Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з helicobacter pylori у хворих на гіпертонічну хворобу

Винахід відноситься до медицини, а саме до способів лікування захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) у сполученні з гіпертонічною хворобою (ГХ) і може бути використаний в комплексному лікуванні виразкової хвороби (ВХ) ДПК, асоційованої з Helicobacter pylori (Нр) у хворих на ГХ. Спосіб може бути застосований в терапевтичній практиці. ВХДПК і ГХ належат до числа найбільш розповсюджених терапевтичних захворювань. За статистичними даними сполучення ВХ і ГХ коливається в широкому діапазоні – від 1,1 до 15,2% у популяції [1]. Ульцерогенна ситуація виникає у випадку невідповідності факторів агресії з захисними можливостями слизової оболонки (СО) шлунка і дванадцятипалої кишки [2, 3, 4]. На думку ряду авторів у розвитку виразкових уражень у хворих на ГХ пріоритетним є зниження резистентності СО, що обумовлює відповідну терапію [3, 5, 6]. Відкриття мікроорганізму Нр радикально змінило науковий погляд на патогенез ВХ. На сьогоднішній день встановлено, що понад 95% усіх дуоденальних виразок перебігає в поєднанні з Нр-інфекцією. У світлі сучасних уявлень адекватне лікування ВХДПК можливо лише за умови ерадикації Нр. Успішна антихелікобактерна терапія дозволяє усун ути клінічні симптоми хвороби, досягти загоєння виразки, попередити можливі ускладнення, знизити частоту рецидивів ВХ [2, 7]. Селективний β1-адреіюблокатор (БАБ) атенолол відноситься до препаратів першого ряду лікування ГХ [8]. Крім цього, існують дані про його здатність знижувати шлункову кислотопродукцію, поліпшува ти гастродуодепальну моторику і мікроциркуляцію в слизовій оболонці шлунка [4]. Невисока вартість і співставлена ефективність у порівнянні з препаратами цієї групи – також одне з достоїнств атенололу. Відомий спосіб лікування ГХ у сполученні з ВХДПК із застосуванням антигіпертензивного засобу дилтіазему (діакордіну-ретарду) у дозуванні 180-270мг/добу. Під впливом дилтіазема більшості хворих через 18-21 день спостерігалося зменшення вираженості запальної реакції та активності слизової оболонки шлунка. Побічної дії препарату на органи травного тракту не виявлено [6]. Недоліком цього методу є та обставина, що при персистенції в слизовій оболонці Нр необхідна його ерадикація. Найбільш близьким до способу лікування ВХДПК, що заявляється, і прийнятому за прототип є антихелікобактерна терапія, яка складається з омепразолу 20мг 2 рази на добу, амоксициліну 1000мг 2 рази на добу, метронідазолу 500мг 2 рази на добу протягом 7 днів. Ефективність зазначеної схеми більш 80%, вона має коротку тривалість, хорошу переносимість хворими, низьку частоту побічної дії, помірну вартість [7]. Недоліком зазначеного методу є відсутність антигіпертензивного ефекту, необхідного для лікування хворих зі сполученням ВХДПК, асоційованої з Нр ІГХ. В основу винаходу поставлене завдання розробити такий спосіб лікування ВХДПК, асоційованої з Нр у хворих на ГХ, застосування якого дозволило б досягти зникнення симптомів захворювань, ерадикацію Нр, відновлення морфологічної структури CO і нормалізацію AT. Поставлене завдання, відповідно до предмету винаходу, здійснювалось використанням потрійної антихелікобактерпої терапії: омепразолу у дозі 20мг 2 рази на добу, амоксициліну у дозі 1000мг 2 рази на добу і метронідазолу у дозі 500мг 2 рази на добу, протягом 7 днів. Додатково для антигіпертензивною ефекту призначають атенолол у початковій дозі 25-50мг/добу, яку при необхідності збільшують шляхом титрування до 100мг/добу в 2 прийоми до досягнення цільового рівня AT (нижче 140/90мм.