Спосіб діагностики порушень кровообігу головного мозку у часто хворіючих дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до клініки внутрішніх хвороб і може бути використаний у діагностиці порушень кровообігу головного мозку. Найбільш близьким до запропонованого способу є розробка (1), в якій розглядається метод діагностики порушень кровообігу головного мозку при псевдотуберкульозі. Стан кровообігу головного мозку оцінювали на основі вивчення тетраполярної фокусуючої реоенцефалографії. Проведені дослідження кровообігу головного мозку виявляють чіткі зміни в системі гомеостазу. Однак, використання методу оцінки кровообігу головного мозку на основі вивчення показників тетраполярної фокусуючої реоенцефалографії у часто хворіючих дітей гострими респіраторними вірусними інфекціями не відомо. В основу запропонованого винаходу поставлена задача удосконалення способу діагностики порушень кровообігу головного мозку шля хом визначення об'ємної швидкості церебрального кровообігу та її співвідношення з хвилинним об'ємом крові, що дає можливість з високою отупінню достовірністю оцінити ступінь тяжкості захворювання та динаміку патологічного процесу. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, оцінка кровообігу головного мозку проводилась методом тетраполярної фокусуючої реоенцефалографії, яким виявляють зміни мозкової гемодинаміки і, при значеннях - a -0,087±0,004, a 1-0,045±0,004, a 2-0,042±0,005, a /R-R-16,98±0,68, ЧРПХ-0,139±0,003, ДКІ46,77±5,48, ДСІ-54,92±5,31, ІМК-9,04±0,89, ЗОМК-413,8±67,77-визначають легкий перебіг захворювання, а при відповідних значеннях- a -0,088±0,003, a 1-0,043±0,003, a 2 -0,043±0,004, a /R-R-18,80±0,84, ЧРПХ-0,136±0,006, ДКІ-54,27±3,64, ДСІ-58,60±2,91, ІМК-9,30±1,02, ЗОМК-554,2±38,99-діагностують середньоважкий перебіг захворювання. Даний спосіб здійснюється слідуючим чином. Записування тетраполярної фокусуючої реоенцефалографії здійснювали за допомогою електродів з охоронним кільцем, які виготовлені з латунної фольги, фіксовані до медичної клейонки. Розміри електродів: внутрішній ( вимірювальний)-діаметром 30мм, зовнішній (зондуючий)-діаметром 60мм, шириною 5мм. Для записування реоенцефалограм електроди розміщували у височних ділянках голови (темпоро-темпоральне відведення). Подібне розміщення електродів відображає, в основному, кровообіг в ділянці середніх мозкових артерій. Розраховували індекс мозкового кровообігу (ІМК), який показує, яка частина хвилинного об'єму крові приходиться на забезпечення головного мозку. Індекс мозкового кровообігу розраховували за формулою: A × Т × Z0 IMK = м × 100%, Ac × E × Zм де ІМК - індекс мозкового кровообігу (%); Ам - амплітуда диференційної реограми мозку (Ом); Т - час наповнення мозкових судин (с); Ac - амплітуда диференційної реограми грудної клітини (Ом); Е - час вигнання, розраховували по грудній реограмі (с); Z0 - базовий імпеданс грудної клітини (Ом); ZM - базовий імпеданс мозку (Ом). ЗОМК - загальний об'єм мозкового кровообігу показує кількість крові, яка притікає до головного мозку у хвилину. ЗОМК розраховували за формулою: ІМК × ХО ЗОМК = , де 100% ЗОМК - загальний об'єм мозкового кровообігу (мл); ІМК - індекс мозкового кровообігу (%); XO - хвилинний об'єм крові (мл). Для кількісного аналізу були використані найбільш інформативні показники, які дозволяють охарактеризувати функціональний стан судин різного калібру: ЧРПХ - час розповсюдження пульсової хвилі (с) до дослідної ділянки характеризує тонус магістральних судин (в основному еластичного типу) і в значній мірі залежить від величини систолічного об'єму крові. ЧРПХ визначали як інтервал від зубця Q на ЕКГ у II стандартному відведенні до початку підйому об'ємної реограми. a - час максимального систолічного наповнення (с) або тривалість анакротичної фази відображає стан тонусу великих, середніх та дрібних артерій і розраховувався як інтервал від початку об'ємної реограми до точки максимального підйому вершини. Так як тривалість анакротичної фази залежить від ЧСС, розраховували еласто-тонічний коефіцієнт ( a /R-R), який дозволяє ліквідувати дану залежність. Використання диференційної реограми дозволяє виділити в анакротичній фазі періоди швидкого та повільного наповнення. a 1 - період швидкого наповнення (с) розраховува вся як інтервал від початку підйому об'ємної реограми до проекції піку диференційної реограми на висхідну ділянку об'ємної. a a 2 - період повільного наповнення (с) розраховувався як інтервал від точки проекції піку диференційної реограми на висхідну ділянку об'ємної до точки максимального підйому основної реограми. Період швидкого наповнення