Лікарський засіб у формі стоматологічного гелю “пропостом”

Винахід відноситься до фармацевтичної галузі, а саме до лікарських засобів на основі продуктів бджільництва, зокрема до стоматологічного гелю з препаратом прополісу. В практичній медицині відчувається нестача препаратів у формі гелю для лікування та профілактики запальних процесів пародонту і слизової оболонки порожнини рота. Вітчизняні препарати даної групи практично відсутні. Найближчим до заявленого засобу за фармакологічною дією є ”Піральвекс” [Компендиум 2001/2002 лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова, - К.: МОРИОН, 2001. - Л -600]. До складу ”Піральвексу” входить: Сухий очищений екстракт ревеню 5,0 Саліцилова кислота 1,0 Спирт етиловий 30,0 Гліцерин 30,0 Триетаноламін 5,3 Натрію сахаринат 0,1 Карбоксиполіметилен 3,0 Засіб має протизапальну, антимікробну та знеболюючу дію. До недоліків відомого засобу можна віднести недостатній ступінь фармакологічної активності, зокрема антимікробної та протизапальної. До того ж це дорогий, імпортний препарат. Завданням винаходу є створення нового лікарського засобу - стоматологічного гелю на основі продуктів бджільництва, в якому шляхом створення композиції на основі природних компонентів досягається оптимальне поєднання технологічних властивостей лікарської форми з вираженим лікувальним ефектом, в результаті чого одержують ефективний лікарський засіб з антимікробною та протизапальною дією. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у лікарському засобі у формі стоматологічного гелю на гідрофільній основі з вмістом фенольних сполук природного походження та етилового спирту, винаходом передбачено, що в якості активно діючої речовини гель містить фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП) і додатково - пропіленгліколь, карбопол, трометамол та воду очищен у при співвідношенні компонентів (мас. %): Фенольний гідрофобний препарат прополісу 2,5-3,5 Спирт етиловий 5,0-10,0 Пропіленгліколь 25,0-35,0 Карбопол 0,8-1,2 Трометамол 0,3-0,45 Вода очищена решта. Якісний і кількісний склад заявленого стоматологічного гелю (далі - ”Пропостом”) визначений експериментальним шляхом на основі фізико-хімічних, те хнологічних, фармакологічних і мікробіологічних досліджень. Введення ФГПП до складу ”Пропостому” обумовлює антимікробну, протизапальну, репаративну і капілярозміцнюючу дію. Результати мікробіологічних досліджень показали, що гелі, концентрація ФГПП в яких до 2,5% проявляють слабо виражену активність по відношенню до тест-штамів мікроорганізмів. Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що гелі з масовою часткою ФГПП 2,5-3,5% володіють високим рівнем антимікробної активності по відношенню до широкого спектру грампозитивних і грамнегативних аеробних мікроорганізмів а також помірною активністю по відношенню до патогенних анаеробних мікроорганізмів. Варто зазначити, що з ростом концентрації ФГПП більше 3,5% ця активність практично не збільшується. Таким чином, найбільш оптимальною концентрацією ФГПП при введенні його до стоматологічного гелю є 3%. Для введення гідрофобного препарату до складу гелю на гідрофільній основі з метою підвищення активності ФГПП та забезпечення транспорту його через біологічні мембрани як розчинник був використаний спирт етиловий. Даний розчинник було вибрано експериментальним шляхом з ряду таких речовин, як диметилсульфоксид та поліетиленоксид-400. В результаті проведених біофармацевтичних досліджень, основаних на дифузії фенольних сполук в агаровий гель, встановлено, що найкраще діюча речовина вивільняється із спиртового розчину. Концентрація спирту менше 5% недостатня для розчинення ФГПП, а підвищення концентрації більше 10% негативно впливає на споживчі властивості та реологічні параметри гелю. В якості компонентів гідрофільної основи гелю, було вибрано карбопол та трометамол, який використовували для нейтралізації водних дисперсій карбополу. Утворена гідрофільна основа добре контактує з тканинами, адсорбує серозні виділення, не пересушує здорові тканини. Концентрацію карбополу та трометамолу вибирали за результатами реологічних досліджень. Гелі з концентрацією карбополу 0,8-1,2% мають хороші споживчі якості і реологічні параметри їх знаходяться в межах реологічного оптимуму для гідрофільних мазевих основ. Фізикохімічними дослідженнями встановлено, що концентрація трометамолу 0,3-0,45% забезпечує стабільне рН середовища від 5,5 до 6,0, при якому гелі проявляють добрі споживчі властивості і є стабільними в процесі