рт.ст.). Після закінчення 7-денної антихелікобактерної терапії продовжується прийом омепразолу в дозі 20мг 2 рази на добу протягом 7 днів, а потім у такій самої дозі 1 раз на добу протягом 14 днів і де-нолу в дозі 240мг 2 рази на добу, за 30хв. до їжі протягом 14 днів. При порівняльному аналізі ознак відомого (прототипу) і способу лікування, який заявляється, установлено ряд загальних і відмітних ознак. До числа загальних ознак належить використання антихелікобактерної терапії. До відмітних ознак відносяться: – застосування в якості антигіпертензивного засобу БАБ атенололу в дозі 25-100мг на добу. – використання після закінчення ерадикаційної терапії з антисекреторною і гастроцитопротективною метою омепразолу в дозі 20мг 2 рази на добу протягом 7 днів, а потім 20мг 1 раз на добу протягом 14 днів і де-нолу у дозі 15мл 3 рази на добу протягом 14 днів. Відмітні ознаки є необхідними і у сполученні з відомими ознаками, достатні для досягнення технічного результату та вирішення завдання винаходу. Сполучення загальних та відмітних ознак не виявлено в доступній науково-технічній інформації і явно не випливає з відомої техніки. Спосіб, що заявляється, може бути виконаний в умовах лікувальних установ, отже, він застосовується в охороні здоров'я. Спосіб лікування ВХДПК, асоційованої з Нр у сполученні з ГХ, що заявляється, здійснюється таким чином: після загальноклінічного обстеження виконується фіброгастродуоденоскопія з одночасною біопсією з антрального відділу і тіла шлунка. Діагностика Нр проводится за допомогою швидкого уреазного тесту та цитоскопії мазків відбитків, забарвлених за Романовським-Гімзою [2]. Діагноз ГХ верифікується після виключення симптоматичної АГ, стадійність процесу відповідно до рекомендацій ВОЗ [8]. Комплексна проти виразкова та антигіпертензивна терапія включає омепразол у дозі 20мг 2 рази на добу, амоксицилін у дозі 1000мг 2 рази на добу і метронідазол у дозі 500мг 2 рази на добу, протягом 7 днів, а також атенолол у дозі 25 – 100мг на добу. Після закінчення антихелікобактерної терапії продовжується прийом омепразолу в дозі 20мг 2 разів на добу протягом 7 днів, а потім у цій же дозі 1 раз на добу протягом 14 днів і де-нолу в дозі 240мг 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 1 місяця. Використання способу, що заявляється, ілюструють наступні клінічні приклади. Приклад 1. Хворий Р. 48 років, історія хвороби №1428 надійшов до клініки захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки інституту гастроентерології АМН України 16.09.02. із скаргами на періодичний біль у епігастральній області, що підсилюється натще, відрижку повітрям, загальну слабкість, зниження працездатності, головний біль, запаморочення. Хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки більше 10 років, відзначає загострення 1-2 рази на рік. Близько 5 років тому була діагностована гіпертонічна хвороба II стадії. Неодноразово проходив амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування з приводу виразкової хвороби та один раз із приводу гіпертонічної хвороби. З анамнезу відомо, що батько хворів на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Об'єктивно при надходженні: загальний стан задовільний, шкірні покриви чисті звичайного забарвлення, язик вологий, обкладений білим нальотом. У легенях везикулярне дихання, тони серця збережені, чисті, ритм правильний, акцент ІІ тону над аортою. AT 160/100мм.рт.