Спосіб хірургічного лікування подвоєної нирки, ураженої пухлиною

Винахід відноситься до медицини, зокрема до урології, а саме до хірургічного лікування уражених пухлиною подвоєних нирок з реконструкцією верхніх сечови х шляхів. З появою нових діагностичних технологій покращилась своєчасна діагностика пухлин нирок, в тому числі пухлин подвоєних нирок, що підштовхн уло розвиток паліативних та реконструктивних операцій на сечоводах і нирках з метою збереження частини функціонуючої паренхіми. Під подвоєною ниркою розуміють подвоєння ниркових судин, мисок та сечоводів. Подвоєння нирок буває одно чи двобічне. На всьому протязі сечоводи йдуть окремо і закінчуються вічками у сечовому міхурі. Подвоєна нирка більше нормальної. Об'єм верхньої половини її меншій за нижній. У подвоєної нирки патологічні процеси частіше спостерігаються в нижній половині. Крім того, в практиці зустрічається неповне подвоєння сечоводів (ureter fissus), з одним вічком в сечовому міхурі. Відомий спосіб лікування захворювань подвоєних нирок, уражених пухлинами [1], що взято за прототип, який полягає у виділенні нирки разом з жировою основою, відсіченні сечоводів, перев'язці судин нирок та видаленні нирки. Недоліком цього способу є те, що разом з ураженою частиною нирки видаляють і здорову частину її паренхими. Це не завжди вирішувало проблему здоров'я хворих, бо у 22% захворювання нирок двобічні. Крім того, в єдиній нирці можуть виникати патологічні процеси (камені, кісти тощо), тому проблема збереження функціонуючої паренхіми нирки при пухлинах залишається актуальною в теоретичному і практичному розумінні. В основу винаходу поставлене завдання удосконалити спосіб хірургічного лікування подвоєної нирки, ураженої пухлиною шля хом резекції ураженого сегменту паренхіми подвоєної нирки із сечоводом, збереження здорового сечоводу для відновлення відтоку сечі із збереженої частини подвоєної нирки, що попередить ниркову недостатність та підвищить якість життя патентів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного лікування подвоєної нирки, ураженої пухлиною, який включає виділення нирки разом із жировою основою, відсічення сечоводів, перев’язку судин нирок, згідно з винаходом, перев'язують судини, які йдуть до ураженої половини подвоєної нирки з сечоводом, видаляють їх уражену частину та відновлюють відток сечі із здорової частини подвоєної нирки по збереженому сечоводу. Винахід пояснюють ілюстративними матеріалами. На фіг.1 зображена подвоєна нирка з пухлиною нижньої половини та ураженням миски та примискового відділу сечоводу здорової половини, 1 - лінії резекції нирки. На фіг.2 - здорова частина подвоєної нирки після резекції нижньої її половини і пересіченим ураженого пухлиною сечоводом та збережений сечовод верхньої половини здорової нирки. На фіг.3 - миска здорової частини нирки анастомозована із збереженим сечоводом ураженої нирки для відновлення сечотоку по верхнім сечовим шляхам. Запропонований спосіб виконують таким чином. Положення хворого - на боку з піднятим валиком. Операцію виконують під ендотрахіальним наркозом. Тораколюмбальним розтином розкривають заоче-ревинний простір в Х-му міжребер’ї. Видаляють всю заочеревинну жирову клітковину. Виконують ревізію подвоєної нирки: вивчають розміри, стан мисок і сечоводів та відношення пухлини нирки до сечоводів, вивчають анатомію ниркових судин та морфологічний стан стінки сечоводів, а також можливість їх використання для відновлення пасажу сечі із здорової частини нирки. При позитивній ревізії об'єкту операції виділяють ниркову артерію і вену, які забезпечують кровообіг ураженої частини нирки, судини пересікають і перев'язують. Лінію резекції нирки [1] намічують по границі змін кольору паренхіми після перев'язки судин (фіг.1) та виконують гемірезекцію половини подвоєної нирки, яка уражена пухлиною, сечоводи виділяють, вивчають їх відношення до ураженої пухлиною частини подвоєної нирки та відсікають (фіг.2). Відновлюють відток сечі від залишеної здорової частини нирки анастомозом між мискою та збереженим сечоводом (фіг.3). Операцію закінчують нефростомією та дренуванням заочеревинного простору. Шви з операційної рани знімають на 7 день. Дренажі із заочеревинного простору видаляють на 8-9, із нирки - на 13-14 добу. При задовільній функції мисково-сечовідного і сечовідно-сечовідного анастомозів сечові нориці не спостерігають. Спосіб хірургічного лікування подвоєної нирки, ураженої пухлиною був використаний у відділі пластичної та відновної урології Інституту урології АМН України у 4 хворих на рак подвоєної нирки. Наводимо приклад застосування запропонованого способу. Приклад. Хворий К. 40 років, історія хвороби №3352, 05/04/1974 року, госпіталізований в клініку з приводу повторного гострого болю в попереку зліва. При урологічному обстеженні виявлено: в сечі свіжі еритроцити 10-12 в полі зору; на екскреторній урограмі на 10хв права нирка і сечовід в межах норми. Ліва нирка збільшена в розмірах, подвоєна. На 15хв дослідження верхня миска туго виповнюється контрастною речовиною, разом із чашечками, збільшена в розмірах. Миска нижньої половини нирки фрагментарно виповнюється контрастованою сечею. В сечовід подвоєної нирки контрастна речовина не потрапляє. Сцінтіграфія підтвердила наявність пухлини в нижній половині подвоєної нирки. Цистоскопія встановила справа одне вічко сечовода, а зліва - два. Передопераційний діагноз: подвоєна ліва нирка з ураженням пухлиною нижньої половини Т3N0 М0. Запропонована нефректомія, на яку хворий погодився. 12.04.1974 року під час операції встановлено: ліва нирка подвоєна, чітко простежується границя між верхньою та нижньою половинами. Нижня половина нирки уражена пухлиною розміром 5,0х5,5см. Пухлина проростає сечовід верхньої половини нирки на протязі 5см. (фіг.1). Операція виконана за запропонованим способом (фіг. 2, 3). Післяопераційний період складав 15 діб без ускладнень. Контрольне обстеження через 2 роки (жовтень 1976). Якість життя хворого задовільна. Больових проявів в лівій нирці пацієнт не відмічав, за віком вийшов на пенсію. Наведений приклад свідчить про те, що при своєчасних показаннях, у випадках пухлин подвоєних нирок можливі гемірезекції навіть із реконструкцією сечових шля хів для відновлення пасажу сечі. Цінність цієї операції зростає при двобічній патології нирок та патології єдиної подвоєної нирки. Підставою запропонувати метод пересадки здорової частини подвоєної нирки на сечовід ураженої нижньої частини нирки була відсутність подібних операцій в онкоурологічній практиці та позитивні віддалені результати - більше ніж 24 роки. Таким чином, запропонована операція, оригінальна, патогенетична, вирішує проблему функціонуючої паренхіми, підвищує е фективність лікування супутнього пієлонефриту, попереджує гострі гемодивамічні зміни в контрлатеральній нирці в ранній післяопераційний період та запобігає нирковій недостатності. Значення цієї операції підвищується при двобічній патології нирок, або при захворюванні контрлатеральної нирки. Література: 1. Переверзев А.С. Хир ургическое лечение опухолей почки и верхних мочевых п утей. - Харьков, 1997. - 279с.