Застосування композиції маноолігосахариду для зниження жирової тканини тіла людини

1. Застосування композиції маноолігосахариду, яка містить від 1 до 10 моносахаридів, де щонайменше 60 масових відсотків моносахариду являє собою маноза, для зменшення відсотка жирової тканини тіла або абдомінальної жирової тканини у людини. 2. Застосування композиції маноолігосахариду за п. 1, де маноолігосахарид вводять перорально в кількості від близько 1 до 10 грамів на добу. 3. Застосування композиції маноолігосахариду за п. 1 або п. 2, де композиція маноолігосахариду додатково включає щонайменше один моносахарид, вибраний з групи, яка складається з глюкози, галактози, фруктози і їх сумішей. 4. Застосування композиції маноолігосахариду за будь-яким з пп. 1-3, де маноолігосахарид є гідролізатом, одержаним гідролізом продукту манан. Даний винахід стосується композицій маноолігосахаридів і продуктів харчування й напоїв, що містять маноолігосахариди. Зокрема, маноолігосахариди можуть бути отримані гідролізом продукту (матеріалу) манану й включені в продукти харчування й напої. Маноолігосахариди є ефективними для зниження жирової тканини тіла й особливо абдомінальної жирової тканини. Рівень техніки В останні роки європеїзоване харчування, відсутність фізичних вправ і більший стрес привели до збільшення маси тіла й ожиріння. Надлишкова маса тіла й ожиріння є факторами ризику захворювань, таких як гіперглікемія, гіпертонія й діабет. Були розроблені харчові добавки для обмеження збільшення маси тіла й лікування ожиріння. Множина таких харчових добавок є натуральними продуктами або їх одержують із натуральних продуктів. Кавова промисловість є одним прикладом промисловості, що обробляє й випускає велику кількість натуральних продуктів. Виробники розчинної кави й упакованої кави виробляють велику кількість використаних залишків кави. Такі залишки переважно спалюють або знищують як промислові відходи. Кавові зерна й отримані кавові залишки містять нерозчинний у воді -манан. Маноолігосахариди (MOS) з гідролізованого манану кави є споживаними олігосахаридами. У даному винаході використовують манан для одержання композицій, що володіють ефектами зменшення жирової тканини. Суть винаходу (19) UA (11) 92898 (13) (21) a200704232 (22) 14.04.2005 (24) 27.12.2010 (86) PCT/US2005/012823, 14.04.2005 (31) 2004-271412 (32) 17.09.2004 (33) JP (46) 27.12.2010, Бюл.№ 24, 2010 р. (72) АСАНО ІТІРО, JP, ФУДЗІ СІГЕЙОСІ, JP, МУТОХ КАЦУХІТО, JP, ТАКАО ІЗУМІ, JP, ОЗАКІ КАЗУТО, JP, НАКАМУРО КЕНІТІ, JP, МАЦУСІМА ТОСІЮКІ, JP (73) АДЗІНОМОТО ДЖЕНЕРАЛ ФУДЗ, ІНК., JP, КРАФТ ФУДЗ ХОЛДІНГЗ, ІНК., US (56) JP A 2002262828, 17.09.2002, реферат JP A 2002262827, 17.09.2002, реферат Hidehisa Takahashi, Sung Ik Yang, Mujo Kim and Takehiko Yamamoto " Protein and energy utilization of growing rats fed on the diets containing intactcor partially hydrolyzed guar gum"/ - Comparative C2 1 3 Забезпечують композицію маноолігосахариду, що ефективна для одержання ефекту зниження жирової тканини тіла. Композиція маноолігосахариду може бути додана до композицій харчових продуктів, особливо напоїв, і споживатися перорально. Введення маноолігосахаридів є ефективним для зниження загальної жирової тканини тіла, по оцінці відсотка жирової тканини, на, щонайменше, 4%, переважно від близько 4% до близько 8%, абдомінальної жирової тканини на, щонайменше, близько 10%, переважно від близько 10 до близько 15%, і втрати маси тіла. Забезпечують композицію маноолігосахаридів, що включає від близько 1 до близько 10 моносахаридів. Щонайменше, близько 60 масових відсотків моносахаридів