Спосіб лікування та профілактики захворювань, пов’язаних з порушенням обміну сечової кислоти

Спосіб лікування та профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням обміну сечової кислоти, шляхом призначення засобу з гіпоурикемічною дією, який відрізняється тим, що як останній призначають сік з плодів черешні (Cerasus avium (L.) Moench) у добовій дозі не менше 5 мл/кг до ефективного зниження або нормалізації вмісту сечової кислоти у крові. (19) (21) u201003360 (22) 23.03.2010 (24) 25.11.2010 (46) 25.11.2010, Бюл.№ 22, 2010 р. (72) ПАНОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, ШТРИГОЛЬ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ, СТЕПАНОВА СВІТЛАНА ІВАНІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 54660 На відміну від препаратів у твердих лікарських формах (таблетках, капсулах) вищу біодоступність при лікуванні мають препарати у формі рідини. Відомий рідкий препарат рослинного походження уролесан [2], який містить олію піхтову, олію м'яти перцевої, олію касторову та екстракти насіння моркви дикої, шишок хмелю, трави материнки звичайної. Препарат призначають при сечокам'яній та жовчокам'яній хворобі, гострих та підгострих калькульозних пієлонефритах та холециститах, дискінезії жовчних шляхів. Уролесан чинить спазмолітину дію, сприяє відходженню каменів у сечових шляхах, зменшує запальні явища, підсилює жовчоутворення та жовчовиведення. Препарат призначають всередину по 8-10 крапель на шматочку цукру тричі на добу. Курс лікування від 5 днів до 1 місяця. При передозування препарату або підвищеній чутливості можливі нудота, запаморочення голови. Завданням корисної моделі є створення нового способу лікування станів, пов'язаних з порушенням обміну СК, який шляхом призначення в якості рослинного безпечного засобу соку черешні (Cerasus avium (L.) Moench) дозволяє ефективно і без побічних ефектів при тривалому вживанні знижувати рівень СК та забезпечувати її ниркову екскрецію. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі лікування та профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням обміну СК, шляхом призначення засобу з гіпоурикемічною дією, корисною моделлю передбачено, що в якості останнього призначають сік з плодів черешні (Cerasus avium (L.) Moench) у добовій дозі не менше 5 мл/кг до ефективного зниження або нормалізації вмісту СК у крові. Черешня (Cerasus avium (L.) Moench) - представник родини розових (Rosaceae), сировина якого є перспективним об'єктом для фармакологічного дослідження. У народній медицині знайшли застосування плодоніжки та свіжі плоди черешні, які мають загально зміцнюючи властивості, підвищують апетит. Корисно вживати плоди при недокрів'ї, запорах пов'язаних із слабкою перистальтичною активністю кишечника, а плоди з темним забарвленням - при атеросклерозі та гіпертонії [4]. Авторами досліджений вплив соку черешні на рівень СК у крові та на її ниркову екскрецію. В якості засобу лікування та профілактики станів, пов'язаних з порушенням обміну СК, при здійсненні заявленого способу використовують свіжий або консервований сік черешні бажано темних сортів. В якості консервантів можуть бути використані відповідні фармацевтично прийнятні 4 речовини, що суттєво не впливають на хімічних склад соку, наприклад, спирт етиловий. В результаті проведених численних експериментів було визначено ефективну добову дозу соку черешні при здійсненні заявленого способу, яка становить не менше 5 мл/кг. Необхідний термін лікування визначається у залежності від стану хворого, рівня СК у крові. Всі параметри заявленого способу визначені експериментальним шляхом є новими, не відомими з джерел інформації. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворим з порушенням обміну СК у комплексному лікуванні або у профілактичному режимі призначають свіжий або консервований сік черешні у добовій дозі не менше 5 мл/кг до ефективного зниження або нормалізації рівня СК у крові. Винахід ілюструється наступним прикладом. Приклад 1. Вивчення впливу соку черешні на вміст СК крові проводили у співставленні з препаратом порівняння алопурінолом (на моделі гіперурікемії, викликаної інгібуванням урікази оксонатом калію, одночасно з вивченням виведення СК з сечею [5]. Лабораторних тварин (інтактні щури-самці масою 200-300 г.) розподілили на 4 групи відповідно до одержаного препарату та його дози: 1. оксонат калію, внутришньочеревинно, 250 мг/кг, (n=10). 2. сік черешні, 1 мл/кг+оксонат калію, 250 мг/кг, (n=6). 3. сік черешні, 5 мл/кг+оксонат калію, 250 мг/кг, (n=5). 4. алопурінол, 10 мг/кг+оксонат калію, 250 мг/кг, (n=7). Для визначення гіпоурікемічної активності використано режим профілактичного введення соку черешні, його вводили внутрішньошлунково протягом 7 днів (з консервованого соку попередньо відганяли спирт та доводили об'єм очищеною водою). Препарат порівняння алопурінол вводили внутрішньошлунково у вигляді суспензії у дозі 10 мг/кг. Визначали вихідний вміст СК крові та її вихідну ниркову екскрецію [6, 7]. Гіперурікемію моделювали за допомогою оксонату калію через 30 хв. після останнього введення соку черешні або алопурінолу. Через 2 години, коли вміст СК крові набуває максимуму, вдруге визначали вміст СК крові та її ниркову екскрецію. В якості показників гіпоурікемічної дії обрано зменшення приросту вмісту СК крові та збільшення приросту її ниркової екскреції відносно контрольної групи. Вірогідність відмінностей визначали за критерієм t Ст'юдента. Результати дослідження наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Вплив у відповідності з заявленим способом соку черешні на обмін СК у щурів в умовах інгібування урікази оксонатом калію, М±m Група Кількість Доза дослід. претварин парату Приріст вмісту СК у крові відносно вихідного стану, % Приріст екскреції СК відносно вихідного стану, % 5 Контрольна група, оксонат калію Сік черешні + оксонат калію Сік черешні + оксонат калію Алопурінол + оксонат калію 54660 10 6 5 7 250 мг/кг 1 мл/кг 5 мл/кг 10 мг/кг 6 248 ± 39,5 258 ± 20,0# 134 ± 19,5* 167 ±30,0 977 ±219 954 ± 141 1789±404# 640 ± 124 Примітки. Вірогідні відмінності (за критерієм t Ст'юдента) між контрольною групою та групами тварин, що одержували сік черешні: * - р