Суспензія для лікування хворих із гнійно-некротичними ранами і трофічними виразками

Суспензія для лікування хворих із гнійнонекротичними ранами і трофічними виразками, що містить суміш водної суспензії гідрокортизону, глі 3 60281 Для отримання суспензії до хвойного спиртового екстракту в посудині вносять гліцериновий розчин желатини і водну суспензію гідрокортизону, для чого спочатку в 50 мл дистильованої води розчиняють 10 г желатини. Окремо у хімічний стакан вносять 12 г нативної живиці хвойних дерев, наприклад, сосни, і розпускають її на водяній бані з одночасним додаванням 12 мл етанолу (70°). Отриманий хвойний спиртовий екстракт фільтрують через марлю, після чого при постійному перемішуванні додають до нього 12 мл гліцерину і приготований розчин желатини. До отриманої суміші додають 1 мл водної суспензії гідрокортизону і 15 г оксиду цинку, після чого до отриманої суспензії додають при постійному перемішуванні 5 г подрібненого кріоліофілізованого субстрату ксеношкіри, ретельно перемішують і витримують упродовж 1 год. в межах від 35 до 45 °С включно, після чого при перемішуванні масу суспензії доводять водою до 100 г. Готовий продукт - суспензія світлокремового кольору, при 35-45 °С набуває сметаноподібної консистенції із приємним запахом хвої. Придатна для просочення перев'язних матеріалів, зокрема у вигляді марлевої пов'язки. Приклад 1. Попередньо в 100 мл дистильованої води розчинили 40 г желатини. До розпущеної на водяній бані нативної живиці сосни - 50 г при помішуванні додали 60 мл етанолу (70°), після чого хвойний водно-спиртовий екстракт профільтрували через марлю і послідовно додали до нього 50 мл гліцерину і приготованого розчину желатини. При постійному перемішуванні до 2/3 об'єму суміші внесли 2 мл водної суспензії гідрокортизону і 100 г оксиду цинку, а рештою суміші довели масу суспензії до 400 г. Отриманий продукт - сметаноподібної консистенції суспензія світлокремового 4 кольору із запахом хвої. Використання отриманої суспензії з лікувальною метою у хворого здійснили наступним чином. У розігріту до 40 °С суспензію в судині занурили салфетку, складену із чотирьох шарів марлі, після чого її розпластали на рановій поверхні і витримали упродовж 60 хв. до застигання, так, щоб салфетка набула пружно-еластичної консистенції. Завдяки цьому остання не викликала неприємних відчуттів в області ураженої рановим процесом ділянки тіла. Аналогічне накладання просоченої суспензією пов'язки на неушкоджену поверхню тіла і носіння її впродовж 30 хвилин супроводжувалося легкою артеріальною гіперемією шкірного покрову під пов'язкою, відчуттям тепла без видимих ознак подразнення. Приклад 2. Запропоновану суспензію застосували в лікуванні 23 хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи з метою оптимізації репаративних процесів в області гнійнонекротичного ураження тканин. Контролем була група аналогічних хворих (15 чол.), лікування яких проведено без використання запропонованої суспензії. З наведених у таблиці даних видно, що в результаті застосування запропонованої суспензії у діабетичних хворих усі показники клінічної ефективності суттєво покращилися. Особливо слід вказати на значне зниження рівня глюкози у крові, зокрема з (14,7±2,6) до (9,4+1,3) млмоль/л, тобто на (46,1±8,1) %. Саме цей момент став вирішальним у помітному зниженні тривалості перебування хворих у стаціонарі, зокрема на (81,9±6,4) %. Таким чином, застосування природного чинника з вираженою антимікробною і нейротрофічною дією, а саме нативної живиці хвойних дерев, у комбінації з іншими активними інгредієнтами забезпечило високу ефективність лікування. Таблиця Лікувальна ефективність запропонованої суспензії у хворих на цукровий діабет із синдромом «стопи діабетика» (X ± m) Група спостереження n Дослідна - із застосуванням по23 в'язок, просочених суспензією Контрольна - традиційне місцеве 15 лікування ранового процесу Показники Порушення Тонус м'я- трофіки шкі- Безсоння, % Глікемія зів, бали ри, % випадвипадків млмоль/л ків Тривалість загоєння рани, днів Тривалість лікування в стаціонарі, днів 5,1±0,3 56±2 11,4±0,8 9,4±1,3 30,5±2,2 7,6±0,6 4,2±0,3* 76±3* 8,5±0,6 14,7±2,6* 65,1±3,7* 42,1±2,9* Примітка: * достовірна різниця показників у групах спостереження (Р