ст., ЧСС 78 за хвилину. Живіт м'який, симетричний, при пальпації болючий в області епігастрію та у пілородуоденальній зоні, симптом Менделя негативний. Печінка і селезінка не збільшені. Випорожнення оформлені, 1 раз на добу. Ді урез не порушений. ФЕГДС (16.09.02.): Стравохід вільно прохідний, слизова оболонка його блідо-рожева, разетка кардії стуляється задовільно. Шлунок звичайної форми і розмірів, натще містить помірну кількість слизу і рідини. Слизова оболонка його вогнищеве гіперимійована. Воротар неправильної форми. Цибулина дванадцятипалої кишки рубцево змінена, її слизова оболонка має набряк та різко гіперемійована. По передній стінці дефект слизової оболонки 0,8мм у діаметрі. Висновок: виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Рубцево-виразкова деформація цибулини дванадцятипалої кишки. Хронічний гастрит, бульбіт. Уреазний тест (16.09.02.): різко позитивний. Цитологічне дослідження (16.09.02.): – у препаратах антрального відділу і тіла шлунка хелікобактерне обсіменіння ІІІ ступеня. рН-метрія внутрішньошлункова (16.09.02.). Висновок: гіперацидність виражена. УЗД. (17.09.02.) Висновок: непрямі ознаки гастродуоденальної патології. ЕКГ. (17.09.02.) Гіпертрофія лівого шлуночка. Окуліст. (18.09.02.): Ознаки гіпертонічної ангіопатії. Діагноз: Виразкова хвороба, фаза загострення, перебіг середнього ступеня тяжкості, активна виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Хронічний гасгродуоденіт у фазі загострення, асоційований з Н.р. Гіпертонічна хвороба II стадії. З першого дня хворому призначене лікування: дієта №1, омелразол 20мг +амоксицилін 1000мг +метронідазол 500мг у режимі прийому 2 рази на добу протягом 7 днів, атенолол у дозі 50мг/добу. Після закінчення антихелікобактерної терапії продовжено прийом омепразолу 20мг 2 рази на добу 7 днів, потім по 20мг 1 раз на добу 14 днів і де-нолу у дозі 240мг 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 14 днів. На фоні лікування стан хворого покращився, на 3-4 добу зменшився больовий синдром, який цілком зник на 6 добу, перестали турбувати головний біль, слабкість. На контрольній ФЕГДС від 07.11.02 рубцево-виразкова деформація ЛДПК, ознак запалення з боку слизової оболонки шлунка і ДПК не виявлено. Хворий у задовільному стані виписаний додому під спостереження лікаря гастроентеролога, кардіолога за місцем проживання. Через 1 місяць після закінчення антихелікобактерної терапії інфекція Нр та активність гастродуоденіту не виявлені. У цій ж самий терміни AT склав 130/80мм.рт.ст, ЧСС – 66 ударів за хвилину. Приклад 2. Хворий К. 59 років 10.04.02. надійшов у відділення кардіології Обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, запаморочення, періодичний шум у вуха х. Періодично турбувала н удота, відрижка повітрям, почуття дискомфорту в епігастрії. З анамнезу відомо, що хворіє на гіпертонічну хворобу більше 9 років, про необхідність постійного прийому антигіпертензивних засобів знає, однак цієї рекомендації не дотримується. Погіршення стану відбулося впродовж 5 днів, коли з'явилися описані вище скарги, відзначений підйом AT до 180/120мм.рт.ст. При надходженні загальний стан середньої тяжкості, шкірні покриви чисті, язик вологий обкладений в корені білісоватим нальотом. Аускультативно в легенях везикулярне дихання. Тони серця приглушені, чисті, ритмічні, акцент II тон у над аортою, AT 160/100мм.рт.