являє собою маноза, переважно, щонайменше, 70 масових відсотків моносахаридів являє собою маноза й найбільше переважно, щонайменше, 80 масових відсотків моносахаридів являє собою маноза. Маноолігосахариди також можуть включати один або більше моносахаридів, таких як глюкоза, галактоза, фруктоза і їхні суміші. Композицію маноолігосахаридів можна включати в харчові продукти, напої, корми, лікарські препарати й косметичні засоби. Композицію маноолігосахаридів забезпечують у вигляді гідролізату, що утворюється гідролізом продукту манану. Продукт манан одержують із джерел, які включають сирі кавові зерна, смажені кавові зерна, використані залишки кави, кокосове борошно, кокосові пластівці, кокосовий горіх, пальму Huacra, ямс, конжека, лілії, нарциси, солодець, камедь плодів ріжкового дерева, гуарову камедь і їхні суміші. У важливому аспекті, джерело продукту манану одержують із кавових матеріалів і, особливо, з використаних залишків кави. Гідролізат, що містить маноолігосахариди може бути отриманий з використанням способів гідролізу, таких як кислотний гідроліз, термічний гідроліз, ферментативний гідроліз, гідроліз мікробною ферментацією й комбінацією таких способів. Термічний гідроліз можна проводити при температурі від близько 200°С до близько 220°С, переважно близько 210°С. Гідролізати можуть бути знебарвлені, дезодоровані й/або концентровані за допомогою контакту з активованим вугіллям, адсорбуючою смолою, іонообмінною смолою, іонообмінними мембранами і їхніми комбінаціями. В іншому аспекті забезпечують композицію продуктів харчування, що включає маноолігосахарид, як описано. У такому аспекті, композиція харчових продуктів включає, щонайменше, близько 1 грама маноолігосахариду на 100 грамів композиції продукту харчування. Маноолігосахариди можуть бути включені в множину твердих харчових продуктів і/або напоїв. У важливому аспекті маноолігосахариди включають у каву. Також забезпечують спосіб для одержання композицій маноолігосахаридів. Спосіб включає гідроліз продукту манану в кількості, ефективній для одержання гідролізату, що містить маноолігосахариди, де кожний маноолігосахарид має від близько 1 до близько 10 моносахаридів з, щонайменше, 60 масових відсотків моносахариду манози, переважно близько 70 масових відсотків моно 92898 4 сахариду манози й найбільше переважно близько 80 масових відсотків моносахариду манози. Продукт манан може бути отриманий із сирих кавових зерен, смажених кавових зерен, використаних залишків кави, кокосового борошна, кокосових пластівців, кокосових горіхів, пальми Huacra, ямса, конжека, лілії, нарциса, солодцю, смоли плодів ріжкового дерева, гуарової камеді і їхніх сумішей. Кращим джерелом продукту манана є використані залишки кави. Гідролізат, що містить маноолігосахариди, одержують із використанням способів гідролізу, таких як кислотний гідроліз, термічний гідроліз, ферментативний гідроліз, гідроліз мікробною ферментацією і їхньої комбінації. Кращий спосіб гідролізу включає термічний гідроліз. Отриманий гідролізат може бути дезодорований, знебарвлений і/або концентрований з використанням активованого вугілля, адсорбуючих смол, іонообмінних смол, іонообмінних мембран і їхніх комбінацій. Отриманий гідролізат може бути використаний у вигляді водної композиції або може бути висушений або ліофілізований. В іншому важливому аспекті забезпечують спосіб для зменшення відсотка жирової тканини й абдомінальної жирової тканини. Спосіб включає введення композиції маноолігосахариду в кількості, ефективній для зниження загального відсотка жирової тканини тіла, щонайменше, на