Фунгіцидна суміш та спосіб боротьби з фітопатогенними грибами

Даний винахід стосується фунгіцидної суміші, яка містить у синергетично ефективній кількості а. 1) похідне фенілбензилового ефіру формули І.а або l.б а також b) (+)-(2-хлорфеніл)-(4-хлорфеніл)-(піримідин-5-іл)-метанол Крім того, винахід стосується способу боротьби з фітопатогенними грибами за допомогою суміші сполук І (І.а і І.б) і II, а також застосування сполук І і ІІ для одержання подібних сумішей. Сполуки І, їхнє одержання і їхня активність проти фітопатогенних грибів відомі з літературних джерел (ЕР-А 253213, ЕР-А 254426). Також відомі сполуки II (GB-A 1,218,623; загальноприйнята назва: Fenarimol фенаримол), їхнє одержання і їхня активність проти фітопатогенних грибів. Беручи до уваги зниження норм витрати і розширення спектра дії відомих сполук в основу даного винаходу покладено завдання розроблення сумішей, які поряд із зниженою загальною кількістю застосовуваних дійових речовин мають більш високу активність проти фітопатогенних грибів (суміші із синергетичним ефектом). Відповідно до цього було розроблено вищевказані суміші. Крім того, було встановлено, що при одночасному, а саме спільному або роздільному застосуванні сполуки І і сполуки II або при послідовному застосуванні сполуки І і сполук II боротьба з фітопатогенними грибами ефективніша, ніж при застосуванні сполук окремо. Сполуки І і сполуки II унаслідок їхнього основного характеру спроможні утворювати солі або аддукти з неорганічними або органічними кислотами або іонами металів. Прикладами неорганічних кислот є галогеводнева кислота, така, як фтороводнева, хлороводнева, бромводнева або фтороводнева кислоти, сірчана кислота, фосфорна кислота й азотна кислота. Як органічні кислоти придатні, наприклад, мурашина кислота, вугільна кислота й алканові кислоти, такі, як оцтова, трифтороцтова, трихлороцтова і пропіонова кислоти, а також гліколева кислота, тіоціанова кислота, молочна кислота, бурштинова кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, щавлева кислота, алкілсульфокислоти (сульфокислоти з лінійними або розгалуженими алкіловими радикалами з 1 до 20 атомами вуглецю), арилсульфокислоти або арилдисульфокислоти (ароматичні радикали, такі, як феніл і нафтил, які несуть одну або дві групи сульфокислот), алкілфосфонові кислоти (фосфонові кислоти з лінійними або розгалуженими алкільними радикалами з 1 до 20 атомами вуглецю), арилфосфонові кислоти або арилдифосфонові кислоти (ароматичні радикали, такі, як феніл і нафтил, які несуть один або два радикали фосфонової кислоти), причому алкільні, відповідно, арильні радикали можуть нести інші замісники, наприклад, п-толуолсульфокислота, саліцилова кислота, п-аміносаліцилова кислота, 2-феноксибензойна кислота, 2-ацетоксибензойна кислота і т.п. Як іони металів придатні, зокрема, іони елементів другої головної групи, насамперед, кальцій і магній, третьої і четвертої головних груп, зокрема, алюміній, олово і свинець, а також першої до восьмої підгруп, насамперед, хром, марганець, залізо, кобальт, нікель, мідь, цинк, і т.п. Метали можуть бути в разі потреби з різноманітною, властивою їм валентністю. Під час одержання сумішей застосовують бажано чисті дійові речовини І і II, до яких можна домішувати інші дійові речовини проти фітопатогенних грибів або проти інших шкідників, таких, як комахи, павукоподібні або нематоди або ж гербіцидні або росторегулівні дійові речовини або добрива. Суміші із сполук І і II, відповідно, сполуки І і II, застосовувані одночасно, спільно або окремо, відрізняються чудовою дією проти широкого спектра фітопатогенних грибів, зокрема з класу аскоміцетів, базидіоміцетів, фікоміцетів і дейтероміцетів. Вони можуть мати частково системну активність і тому можуть застосовуватися також і як листяні і як грунтові фунгіциди. Особливе значення вони мають у боротьбі з великою кількістю грибів на різноманітних культурних рослинах, таких, як бавовник, овочеві культури (наприклад, огіркові, бобові, томати, картопля і гарбузові культури), ячмінь, дернина, овес, бананові, кава, кукурудза, фруктові, рис, жито, соя, пшениця, виноградні лози, декоративні рослини, цукрова тростина, а також велика кількість насіння. Зокрема, вони придатні для боротьби з такими фітопатогенними грибами; Erysiphe graminis (справжня борошниста роса) на зернових культурах, Erysiphe cichoracearum і Sphaerotheca fuliginea на гарбузових культурах, Podosphaera leucotricha на яблуневих, Uncinula necator на виноградній лозі, види Puccinia на зернових культурах, види Rhizoctonia на бавовнику, рисі і дернині, Ustilago-Arten на зернових і цукровій тростині, Venturia inaequalis (парші) на яблуневих, види Helminthosporium на зернових, Septoria nodorum на пшениці, Botrytis cinerea (сіра гниль) на полуниці, овочевих, декоративних рослинах і виноградній лозі, Cercospora arachidicola на арахісі, Pseudocercosporella herpotrichoides на пшениці і ячмені, Pyricularia oryzae на рисі, Phytophthora infestans на картоплі і томатах, Plasmopara viticola на виноградній лозі, види Pseudoperonospora на хмелі й огірках, види Alternaria на овочевих і фруктових культурах, види Mycosphaerella на бананах, а також види Fusarium і Verticillium. Крім того, вони придатні для захисту матеріалів (наприклад, захисту деревини), наприклад проти Paecilomyces variotii. Сполуки І і II можуть вноситися одночасно, а саме спільно або роздільно, або послідовно один за одним, причому послідовність при роздільному застосування загалом не справляє впливу на ефективність оброблення. Сполуки І і II зазвичай застосовуються у масовому співвідношенні від 10:1 до 0, 01:1, бажано від 5:1 до 0,2:1, зокрема від 3:1 до 0, 3:1. Норми витрати сумішей за винаходом становлять, насамперед на сільськогосподарських культурах, залежно від бажаного ефекту від 0,01 до 8кг/га, бажано 0,1 до 5кг/га, зокрема 0,2 до 3,0кг/га. При цьому норми витрати сполук І становлять від 0,005 до 0,5кг/га, бажано від 0,05 до 0,5кг/га, зокрема 0,05 до 0,3кг/г. Норми витрати сполук II становлять від 0,05 до 0,5кг/га, бажано від 0,1 до 0,5кг/га, зокрема 0,1 до 0,3кг/г. Під час оброблення посівного зерна застосовують норми витрати суміші від 0,001 до 250г/кг посівного зерна, бажано 0,01 до 100г/кг, зокрема 0,01 до 50г/кг. У боротьбі з фітопатогенними грибами на рослинах окреме або спільне оброблення сполуками І і II або сумішами з сполук І і II здійснюють шляхом обприскування або запилення насіння, рослин або грунту перед або після посіву рослин або перед або після сходу рослин. Фунгіцидні синергетичні суміші за винаходом, відповідно сполуки І і ІІ можуть готуватися, наприклад, у формі призначених для безпосередньо обприскуваних розчинів, порошків або суспензій або у формі висококонцентрованих водних, масляних або яких-небудь інших суспензій, дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, препаратів для обпилювання, препаратів для обпудрювання або гранулятів і можуть застосовуватися шляхом обприскування, дрібнокрапельного обприскування, обпилювання, обпудрювання або поливу. Технологія оброблення і використовувані форми залежать від мети застосування, але в усіх випадках слід забезпечити максимально тонкий і рівномірний розподіл сумішей за винаходом. Препаративні форми одержують відомим чином, наприклад, добавкою розчинників і/або наповнювачів. До препаративних форм домішують зазвичай інертні добавки, такі, як емульгатори або диспергатори. Як поверхово-активні речовини придатні лужні, лужноземельні, амонієві солі ароматичних сульфокислот, наприклад, лігнінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти, дибутилнафталінсульфокислоти, а також кислот жирного ряду, алкілсульфонатів і алкіларилсульфонатів, алкілсульфатів, лаурилефірсульфатів і сульфатів спиртів жирного ряду, а також солі сульфатованих гекса-, гепта - і октадеканолей або глікольефірів спирту жирного ряду, продукти конденсації сульфонованого нафталіну або його похідних із формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислот із фенолом або формальдегідом, поліоксіетиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооктил-, октил - або нонілфенол, алкілфенол- або трибутилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, ізотридециловий спирт, конденсати окису етилену спирту жирного ряду, етоксилована рицинова олія, поліоксіетиленалкіловий ефір або поліоксипропілен, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний ефір сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Порошок, препарат для розпилення й обпудрювання можна одержати за допомогою змішання або спільного розмелу сполук І і