Спосіб диференційної діагностики діарей інфекційного та неінфекційного генезу

1. Спосіб диференційної діагностики діарей інфекційного та неінфекційного ґенезу на основі уніфікованої та автоматизованої процедури аналі 3 критеріїв, суб'єктивність процедури аналізу, та, відповідно, залежність якості диференційної діагностики від досвіду фахівця. Характерним для сучасного рівня техніки шляхом вирішення аналогічних проблем є побудова системної математичної моделі, що дозволяє за допомогою формальних процедур (тобто без участі експертів), по наявних експериментальних даних генерувати нові, невідомі раніше знання про системні закономірності [1]. Одним з варіантів, придатних для адекватного моделювання в галузі розробки, є метод мозаїчного портрету (ММП) [2], метод побудови системної моделі досліджуваного процесу, вхідні параметри та вихідні показники якого вимірюються в дискретних шкалах. ММП передбачає виявлення та використання специфічних для кожного об'єкту дослідження стабільних комплексів ознак, формалізований аналіз яких дає значно більш достовірні результати у порівнянні з методами, що базуються на аналізі окремих ознак. ММП дозволяє за прийнятний час вирішувати задачі з практично необмеженою кількістю вхідних параметрів. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу: розробити диференційну діагностику діарей інфекційного та неінфекційного генезу, в якому за рахунок розширення спектра параметрів та застосування формалізованої процедури пошуку специфічних тест-комплексів з використанням методів математичного моделювання, забезпечити підвищення об'єктивності та якості диференційної діагностики. Поставлена задача вирішена в наступний спосіб. В роботі по математичному моделюванню були використані дані 400 пацієнтів з різним клініколабораторним діагнозом. Зафіксовані у масиві дані включали 69 параметрів. Деякі з них мали недостатній рівень інформативності та були вилучені. При побудові моделі не використовувались також параметри, які фактично роблять діагноз верифікованим (наявність клінічно, інструментально та лабораторно підтвердженого соматичного діагнозу, вилучення патогенної мікрофлори, тощо). Побудована методом ММП модель містить N підмножин висловлень, істинних для кожного із N класів вихідних показників. Вихідна інформація організується у вигляді таблиці, кожна строка якої містить значення вхідних параметрів (ознак) та вихідного показника (діагнозу) для одного пацієнта. Всі вхідні параметри переводяться в дискретні шкали. Після проведення кодування та "видалення" неінформативних параметрів використання ММП дозволяє виділити специфічні для кожного захворювання диференціальні синдроми. При застосуванні для диференційної діагностики близьких за проявами захворювань, для кожної з нозологічних одиниць модель містить множину істинних висловлювань, кожне з яких інтерпретується як специфічний диференційний синдром цього захворювання. Додатково були визначені варіанти комбінацій диференційних симптомокомплексів з використанням ММП та методу відновлення одномірних залежностей. 61634 4 До суттєвих ознак способу, що заявляється належить визначення симптомокомплексів, специфічних для одного, або переважно одного із інфекційних захворювань ШКТ та їх подальше використання для верифікації діагнозу за умов відсутності можливості зробити це стандартним способом. Крім того, суттєвою ознакою способу, що заявляється, є автоматизація та оптимізація процедури визначення програми додаткового обстеження пацієнта на основі результатів аналізу існуючого масиву даних на предмет наявності окремих фрагментів симптомокомплексів, специфічних для захворювань, з якими має проводитись диференційна діагностика. Збільшення точності ідентифікації досягається за рахунок використання надмірної кількості тесткомплексів. У випадку, якщо будь-який тест характерний переважно для даного захворювання зі значенням (+), буде оцінений як (-), це призведе до зниження відсотка всіх специфічних для нього тест-комплексів, в який включено і „помилковий" тест, і, відповідно, до появи в опису деякої кількості тест-комплексів інших захворювань. Використання надмірної кількості тест-комплексів (в більшість яких „провокаційний" тест не входить) забезпечується значно вищій рівень достовірності отриманого результату при використанні майже ідентичного об'єму первинного матеріалу. Перевірка точності діагностики сальмонельозу і шигельозу за допомогою розробленої комп’ютерної програми здійснювалась на масиві даних (80 пацієнтів, із яких у 29 був верифікований діагноз сальмонельозу або шигельозу, а у 51 неінфекційні захворювання ШКТ). Дані по двадцяти найбільш стабільних симптомокомплексів, вводились для кожного із 80 пацієнтів. При цьому відповідність діагнозу підтвердженого клініко-лабораторними методами і установленого за допомогою комп'ютерної програми мала місце у 100 % хворих. У восьми випадках за допомогою програми був додатково установлений інфекційний ґенез захворювання. Апробація здійснювалась з використанням результатів клініко-лабораторного обстеження 25 пацієнтів з верифікованим діагнозом гостра кишкова інфекція (15 - "сальмонельоз", 10 - "шигельоз"), і 24 пацієнтів з соматичними захворюваннями ШКТ, з антибіотико-асоційованою діареєю, з синдромом дисбактеріозу кишечника. Дані відбирались за 15-20 параметрами та вводились у комп'ютер з встановленою авторами програмою. Формально встановлений діагноз "сальмонельоз" співпав з верифікованим (підтвердженим виділенням сальмонели) у 100 % випадках, "шигельоз" - у 9 з- 10 випадків (90 %). У одного пацієнта діагноз не було встановлено за допомогою програми, в той час, як у стаціонарі він був визначений на основі позитивного імунологічного обстеження (РНГА з шигельозним антигеном), хоча в цьому випадку не можна виключити раніш перенесену шигельозну інфекцію. У 2-х хворих для остаточного підтвердження діагнозу була "запитана" додаткова інформація (деякі дані анамнезу та біохімічних тестів). У 5-ти хворих з невстановленою 5 61634 природою захворювання, котрі були виписані із стаціонару з діагнозом "кишкова інфекція нез'ясованої етіології, синдром дисбактеріозу", в результаті програмного аналізу було встановлено діагноз "сальмонельоз". Таким чином використання сукупності ознак, що заявляється, дозволяє в умовах відсутності можливості бактеріологічного обстеження пацієнта підвищити достовірність диференційної діагностики на 15 %-20 %. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Джерела інформації: 1. Кац М.Д. Алгоритм изобретения при решении технологических и научных задач. // "ММ Деньги и Технологи". - 2003. - № 6. - С.26-31. 2. Kats M., Kestelman V., Davidenko A.Intelligent technology of complex systems study as a methodological background for development of high medical technologies. // Scientific IzraelTechnological advantages. - 2004. - M.6. - №1-2. P.55-62. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601