Шахтна аварійно-рятувальна кліть

1. Тороїдальний дирижабль, що має у вигляді тора, корпус, встановлений у центральному отворі тора, плиту, яка кріпиться до корпусу поверх оболонки, ракетний двигун для примусової посадки дирижабля, який встановлений на плиті соплом догори, гондолу, яка розміщена під оболонкою і жорстко зв'язана з корпусом, та движитель, що розташований на гондолі, який відрізняється тим, що стратосферний тороїдальний дирижабль має корпус, у вигляді диска спеціальної конструкції, комбіновану оболонку, яка розміщується на верхній частині диска корпусу і складається з двох частин - жорсткого, поділеного на секції, тора, який будується по периметру диска корпусу дирижабля, та „балонета", виготовленого із м'якого газонепроникненого матеріалу у вигляді циліндра, який розмішується в середині центрального отвору тора і кріпиться, відомим способом, одним своїм кінцем до верхньої кромки внутрішнього периметра тора, далі опускається донизу центрального отвору тора і там кріпиться, таким же чином, своїм другим кінцем до обичайки „ковпака балонета", який накриває собою, жорстко закріплену до корпуса, силову лебідку, трос якої, своїм вільним кінцем, кріпиться відомим способом до дна „ковпака балонета" (з його середини), при цьому між: порожнинами кожної секції тору і загальною порожниною „балонета" існує зв'язок за допомогою газових трубок, які, у приміщенні операторського кубрика, розташованого у нижній частині корпусу дирижабля, попарно сходяться на газових перепускних клапанах (для кожної пари свій), завдяки яким скоюється управління польотом дирижабля (підйом-опускання) шляхом маніпуляцій з „стартовим паритетом тусків" несучого газу, який знаходиться в порожнинах секцій тора і в загальній порожнині „балонета" дирижабля, та атмосферним тиском, який обіймає (здавлює) поверхню комбінованої оболонки дирижабля, при цьому з ростом висоти підйому дирижабля атмосферний тиск повільно і постійно зменшується, що автоматично зменшує його тиск на зовнішню поверхню м'якої оболонки „балонета", тим самим виникає можливість, шляхом повільного відкриття перепускних клапанів, перепускати несучий газ із порожнин секцій тора у порожнину „балонета", що призводить до повільного роздування (зростання об'єму) „балонета", тим самим постійно збільшується сплавна сила дирижабля і він досягає стратосфери, з якої дирижабль повертається на Землю за допомогою силової лебідки, трос якої втягує „ковпак л балонета" у середину центрального отвору тора, що призводить до зменшення об'єму „балонета" - зменшується сплавна сила дирижабля і він опускається на поверхню Землі, при цьому тиск атмосферного повітря поступово видавлює несучий газ із порожнини „балонета" у порожнину кожної секції тора, а це, на поверхні Землі, знову відтворює рівновагу „стартового паритету тисків".

2. Стратосферний тороїдальний дирижабль за п.1, який відрізняється тим, що дирижабль обладнується п'ятьма реактивними двигунами: один маршевий, розташований знизу корпуса під операторським кубриком, і чотири маневрових , які попарно кріпляться, діагональне один одному, на торцях диску корпуса дирижабля, з яких одна пара встановлюється паралельно вісі маршевого двигуна , а друга - над маршевим двигуном (один спереду, а другий ззаду), при цьому маневрові двигуни мають шарнірне з'єднання з корпусом дирижабля, що дозволяє їм обертатись навколо своєї вісі, а це забезпечує можливість дирижаблю (у стратосфері чи у приземному шарі атмосфери Землі) скоювати різноманітні маневри.

3. Стратосферний тороїдальний дирижабль за п. 2, який відрізняється тим, що дирижабль, знизу диска корпусу, має опорні лапи (не менше чотирьох), якими дирижабль спирається (під час старту чи посадки) на „стартову естакаду", яка є інженерною спорудою, обладнаною технічними засобами для зборки, підготовки і запуску апаратів для повітряного плавання.