відображає функціональний стан судин крупного калібру та скорочувальну здатність серця. Період повільного наповнення характеризує функціональний стан судин середнього та дрібного калібру. Найбільший гідравлічний опір приходиться на дрібні артерії та артеріоли. Цим і обумовлена висока інформативність дікротичного індексу (ДІ) як показника стану тон усу переважно артеріол. Дікротичний індекс (у %) розраховували, як відношення висоти інцизури над ізолінією до висоти систолічної хвилі реограми. Конфігурація діастолічної частини реограми на відрізку за дикротичним зубцем залежить, в основному, від умов відтоку крові, тому діастолічний індекс(ДКІ) відображає стан відтоку крові і тонус венул. Діастолічний індекс (%) розраховували як відношення амплітуди на рівні вершини дикротичного зубця до максимальної амплітуди реограми. Під спостереженням знаходилось 120 часто та тривало хворіючих дітей віком від 6 до 10 років, в періоді загострення гострої респіраторної вірусної інфекції. Контрольну груп у становили 40 здорових дітей. У 60 часто хворіючих дітей, гостра респіраторна інфекція протікала у формі гострого стенозуючого ларинготрахеїту, у 40 обстежуваних дітей у формі ринофарингіту, у 20 обстежуваних дітей, спостерігались загострення хронічного декомпенсованого тонзиліту у вигляді лакунарних та фоллікулярних ангін. Візуальний аналіз реоенцефалограм в гострому періоді захворювання показав, що у більшості обстежуваних часто хворіючих дітей пульсові хвилі були регулярними, підйом анакроти не відрізнявся від норми, вершина була зменшено закруглена. Катакротична частина мала у 49,09±4,72% випадків глибоку інцизуру, яка розміщувалась у середній або нижній третині катакроти, низьку, зглажену діастолічну хвилю. Додаткові хвилі, як правило, були відсутні. Суттєвої залежності конфігурації реохвиль від форми захворювання та віку хворих не відзначалось. Подібний тип характерний для підвищеного судинного тонуса. В періоді одужання конфігурація реохвиль змінювалась, причому зміни стосувались переважно катакротичної частини реохвилі. У 30,91 ±4,37% випадків на катакротичній частині реєструвались 2-3 додаткові хвилі, інцизура розміщувалась у верхній або середній частині катакроти. Пресистолічні хвилі були відсутні. Таким чином, в гострому періоді захворювання при візуальному аналізі реоенцефалограми визначались ознаки, характерні для підвищеного тонусу артеріол та венул. В періоді одужання спостерігалась тенденція до нормалізації судинного тонусу. Додаткові хвилі в катакротичній частині реохвилі характерні для нестійкого судинного тонусу. Кількісні показники реоенцефалограми представлені в таблиці. Як видно з таблиці, в гострому періоді захворювання найменші зміни церебральної гемодинаміки були характерні для легкого перебігу захворювання. При середньоважкій формі захворювання еластотонічний коефіцієнт у ді тей 6-10 років збільшувався, що вказувало на відносне збільшення тривалості анакроти. Аналізуючи структуру змін анакротичної фази, видно, що період швидкого наповнення зменшувався, а період повільного наповнення збільшува вся. Тривалість періоду повільного наповнення при середньоважкій формі захворювання була достовірно більшою, ніж при легкій. Подовження тривалості періоду повільного наповнення свідчить про підвищення тонусу артеріальних судин середнього та дрібного калібру. Час розповсюдження пульсової хвилі в гострому періоді захворювання зменшувався. Збільшення дикротичного та діастолічного індексів спостерігалось особливо при середньоважкій формі захворювання, що свідчило про підвищений тонус артеріол та венул. Кровообіг головного мозку оцінювали на основі вивчення загального об'єму мозкового кровообігу (ЗОМК) та індексу мозкового кровообігу (ІМК), який відображає мозкову фракцію хвилинного об'єму крові. В гострому періоді при легких формах захворювання індекс мозкового кровообігу у часто хворіючих ді тей 6-10 років знижувався на 12%. ЗОМК був підвищений в порівнянні із здоровими дітьми. Різноспрямовані зміни індексу мозкового кровообігу були підвищені в порівнянні із здоровими обстежуваними. Різноспрямовані зміни були направлені на підтримку адекватного церебрального кровообігу при значно збільшеному хвилинному об'ємі. При середньоважкій формі динаміка показників індексу мозкового кровообігу була в цілому подібна до такої при легкій формі захворювання. Так, ІМК у детей 6-10 років був знижений на 6%. Таблиця 1. Динамика показників реоенцефалограми у хворих 6-10 років при ГРВІ Показники a a 1 2 a Легка форма Гострий період Період одужання 0,045±0,004 0,044±0,004 0,042±0,005 0,041±0,005 0,087± 0,004* 0,085±0,004 р