Спосіб корекції токсичних уражень печінки

1. Спосіб корекції токсичних уражень печінки, що включає використання рослинних гепатопротекторів, який відрізняється тим, що як рослинні гепатопротектори використовують спиртову настойку з листя шовковиці чорної. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спиртову настойку з листя шовковиці чорної вводять хворим в дозі 20 мг/кг маси тіла один раз на день впродовж 7 днів, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201106607 (22) 26.05.2011 (24) 10.11.2011 (46) 10.11.2011, Бюл.№ 21, 2011 р. (72) МЕДВІДЬ ІРИНА ІГОРІВНА, ФІРА ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА, ПЛАСКОНІС ЮЛІЯ ЮРІЇВНА, СОКОЛОВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА, ПИДА ВІКТОР ПЕТРОВИЧ (73) МЕДВІДЬ ІРИНА ІГОРІВНА, ФІРА ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА, ПЛАСКОНІС ЮЛІЯ ЮРІЇВНА, СОКОЛОВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА, ПИДА ВІКТОР ПЕТРОВИЧ 3 64704 оксидантних ферментів, в першу чергу супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, церулоплазміну, та пригнічення утворення активних форм кисню після токсичного ураження, що приводить, в свою чергу, до відновлення структури гепатоцитів та покращення детоксикаційної функції печінки. Таким чином, застосування антиоксидантів обумовлюється відновленням функціональної спроможності клітин печінки та покращує загальний стан хворого. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі корекції метаболічних порушень використовують рослинні антиоксиданти, відповідно до корисної моделі, призначають лікарську форму - 40 % спиртову настойку з листя шовковиці чорної в дозі 20 мг/ кг маси тіла інтрагастрально один раз на добу протягом 7 днів. Про рівень ефективності способу роблять висновки за інтенсивністю вільнорадикальних процесів та активністю ферментів антиоксидантного захисту печінки. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі корекції метаболічних порушень як рослинні гепатопротектори використовують спиртову настойку з листя чорної шовковиці, відповідно до корисної моделі, лікарську форму призначають по наступній схемі. Вводять 40 % спиртову настойку з листя шовковиці чорної в дозі 20 мг/кг маси тіла один раз на день впродовж 7 днів. Про рівень ефективності способу роблять висновки за активністю ферментів антиоксидантного захисту печінки, а саме супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) та церулоплазміну (ЦП). Про розвиток окиснювальних процесів в ураженому організмі судять за активністю процесів ліпопероксидації та окислювальної модифікації білків, зокрема вмістом ТБК-активних продуктів та 2,4динітрофенілгідразонів (2,4-ДНФГ). Спосіб пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. 4 Лабораторній тварині - білому щуру моделювали токсичне ураження печінки шляхом внутрішньочеревного введення 50 % олійного розчину тетрахлорметану в дозі 0,2 мг/100 г маси тіла триразово через день. Відразу після останнього введення тетрахлорметану вводили 40 % спиртову настойку з листя шовковиці чорної в дозі 20 мг/кг маси тіла один раз на день впродовж 7 днів. Стан антиоксидантної системи після введення коригуючого чинника оцінюють за активністю ферментів антиоксидантного захисту печінки, а саме супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) та церулоплазміну (ЦП). Про розвиток окиснювальних процесів в ураженому організмі судять за активністю процесів ліпопероксидації та окислювальної модифікації білків, зокрема вмістом ТБК-активних продуктів та 2,4-динітрофенілгідразонів (2,4ДНФГ). Приклад 2. Білим щурам-самцям