зберігання. Для покращення реологічних та біофармацевтичних показників гелю було введено пропіленгліколь, який є також співрозчинником для ФГПП. Фізико-хімічними дослідженнями встановлено, що стоматологічні гелі які містили пропіленгліколь в концентрації менше 25% мали недостатні технологічні показники і малу осмотичну активність. Концентрація пропіленгліколю 25-35% забезпечує значний ріст в'язкості, покращує екструзію із туб. Підвищення осмотичної активності із збільшенням концентрації пропіленгліколю забезпечує дегідратацію тканин, а з іншого боку пенетрацію в них розчинника і лікарської речовини, що доведено мікробіологічними дослідженнями. Однак збільшення концентрації пропіленгліколю понад 35% веде до появи гіперосмолярних властивостей, що впливатиме на грануляцію та епітелізацію тканин. Оптимальною є концентрація пропіленгліколю 30%. Якісний і кількісний склад заявленого лікарського засобу визначений експериментальним шляхом і невідомий з джерел інформації. Компоненти, що входять до складу заявленого засобу, використовуються в фармації, проте, саме заявлена композиція дозволяє одержати ефективний лікарський засіб у формі стоматологічного гелю, в якому ефективно поєднуються як фармакологічні, так і технологічні властивості. Препарат одержують за наступною технологією: В реактор з відміряною кількістю води очищеної вносять карбопол і залишають для набухання при помішуванні, після чого нейтралізують трометамолом. В іншому реакторі розчиняють ФГПП у спирті етиловому 95% і пропіленгліколі. Цей розчин додають при постійному перемішуванні до гелю карбополу. Готовий гель розфасовують в туби алюмінієві для медичного призначення по 30,0г. Одержаний лікарський засіб - гель жовто-брунатного кольору з специфічним запахом прополісу; рН в межах 5,0-6,0; кількісний вміст суми фенольних сполук не менше 1,25%. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. 9,0г ФГПП розчиняли в 15,0г спирту етилового 95% і додавали 90,0г пропіленгліколю. До 182,1мл води очищеної вносили 3,0г карбополу і залишали при постійному перемішуванні для набухання. До водної дисперсії карбополу додавали 1,2г трометамолу і обережно перемішували до одержання гелю. Після цього додавали розчин ФГПП в спирті та пропіленгліколі і ретельно перемішували до готовності. Готовий розчин розфасовували в 10 туб по 30,0г. Одержали гель наступного складу (г): ФГПП 3,0 Спирту етилового 5,0 Пропіленгліколю 30,0 Карбополу 1,0 Трометамолу 0,4 Води очищеної до 100,0 Приклад 2. Варіюючи вміст компонентів заявленого засобу ”Пропостом” одержали кілька варіантів складу, наведених у таблиці 1. Таблиця 1 Варіанти складу лікарського засобу ”Пропостом” Компоненти ФГПП Спирт етиловий Пропіленгліколь Карбопол Трометамол Вода очищена Склад за варіантом 1 (мас. %) 3,0 8,0 30,0 1,0 0,4 до 100,0 Склад за варіантом 2 (мас. %) 1,0 8,0 30,0 1,0 0,35 до 100,0 Склад за варіантом 3 (мас. %) 3,0 8,0 20,0 0,6 0,2 до 100,0 Композиція за варіантом 1 відповідає якісному і кількісному вмісту компонентів стоматологічного гелю ”Пропостом” і має задовільні фармакологічні, фізико-хімічні і технологічні характеристики і є оптимальною. Композиція за варіантом 2 зі зниженою кількістю діючої речовини має незадовільну фармакологічну активність. Композиція за варіантом 3, де знижено кількість допоміжних речовин, має незадовільні технологічні, фізикохімічні і фармакологічні характеристики лікарської форми. Приклад 3. Антимікробну дію заявленого стоматологічного гелю ”Пропостом” визначали методом дифузії в агар у модифікації ”колодязів”. Цей метод ґрунтується на здатності активнодіючих речовин дифундувати в агарове середовище, яке попередньо засівають досліджуваною тест-культурою. В якості тест-штамів використовували еталонні штами із американської типової колекції культур мікроорганізмів: Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aemginosa ATCC 9027, Bacillus subtilis ATCC 6633, Candida albicans ATCC 885-653. В експериментах використовували однодобові культури мікроорганізмів, вирощених на твердих поживних середовищах - м'ясо-пептонному агарі (для бактерій) і агарі Сабуро (для гриба Candida albicans ). Мікробне навантаження складало 1х107КУО на 1мл середовища. Про рівень антимікробної активності експериментальних зразків і препаратів порівняння судили за діаметром зони затримки росту мікроорганізмів навколо лунки. Дослідження проводили в шестикратних повторах відносно кожної тест-культури. Статистичн у обробку результатів дослідження проводили за критерієм Стьюдента (Р