II або сумішей із сполук І і II із твердим наповнювачем. Гранулят (наприклад покритий, просочений або гомогенний) одержують зазвичай за допомогою сполуки дійової речовини або дійових речовин із твердим наповнювачем. Як наповнювачі, відповідно, твердих носіїв служать, наприклад, мінеральні землі, такі, як силікагель, кремнієві кислоти, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, розмелені пластмаси, а також такі добрива, як сульфати амонію, фосфати амонію, нітрати амонію, сечовини і рослинні продукти, такі, як наприклад мука зернових культур, мука деревної кори, деревна мука і мука горіхової шкаралупи, целюлозний порошок або інші тверді наповнювачі. Готові препаративні форми містять загалом 0,1 до 95мас.% бажано 0,5 до 90мас.% однієї із сполук І або II, відповідно, суміші із сполук І або II. Дійові речовини застосовуються при цьому з чистотою від 90% до 100%, бажано 95% до 100% (за спектром ЯМР або ЖХВК). Застосування сполук І або II, сумішей або відповідних препаративних форм здійснюється таким чином, що фітопатогенні гриби, їхній простір зростання (біотоп) або рослини, насіння, грунт, поверхні, матеріали або помешкання, які потребують захисту від них, обробляють фунгіцидно ефективною кількістю суміші, відповідно сполуками і і II при роздільному внесенні. Оброблення може здійснюватися перед або після ураження фітопатогенними грибами. Приклад застосування Синергетичну ефективність сумішей за винаходом можна показати на таких дослідах: Дійові речовини окремо або спільно застосовуються у вигляді 10%-ної емульсії суміші з 63мас.% циклогексанону і 27мас.% емульгатора і розбавляються водою відповідно з бажаною концентрацією. Приклад застосування 1 - ефективність проти Puccinia recondita на пшениці (бура іржа пшениці) Листя вирощених у горщиках паростків пшениці сорту «Frühgold» запилюють спорами бурої іржі (Puccinia recondita). Після цього горщики ставлять на 24 години в камеру з високою вологістю повітря (90 до 95%) і з температурою 20 до 22°С. Протягом цього часу спори проростають і їхні паростки проникають у тканину листя. Наступного дня дослідні інфіковані рослини обприскують до утворення крапель водною композицією, яка складається з основного розчину з 10% дійової речовини, 63% циклогексанону і 27% емульгатора. Після підсихання нанесеного шару дослідні рослини культивують у теплиці при температурі між 20 і 22°С і відносній вологості 65 до 70% протягом 7 днів. Після цього визначають ступінь розвитку бурої іржі на листі. Оцінювання проводили шляхом визначення уражених поверхонь листя у відсотках. Ці процентні значення перераховували в ефективність. Ефективність (W) визначали за формулою Аббота: W=(1-a/b)100 в якій a відповідає ураженню грибами оброблених рослин у % і b відповідає ураженню грибами необроблених (контрольних) рослин у % При ефективності, що дорівнює 0, ураження оброблених рослин відповідає ефективності ураження необроблених рослин; при ефективності, що дорівнює 100, оброблені рослини не мали ураження. Очікувану ефективність сумішей дійової речовини визначали за формулою Колбі [R.S. Colby, Weeds 15, 20-22 (1967)] і порівнювали із встановленою ефективністю. формула Колбі: Ε=x+у-x·у/100 Ε очікувана ефективність, виражена в % необробленого контролю, при застосуванні суміші з дійових речовин А і Б з концентраціями а і б. x ефективність, виражена в % необробленого контролю, під час застосування дійової речовини А з концентрацією а. у ефективність, виражена в % необробленого контролю, під час застосування дійової речовини Б із концентрацією б. Результати можна бачити в нижченаведених таблицях 2 і 3. Таблиця 2 Прик. Дійова речовина 1V Контроль (необроб.) 2V Іа 3V II Концентрація дійової речовини в розчині для обприскування в част./млн (100% ураження) 200 100 50 20 10 Ефективність у % необробленого контролю 0 20 20 0 0 0 Таблиця 3 Прик. 4 5 6 Суміш за винаходом 200част./млн la + 20част/млн II (суміш 10:1) 100част./млн la + 20част./млн II (суміш 5:1) 50част./млн la + 10част./млн lб (суміш 5:1) Спостережувана ефективність Розрахована ефективність *) 65 20 70 20 35 0 *) розраховано за формулою Колбі Із результатів дослідів випливає, що спостережувана ефективність у всіх співвідношеннях суміші вища, ніж розрахована за формулою Колбі ефективність (із Synerg 101.XLS).