масою 170 г токсичне ураження печінки ініціювали введенням 0,35 мл 50 % олійного розчину тетрахлорметану один раз на добу, через день триразово. Токсин вводили внутрішньочеревно. Для попередження токсичної дії гепатоотрути інтрагастрально вводили 40 % настойку з листя шовковиці чорної один раз на добу протягом 7 днів в об'ємі 0,2 мл/кг. На 4-у добу декапітували одну тварину, на 7-у - другу. Декапітацію проводили під тіопенталовим наркозом, а матеріал - сироватку крові та тканину печінки піддавали біохімічним дослідженням. Про ефективність використаної лікарської форми як антиоксидантного засобу робили висновок за характером змін вказаних показників. Приклад 3. За запропонованим способом провели оцінку антиоксидантної активності настойки з листя чорної шовковиці на 6 тваринах. Результати наведені в таблицях 1 та 2. Таблиця 1 Показники ТБК-АП, мкмоль/л 2,4-ДНФГ (нейтрального характеру) мкмоль/г білка 2,4-ДНФГ (основного характеру) мкмоль/г білка СОД мкмоль/л Каталаза, мкат/л Церулоплазмін, мг/л 7-а доба Інтактні щу- Уражені ССl4 ри 8,44±0,21 13,95±0,21* Ліковані настойкою 9,31±0,32** 0,14±0,008 0,34±0,007* 0141±0,005** 0,058±0,00 0,112±0,004* 0,065±0,003** 0,058±0,002 0,116±0,004* 2 0,067±0,004** Інтактні щури 8,44±0,21 4-а доба Уражені ССl4 12,59±0,23* 0,14±0,008 0,311±0,01* Ліковані настойкою 8,86±0,20** 0,157±0,011** 53,32±0,7 32,57±1,341* 51,52±0,83** 53,32±0,7 22,48±0,868* 26,49±0,26 20,58±0,264* 25,53±0,429** 26,49±0,267 19,67±0,42* 7 10,78±0,21 18,45±0,292* 10,84±0,233** 10,78±0,213 21,73±0,288* 3 Примітка: * - зміни достовірні відносно інтактних тварин, р < 0,05-0,001; ** - зміни достовірні відносно тварин, уражених тетрахлорметаном, р< 0,05-0,001. 48,17±0,998* 24,89±0,312* 11,51±0,23** 5 64704 6 Таблиця 2 Показники Інтактні щури ТБК-АП, мкмоль/кг 4-а доба Уражені ССl4 Ліковані екстрактом 69,98±2,01 98,93±1,61* 74,9±1,63** Інтактні щури 69,98±2,01 7-а доба Уражені Ліковані екстраССl4 ктом 109,8±1,80 78,1±1,14** * 2,4-ДНФГ (нейтра0,169±0,01 0,371±0,01 льного характеру) 0,34±0,01* 0,179±0,012** 0,169±0,011 1 4* мкмоль/г білка 2,4-ДНФГ (основно0,128±0,00 0,285±0,01 го характеру) 0,248±0,01* 0,141±0,004** 0,128±05006 6 1* мкмоль/г білка Каталаза, мкат/кг 29,46±0,31 20,34±0,41 20,96±0,322* 27,84±0,479** 29,46±0,312 2 7* 0,172±0,008** 0,153±0,006** 26,4±0,478** Примітка: * - зміни достовірні відносно інтактних тварин, р < 0,05-0,001; ** - зміни достовірні відносно тварин, уражених тетрахлорметаном, р< 0,05-0,001. Із наведених у таблицях 1 та 2 даних видно, що тетрахлорметан спричиняє збільшення протягом 7 діб проникності біомембран печінки, що призводить до підвищення рівня окислювальної модифікації білків (ОМБ). Дослідження показників ОМБ показало, що в сироватці крові та печінці щурів після ураження їх ССl4 проходить збільшення вмісту 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального (370 нм) та основного характеру (430 нм). Як видно з табл. 1, вміст 2,4-ДНФГ нейтрального характеру в сироватці крові уражених тварин збільшився відповідно у 2,2 раза як на четверту, так і на сьому добу експерименту відносно інтактних тварин. Аналогічна тенденція до підвищення спостерігалась і для 2,4-ДНФГ основного характеру. Після корекції настойкою відмічали достовірне зниження вмісту 2,4-ДНФГ як нейтрального, так і основного характеру в сироватці крові піддослідних тварин майже до рівня норми. Активність вільнорадикальних процесів в організмі щурів оцінювали також за вмістом ТБК-АП. У тварин, уражених тетрахлорметаном, вміст ТБКАП в сироватці крові зростав в обидва терміни дослідження (р