Спосіб імунореабілітації хворих з метаболічним синдромом

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до клінічної імунології. Актуальність предмету винаходу пов'язана з тим, що в сучасних умовах значна частина населення економічно розвинутих країн, у тому числі України, страждає на метаболічний синдром (МС), який характеризується наявністю ожиріння, артеріальної гіпертензії та гіперхолестеринемії, що сприяє розвитку ішемічної хвороби серця, атеросклерозу та інших патологічних станів. Низкою дослідників було виявлено, що при наявності МС суттєво знижені показники імунітету поряд з підвищенням інсулінорезистентності тканин та розвитком компенсаторної гіперглікемії. Вказані обставини несприятливо впливають на загальний стан метаболічних процесів у хворих з МС та сприяють підвищеній чутливості до збудників гнійно-запальних процесів - стафілококів, стрептококів та інших мікроорганізмів. Тому у хворих з МС завжди підвищена ймовірність розвитку гнійно-запальних уражень м'яких тканин, а також інших патологічних процесів, обумовлених наявністю імунодефіцитного стану. Тому імунореабілітація хворих з МС має суттєве значення для клінічної практики, оскільки її проведення сприяє зменшенню ймовірності розвитку у хворих гнійно-запальних процесів, ГРВІ та інших патологічних станів інфекційного генезису. Існує спосіб імунореабілітації хворих з МС шляхом призначення препаратів, які є селективними агоністами імідазолових рецепторів, зокрема моксонідину [Заславская P.M., Комаров Ф.И., Шакирова А.Н. Влияние монотерапиии моксонидином на показатели гемодинамики и иммунитета у больных с наличием метаболического синдрома // Клиническая медицина. - 2000. - № 4. - С. 41-44]. Однак клінічний досвід показує, що цей спосіб недостатньо ефективний, оскільки він майже у третини хворих не забезпечує відновлення імунологічного гомеостазу, тому у цих пацієнтів зберігається імунодефіцит. Відомий також спосіб імунореабілітації хворих з наявністю МС шляхом введення пацієнтам антиоксидантів, поперед усього токоферолу ацетату (вітаміну Е) в кількості 200-400мг на добу [Швец Н., Бенца Т. Метаболический синдром: методы ранней диагностики и лечения // Ліки України. - 2002. - №9(62). - С. 11-14]. Оскільки вітамін Е, крім антиоксидантної дії, також володіє імуноактивним ефектом, він забезпечує у частини хворих з МС, особливо на початкових стадіях даної патології, нормалізацію імунних показників. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у хворих з тривалим перебігом МС, коли вже виникли суттєві порушення з боку імунологічних показників, введення лише токоферолу ацетату не забезпечує нормалізацію імунологічних показників та відновлення імунологічного гомеостазу. Задачею винаходу було підвищення ефективності існуючого способу імунореабілітації хворих з МС та поперед усього збільшення питомої ваги пацієнтів з відновленням імунологічного гомеостазу шляхом додаткового введення хворим імуноактивного препарату природного походження манаксу. Манакс - це препарат рослинного походження, який містить у своєму складі ліофілізований екстракт кори тропічної ліани Uncaria tomentosa (котячий кіготь). Манакс володіє вираженою імуномодулюючою та загальнозміцнюючою дією, стимулює метаболічні процеси в організмі, та виявляє протиалергійний ефект. За нашими даними, крім нормалізації імунологічних показників, манакс також зменшує інсулінорезистентність тканин і, таким чином, виявляє патогенетичну дію при МС. Наша пропозиція щодо введення хворим з МС одночасно токоферолу ацетату та манаксу базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах та в подальшому підтвердженій у клініці закономірності, що токоферолу ацетат (вітамін Е) і манакс володіють взаємопотенціюючою дією відносно імунологічних показників, яка вірогідно перевищує просту сумацію ефектів обох препаратів при їх окремому введенні. Виходячи з цієї закономірності, при одночасному введенні токоферолу ацетату та манаксу забезпечується значно виражений імуностимулюючий ефект, який сприяє імунореабілітації хворих на МС. Заявлений спосіб виконується таким чином. Хворому з наявністю МС в залежності від ступеню його розвитку вводять токоферолу ацетат (вітамін Е) та додатково імуноактивний препарат рослинного походження манакс за такою схемою: при помірній вираженості МС - токоферолу ацетат усередину у капсулах по 0,2мл 50% розчину (100мг) 3 рази на день після вживання їжі протягом 1-2 місяців поспіль та манакс по 90мг 2 рази на день протягом 1 місяця, потім по 90мг (1 таблетці) 1 раз на день усередину ще 1 місяць. При середньотяжкому перебігу МС токоферолу ацетат вводять усередину по 0,2мл 50% розчину (100мг) 4 рази на день протягом 1 місяця, потім по 0,2мл 50% розчину 3 рази на день ще 1 місяць; додатково манакс по 90мг 3 рази на день усередину протягом 1 місяця та по 90мг 2 рази усередину ще 1 місяць. При тяжкому перебігу МС введення вказаних препаратів пропонується за такою схемою: токоферолу ацетат внутрішньом'язово по 1мл 10% розчину (100мг) 1 раз на добу протягом 1 місяця та одночасно усередину по 0,2мл 50% розчину (100мг) 3 рази на добу після вживання їжі, другий місяць вводять по 0,2мл 50% розчину препарату 3 рази на день усередину, третій місяць по 0,2мл 50% розчину усередину 2 рази на день (200мг на добу) та додатково манакс по 90мг 3 рази на день протягом першого місяця імунокорекції, по 90мг 2 рази на день протягом другого місяця імунокорекції та по 90мг 1 раз на день протягом третього місяця імунокорекції. Вказані схеми введення токоферолу ацетату та манаксу були створені авторами винаходу при його розробці і є результатом творчої праці. При розробці заявленого способу були обстежені 2 групи хворих з наявністю МС: основна (65 осіб), яка отримувала імунореабілітацію за допомогою заявленого способу та група зіставлення (62 особи), що лікувалася за допомогою способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за тяжкістю перебігу МС, наявністю супутніх захворювань, віком та статтю хворих. Пацієнти обох груп мали тилову клініко-лабораторну картину МС, яка характеризувалася наявністю ожиріння ІІ-ІІІ ст., артеріальної гіпертензії різного ступеня вираженості, гіперхолестеринемії. В імунологічному плані до початку проведення імунореабілітації в обох групах виявлені однотипові зсуви імунологічних показників, які характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням кількості циркулюючих Т-хелперів/індукторів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, пригніченням функціональної активності Т-лімфоцитів за даними реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з ФГА (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що абсолютна кількість СD3+-лімфоцитів (тотальна популяція Т-клітин) у обстежених хворих з наявністю МС до початку проведення імунореабілітації складала 0,78±0,01Г/л, що було в середньому в 1,6 рази нижче норми (Р