ст., ЧСС 86 ударів за хвилину. Живіт при пальпації м'який, помірно болючий в області епігастрію. Печінка і селезінка не збільшені. ЕКТ (10.04.02.): Гіпертрофія лівого шлуночка. Окуліст (10.04.02.): Гіпертонічна ангіопатія судин очного дна. ФБГДС (11.04.02.): Стравохід без особливостей. Розетка кардії стуляється. Слизова оболонка шлунка гіперемійована в усіх відділах. Різко гіперемійована в області антрального відділу і тіла шлунка. Воротар прохідний. Слизова оболонка цибулини дванадцятипалої кишки гіперемійована, по малій кривизні дефект слизової 0,6-0,7см у діаметрі, дно покрите фібрином. Висновок: виразка цибулини дванадцятипалої кишки. Гастрит, бульбіт. Уреазний тест (11.04.01.): позитивний. Цитологічне дослідження (11.04.02) – у мазках з антрального відділу шлунка хелікобактерне обсіменіння III ступеня, з тіла шлунка— II ступеня. рН-метрія внутрішньошлункова (11.04.02.). Висновок: гіперацидність помірна. Загальноклінічні аналізи без особливостей. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії, криз. Виразкова хвороба, виявлена вперше, активна виразка цибулини ДІ1К. Хронічний гастродуоденіт у фазі загострення, асоційований з Нр. При надходженні призначений атенолол у дозі 50мг 2 рази на добу, Після проведення ФЕГДС і одержання позитивних результатів обстеження на Нр призначена потрійна антихелікобактерна терапія, яка включає омепразол у дозі 20мг, амоксицилін у дозі 1000мг, метронідазол у дозі 500мг у режимі прийому 2 рази на добу протягом 7 днів. Після її завершення продовжений прийом омепразолу в дозі 20мг 2 рази на добу протягом 7 днів, потім по 20мг 1 раз на день 14 днів і де-нолу у дозі 240мг 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі протягом 14 днів. У результаті проведеної терапії стан хворого покращився, головний біль і запаморочення не турбують, на 3 день зменшилися, а на 5 цілком зникли явища диспепсії. На 5-6 добу відзначене зникнення болючості при пальпації живота. При контрольній ФЕГДС від 06.05.02. ознак запалення і дефектів з боку слизової оболонки не виявлено. Рубцево-виразкова деформація ЦДПК. Хворий виписаний під спостереження лікаря кардіолога, гастроентеролога за місцем проживання. Через 1 місяць після закінчення антихелікобактерної терапії інфекція Нр та активність гастродуоденіту не виявлені. До кінця спостереження AT склав 132/85мм.рт.ст., ЧСС 70 ударів за хвилину. Запропонованим способом у відділенні захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки Інституту гастроентерології ΛΜΗ України та в Обласній клінічній лікарні ім. Мечнікова проліковано 30 хворих на ВХДПК, асоційовану з Нр, у сполученні з ГΧ II стадії. Використання запропонованого способу забезпечило зникнення больового і диспепсичного синдромів, загоєння виразкового дефекту, ерадикацію Н. pylori, зниження активності та запалення в CO шлунка, досягнення цільового рівня AT нижче 140/90мм.рт.ст. Побічна дія у вигляді гіркоти в роті, нудоти, важкості в правому підребер'ї незначна і не вимагає скасування терапії. Динаміка клінічних проявів захворювань, ендоскопічних і морфологічних показників представлені в таблицях 1,2,3. Висока ефективність, доступність, невисока вартість, мінімум побічних дій – основні переваги запропонованого способу, що дозволяє рекомендувати його в терапії зазначеного контингенту хворих. Таким чином, спосіб лікування, що заявляється, відповідає умовам патентоспроможності: він є новим, має винахідницький рівень і промислове застосовуваний. Спосіб забезпечує одержання технічного ефекту (загоєння виразкового дефекту, ерадикацію Нр, зниження активності та запалення в CO шлунка, досягнення цільового рівня AT нижче 140/90мм.рт.ст.). Таблиця 1 Динаміка клінічних проявів Клінічні ознаки Зменшення (дні) Абдомінальне больовий синдром 3,0±1,3 Диспепсичний синдром 3,8±1,8 Болючість при пальпації в епігастральній області 3,2±0,8 Показники До лікування AT .сист. (мм.рт.ст.) 158,34±5,52 AT діаст. (мм.рт.ст.) 95,72±2,14 ЧСС (уд.за 1 хв.) 77,4±3,07 *достовірність різниці показників на початку та в кінці дослідження (Р