцекладки червиці, а також гусениць молодших віків. Цей прийом стабілізує екологічну ситуацію в агроценозі, переводить популяцію червиці у депресивний стан, а відтак сприяє довготерміновому пригніченню розвитку та поширення червиці в'їдливої. Приклад здійснення способу. Насадження зерняткових садів - яблуня та груша, а також ягідники - чорна смородина. За традиційним набором дикорослих насаджень в лісосмугах, де домінував ясен пухкий та звичайний, береза та в'яз, створились сприятливі умови для накопичення та розвитку червиці. Впродовж останніх 12 років у таких насадженнях обґрунтовували можливість реалізації запропонованого способу. Для цього формували два дослідні варіанти та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу довготермінового пригнічення розвитку червиці впродовж тривалого (12 років) часу, реалізовували суттєві елементи способу. Зокрема, формували специфічний набір рослин. У другому варіанті аналогічне завдання вирішували шляхом реалізації суттєвих елементів способу-найближчого аналога. Контрольний варіант - насадження зерняткових садів та чорна смородина з традиційним набором рослин із дерев'янистих насаджень. Ніяких дій в агроценозах, спрямованих на обмеження чисельності червиці не проводили. Обліки дозволили отримати інформацію про сезонну динаміку чисельності червиці. У кожному варіанті було не менше 10 облікових дерев, або кущів смородини. Для оцінки ефективності способів використовували найбільш інформативні та об'єктивні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично, результати яких наведено у таблиці. Таблиця Результати обґрунтування способу довготермінового пригнічення розвитку червиці в'їдливої (Хмельницька обл., ФГ »Поділля-Осламів», 2007-2010 pp.) Способи, що порівнюються Формування лісосмуг: Видалення ясеня, берези, в'яза; Висаджування дубу та клену Розселення на дерева: Антокорис + оріус (Спосіб, що пропонується) Конструкція саду: зона біологічного захисту; зона хімічного захисту; частина саду - без використання інсектицидів (Спосіб найближчий аналог) Контроль НІР05 Норми витрати Початкова ентомофагів Заражено Діапаузувало чисельність, Ефективність особ./дерево, червиці гусениць/ дерегусениць/ способів, % препаратів, в'їдливої во дерево л(кг)/га 20+20 Багаторазове використання хімічних та біологічних препаратів 28,7 78,8 63,1 7,3 26,1 59,6 10,2 10,9 30,3 4,2 14,3 2,8 38,6 1,8 5 59786 Встановлено, що завдання поставлене корисною моделлю виконано. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 78,7 %, проти 59,6 % у аналозі. Різниця статистично доведена. Важливим підсумком отриманого результату є екологічні механізми досягнення позитивного результату. Суттєві елементи у складі способу передбачали формування насаджень дикорослих рослин у лісосмугах та ділянках, що оточують агроценози. Спрямоване висаджування та вирощування рослин, у складі запропонованого способу, створювало несприятливі умови для розвитку червиці. Видалення таких рослин, як ясен звичайний Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 та пухкий, а також берези та в'яза, порушувало процес оптимізації живлення в гілках, пагонах та штамбах інших рослин. Внаслідок цього, основна частина гусениць переходила в депресивний стан, з явними ознаками пригнічення розвитку. Саме у цей період проводили штучне розселення на дерева та кущі хижих комах. Останні за умов фізіологічного ослаблення, інтенсивно уражувались ентомофагами. У підсумку, популяція червиці в'їдливої характеризується як фізіологічно ослаблена і впродовж тривалого часу не становить загрози насадженням, як агроценозів так і дикорослих рослин. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601