Спосіб лікування больового синдрому у хворих на хронічний панкреатит

Спосіб лікування больового синдрому у хворих на хронічний панкреатит з використанням базисної терапії, яка включає ферментні препарати, антисекреторні препарати, холінолітики, спазмолітики, який відрізняється тим, що додатково призначають вихрове імпульсне магнітне поле із впливом на біологічно активні точки проекції підшлункової залози по 5-15 хвилин курсом 10-15 сеансів. (19) (21) u201102959 (22) 14.03.2011 (24) 10.10.2011 (46) 10.10.2011, Бюл.№ 19, 2011 р. (72) ФІЛІППОВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КРИЛОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, РУДЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, БАБІЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, КУДРЯВЦЕВА ВАЛЕНТИНА ЄВГЕНІЇВНА, ЧЕЛКАН ВІРА ВОЛОДИМИРІВНА, ПОСТОЛЬНИК ВАЛЕНТИНА ГРИГОРІЇВНА 3 дивів захворювання та покращенню якості життя хворих. Поставлене завдання, відповідно до корисної моделі, здійснюють використанням на основі базисного лікування, яке включає застосування дієти № 5, ферментних препаратів, антисекреторних препаратів, холінолітиків, спазмолітиків додатково вихрового імпульсного магнітного поля (ВІМП) із впливом на проекцію ПЗ та БАТ по 5-15 хвилин курсом 10-15 сеансів. Апарат «Вітма» формує ВІМП, яке плавно регулюється в діапазоні частот від 40 до 150 Гц, напруженість магнітного поля в площині випромінювача, прилеглої до біооб'єкта, не більш 100 мТл, час експозиції до 30 хв із дискретністю 5 хв. Терапевтичні ефекти реалізуються за рахунок впливу ВІМП на БАТ, що активізує захисні механізми організму за рахунок покращення мікроциркуляції, нормалізації реологічних властивостей крові, порушень біохімічних показників та системи імунітету, змін швидкості передачі нервових імпульсів. При співставленні ознак відомого способу із тим, який заявляється, встановлено, що вони мають спільні ознаки (базисна терапія - дієта, ферментні препарати, антисекреторні препарати, холінолітики, спазмолітики). Відмінними ознаками є застосуваня для купіювання больового синдрому ВІМП із впливом на проекцію ПЗ та БАТ по 5-15 хвилин курсом 10-15 сеансів. Переваги вищеописаного способу полягають у тому, що застосування ВІМП здійснює протизапальний вплив, покращує мікроциркуляцію, володіє імуномодулюючими властивостями, що в сукупності приводить до регресу чи зменшення вираженості запальних реакцій та в кінцевому рахунку - до регресу та зменшення вираженості больового синдрому у хворих на ХП. Ефективність лікування була встановлена при проведенні клінічних досліджень 23 хворих. Для порівняння взята контрольна група, що одержувала тільки базисне лікування (30 хворих на хронічний панкреатит). Групи хворих, основної та контрольної, співвідносились за віком, статтю, ступенем вираженості клінічної картини, тривалістю захворювання. У всіх хворих проводили загальноклінічне дослідження крові й сечі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, комп'ютерну томограму за показниками, копрологічне дослідження. Оцінювали лабораторно-біохімічні показники та маркери ендотоксемії, системної запальної відповіді та зміни показників імунної системи та імунорегуляції. ВІМП застосовували через 8-10 днів від початку лікування (в період затихаючого загострення). Тривалість лікування склала 3-4 тижня до повної нормалізації клінічних даних, зниження рівня показників запалення, зникнення нейтрального жиру, крохмалю й м'язових волокон у калі. У хворих, які одержували базисне лікування із включенням ВІМП, больовий синдром зникав у середньому на 4 дні раніше, ніж у контрольній групі. Диспептичний синдром у хворих основної групи зменшився в середньому через 8 днів, у контроль 63463 4 ній групі - через 10 днів. Через 12-15 днів від початку лікування (основна група) і 17-19 днів (контрольна група) нормалізувалась частота випорожнень до 1 -2 разів на добу. Після проведеної корекції у 66 % хворих основної групи відмічалась нормалізація рівня Тлімфоцитів, відносна кількість яких збільшилась від (38,5±7,0) % до (43,4±4,95) % та Т-хелперів від (31,6±4,1) % до (38,6±1,52) %. Нормалізовано імунорегуляцію за імунорегуляторними індексами Т/В 1,55, Т/X - 2,19. Тобто, після проведеної корекції у досліджених хворих спостерігається нормалізація, в основному, показників Т-клітинного імунітету з нормалізацією імунорегуляції. Тоді, як в групі порівнянні ці показники змінились незначно. Отже, в динаміці комплексного лікування встановлено імуномодулюючий ефект ВІМП. До та після проведеної корекції у хворих вивчали стан реактивності та резистентності організму. Для цього використовували метод «неспецифічних адаптаційних реакцій», який є дзеркальним відображенням адаптаційних реакцій. Встановлено, що у хворих, які порядз традиційною фармакотерапією застосовували ВІМП, реакція "стрес" до проведеної корекції визначалась у 60 % випадків, а у хворих, які приймали лише фармпрепарати - у 41 %. Після проведеного курсу корекції ця реакція знизилась: до 15 % - у контрольній групі, тоді як у основній групі зникла зовсім. У всіх хворих після лікування відмічалась тенденція до зниження реакції «тренування». Так, якщо на початку корекції дана реакція виявлялась у 49 % хворих контрольної та 30 % основної групи, то після проведеного курсу становила відповідно 34 % і 20 %. Що стосується реакцій «спокійної активації» та «підвищеної активації», то після проведеного курсу цей тип адаптаційних реакцій зростав на 42 % в основній групі, що в 2 рази більше, ніж в контрольній. Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що ВІМП позитивно впливає на стан загальних адаптаційних реакцій організму хворих на ХП, а саме – викликає реакції «спокійної» та «підвищеної» активації у хворих та зменшує реакцію «стрес». В цілому, аналіз результатів лікування показав, що вони значно кращі в основній групі хворих, ніж у контрольній, як по повному видужанню (85,7 % проти 55 %), так і за наявністю ремісії протягом 6 місяців (57 % проти 20%). Приклад: хворий К., 48 р. знаходився на лікуванні в клініці інституту гастроентерології з 17.01.10 по 25.01.10 р. з клінічним діагнозом: хронічний рецидивуючий панкреатит, стадія загострення, з екзокринною недостаністю. Хворому після обстеження розпочата комплексна консервативна терапія із застосуванням з 10 доби лікування запропонованого способу з застосуванням ВІМП із впливом на проекцію ПЗ та БАТ по 15 хвилин протягом 10 діб стаціонарного лікування. Запропонований лікувальний спосіб хворому проводився в комплексі з інфузійною, антисекреторною, спазмолітичною, ферментзамісною, та метаболічнокоригуючою терапією. Больовий синдром зник через 8 днів застосування ВІМП, диспептичний синдром зменшився через 5 днів, через 12 днів від 5 початку лікування нормалізувалась частота випорожнень до 1-2 разів на добу. Після лікування досліджувані лабораторно-біохімічні показники та маркери ендотоксемії, системної запальної відповіді та імунного дисбалансу знизились до норми. Ніяких ускладнень та реакцій при проведенні лікувальної методики не спостерігалося. Запропонований спосіб лікування хронічного панкреатиту підвищує стабільність терапевтичного процесу, купірує больовий синдром, нормалізує Комп’ютерна верстка Л. Купенко 63463 6 психоемоційний статус хворого, покращує його якість життя. Вищенаведений приклад лікування хронічного панкреатиту пропонованим способом показує високий лікувальний ефект, спосіб лікування є нешкідливий, не викликає побічних дій. Спосіб був застосований в клініці Інституту гастроентерології НАМН України у 23 хворих на хронічний панкреатит. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601