Спосіб діагностики дисплазії дистального епіфізу плечової кістки

Спосіб діагностики дисплазії дистального епіфізу плечової кістки, що включає виконання рентгенографії ліктьового суглоба в передньо-задній проекції при повному розгинанні передпліччя, який 3 ки, а при рівних відстанях обох крайніх ліній від центральної діагностують анатомічну норму. Використання рентгенологічних проекцій постійних анатомічних орієнтирів для діагностики порушень розвитку дистального епіфізу плечової кістки забезпечує об'єктивність вимірювання при різних розмірах кісток та різній фокусній відстані при виконанні рентгенографії. Спосіб пояснюється ілюстративно. На фіг.1 представлена схема та рентгенограма нормального плечового суглоба з лініями, за якими діагностують наявність чи відсутність дисплазії епіфізу плечового суглоба. На фіг.2 - рентгенограма плечового суглоба хворого зі спондилоепіфізарною дисплазією. Спосіб діагностики дисплазії дистального епіфізу плечової кістки включає виконання рентгенограм ліктьового суглоба в передньо-задній проекції при повному розгинанні передпліччя, проведення трьох паралельних ліній, а саме центральної - між найбільш віддаленими краями медіального та латерального надвиростків плечової кістки, дистальної - через проекцію проксимального краю блоку плечової кістки, проксимальної - через проекцію верхнього краю ямки ліктьового відростка, та аналіз відстані їх розташування, одна до одної - при наближенні дистальної лінії до центральної або їх співпадінні діагностують недорозвинення блока плечової кістки, при рівних відстанях обох крайніх ліній від центральної діагностують анатомічну норму. Спосіб виконують наступним чином. Виконують рентгенографію ліктьового суглоба в перед 60021 4 ньо-задній проекції при повному розгинанні передпліччя. На отриманій рентгенограмі проводять пряму лінію між найбільш віддаленими проекціями країв медіального та латерального надвиростків плечової кістки. Паралельно останній проводять дистальну лінію через проекцію проксимального краю блока плечової кістки та проксимальну - через проекцію верхнього краю ямки ліктьового відростка. Далі аналізують розміщення дистальної та проксимальної ліній відносно центральної. При наближенні дистальної лінії до центральної або їх співпадінні діагностують недорозвинення блока плечової кістки. За відсутності відхилення розвитку дистального епіфізу плечової кістки лінія, проведена між найбільш віддаленими краями медіального та латерального надвиростків плечової кістки, ділить ліктьову ямку на дві рівні частини. Запропонований спосіб використаний як об'єктивний рентгенологічний тест для діагностики дисплазії дистального епіфізу плечової кістки у 52 дорослих хворих з клінічним діагнозом „спондилоепіфізарна дисплазія", які обстежені у відділі захворювань суглобів у дорослих ДУ „Інститут травматології тат ортопедії АМНУ". Спосіб діагностики дисплазії дистального епіфізу плечової кістки простий у використанні, забезпечує об'єктивність та можливість застосування у лікарнях різних рівнів. Джерела інформації: 1. Косинская Н. С. Нарушения развития костно-суставного аппарата /Н. С. Косинская. - Л.: Медицина, 1966. - 359с. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 60021 6 Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601