Спосіб дренування гострого ретроректального парапроктиту

Спосіб дренування гострого ретроректального парапроктиту, що передбачає використання поліхлорвінілових трубчастих дренажів, який відрізняється тим, що поліхлорвінілову трубку - дренаж діаметром 0,5-0,7 см без отворів на боковій поверхні підводять до верхньої стінки гнійної порожнини і проводять періодичні нагнітаючі промивання антисептичними розчинами. (19) (21) u201101720 (22) 14.02.2011 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) КЕРНИЧНИЙ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, БАЛИЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. І. ПИРОГОВА 3 го і універсального способу дренування, який забезпечить можливість адекватного промивання порожнини гнійника антисептичними розчинами і адекватний відтік повз дренаж та забезпечити тим самим ефективне механічне видалення гнійного ексудату, детриту, некротичних тканин, створивши умови для безпосередньо дії антисептичного розчину на всю поверхню гнійника. Поставлена задача вирішується способом, що передбачає використання поліхлорвінілових трубчастих дренажів, в якому згідно з корисною моделлю поліхлорвінілову трубку-дренаж діаметром 0,5-0,7 см без отворів на боковій поверхні підводять до верхньої стінки гнійної порожнини і проводять періодичні нагнітаючі промивання антисептичними розчинами. На кресленні графічно зображено спосіб дренування гострого ретроректального парапроктиту, де 1 - порожнина абсцесу, 2 - верхня стінка гнійника, 3 - поліхлорвініловий дренаж без бокових отворів, 4 - санація ретроректального гнійника антисептичними розчинами. Спосіб здійснюється таким чином. Після виконання етапу розкриття ретроректального гнійника проводять пальцеву ревізію гнійника з руйнуванням внутрішньопорожнинних перегородок. Дренування виконують шляхом використання доліхлорвінілової трубки діаметром 0,5-0,7 см без отворів на бокових поверхнях, яку підводять до верхньої стінки гнійника і фіксують до шкіри рани промежини. Через заведений таким чином в порожнину ретроректального абсцесу дренаж проводять періодично (з інтервалом 12 годин) нагнітаюче промивання його антисептичними розчинами. Дренажна функція в такому випадку відбувається повз дренаж і забезпечує адекватну евакуацію некротичних тканин, детриту, гнійного ексудату. Переваги способу дренування гострого ретроректального парапроктиту в тім, що поліхлорвініловий дренаж на промежині не призводить до значних труднощів при проведенні гігієнічного догляду за операційною раною після акту дефекації в післяопераційному періоді, спосіб простий у виконанні, введені таким чином в порожнину абсцесу антисептичні розчини омивають всі його стінки, забезпечуючи безпосередню дію антисептиків, виключається можливість закупорки дренажа через періодичне нагнітаюче приточне промивання гнійної порожнини, періодичне нагнітаюче приточне промивання гнійної порожнини супроводжується адекватним відтоком повз дренаж та забезпечує ефективне механічне видалення некротичних тканин, детриту, гнійного ексудату, ефективне дренування таким чином сприяє швидшій післяопераційній реабілітації пацієнта і подальшій лікувальній тактиці. Приклад конкретного виконання. 61826 4 Хворий С. 64 роки (медична карта стаціонарного хворого № 20591) госпіталізований в проктологічне відділення Хмельницької обласної лікарні 19.10.2010 з діагнозом Гострий ретроректальний парапроктит. Після відповідної підготовки хворому виконано розкриття і дренування гнійника. Внутрішній отвір не висікався, оскільки не був ідентифікований через наявність вираженої інфільтрації тканин анального каналу. Розкриття виконано двома паралельними лінійними розрізами довжиною до 5 см з обох боків анального отвору, відступивши від останнього на 4-5 см. Розітнута шкіра та підшкірно-жирова клітковина, без пересічення анокуприкової зв’язки. Далі гострим та тупим шляхом проникнено в ретроректальний простір та порожнину гнійника, роз'єднано сполучнотканинні перегородки. Виділилось до 100 мл густого гнійного вмісту сіро-зеленого кольору з неприємним запахом. Пальпаторно вершина гнійника не досягалась. Дренування проведено шляхом використання 3-поліхлорвінілових трубок із поодинокими боковими отворами та одним дренажем, який на своєму закінченні мав множинні бокові отвори, що знаходились один від одного на відстані 5 мм. В післяопераційному періоді хворому проводилось антибактеріальна терапія та щоденні перев'язки із санацією порожнини гнійника антисептичними розчинами та мазеві аплікації у відповідності до раневого процесу. Загальнийстан хворого не покращувався. Зберігалась субфебрильна фебрильна температура тіла, пов'язки просякали гнійними виділеннями із ран. 11.11.2010 хворому виконано повторне оперативне втручання - ревізія ретроректального простору із заміною дренажів, які не функціонували. Після видалення дренажів з'ясовано, що 3-поліхлорвінілові трубки, які своїми вершинами знаходились в порожнині гнійника сприяли відтоку гнійного вмісту, але не забезпечували ефективну санацію його порожнини через те, що при введенні антисептичних розчинів в кожен із дренажів такого типу - антисептик витікав через найближчий боковий отвір і тим самим не досягав порожнини абсцесу. Одна поліхлорвінілова трубка із множинними боковими отворами на своїй верхівці, що знаходилась в порожнинні гнійника, також не функціонувала, оскільки була закупорена некротичними тканинами. При введенні антисептичних розчинів через такий дренаж, останні витікали через перші два бокових отвори і не досягали порожнини гнійника. Повторне дренування виконано за запропонованою методикою. Післяопераційний період після повторного оперативного втручання протікав без ускладнень. Дренаж видалено на 5 добу післяопераційного періоду. На 7 добу після повторного оперативного втручання хворий в задовільному стані виписаний. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 61826 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601