близько 4%, переважно від близько 4% до близько 8% і відсотка жирової тканини тіла в абдомінальній області на, щонайменше, близько 10%, переважно від близько 10% до близько 15%. Маноолігосахарид може вводитися перорально зі швидкістю від близько 1 до 10 грамів на добу, переважно від близько 2 до 8 грамів на добу й більш переважно від близько 3 до 6 грамів на добу у вигляді частини харчової композиції, такої як, наприклад, напій, такий як кава. Короткий опис креслень Фіг.1 ілюструє зміни відносної площі загальної абдомінальної жирової тканини, розрахованої на фотографіях КТ сканування в контрольній групі й групі MOS. Фіг.2 ілюструє зміни відносної площі підшкірної абдомінальної жирової тканини на фотографіях КТ сканування в контрольній групі й групі MOS. Фіг.3 ілюструє зміни відносної площі абдомінальної вісцеральної жирової тканини в контрольній групі й групі MOS. На Фіг.4 показаний ефект MOS на панкреатичну ліпазу. Фіг.5 ілюструє ефект MOS на рівень людських тригліцеридів у плазмі після перорального прийому харчування з високим вмістом жиру. Докладний опис Забезпечують композиції, які дають ефекти зниження жирової тканини і які можуть розглядатися як такі, що володіють фізіологічними функціями в зменшенні ожиріння. Композиції являють собою олігосахариди, які переважно включають одиниці манози. Такі олігосахариди на основі манози або маноолігосахариди є неканцерогенними й низькокалорійними; вони селективно утилізуються мікрофлорою кишечнику, знижують рівень ліпі 5 дів сироватки й забезпечують поглинання мінералів. Визначення Забезпечуйсь маноолігосахариди, які є олігосахаридами. Як використовується в даному описі, «олігосахариди» стосуються полімерів моносахаридів, які мають ступінь полімеризації (DP) щонайменше, один, переважно, DP від близько 1 до близько 10, більш переважно DP від близько 2 до близько 9 і більш переважно DP від близько 2 до близько 6. Маноолігосахарид, що має DP 1, є технічно моносахаридом, але називається олігосахаридом тому що суміші олігосахаридів можуть включати кілька одиниць моносахаридів. Маноолігосахариди часто будуть включати множину олігосахаридів з різним ступенем полімеризації. Продукт манан Як використовується в даному описі, «манан» стосується полісахаридів, які включають моносахаридні залишки манози. Залишки манози можуть бути у формі D-манози, галактоманану, глюкоманана і їхніх сумішей. Полісахариди, які включають занозу, можуть бути повністю утворені з моносахаридних залишків манози або можуть бути комбінацією моносахаридних залишків манози й інших моносахаридів, таких як, наприклад, галактоза, глюкоза й фруктоза. Маноолігосахариди можуть бути отримані гідролізом манану. Джерела манану включають сирі кавові зерна, смажені кавові зерна, використані залишки кави, кокосове борошно, кокосові пластівці, кокосовий горіх, пальму Huacra, ямс, конжек, лілію, нарцис, солодець, смолу плодів ріжкового дерева, гуарову камедь і їхні суміші. Кокосове борошно й кокосові пластівці можуть бути отримані з кокосового горіха. Рослина пальма Huacra South African Arecacease (Palmae), манан ямса й манан Китайського ямса, усі забезпечують джерело продукту манану. У важливому аспекті смажені й здрібнені кавові зерна й використані залишки кави, які залишаються після варіння кави, є кращим джерелом манану. Можуть бути використані будь-які типи кавових зерен з будь-якого джерела. Приклади кави, що може бути використана, включають Арабіку, Робусту, Ліверію й подібні. Може бути використаний окремий тип кави або суміші різних типів кави. Також можуть бути використані кавові зерна нижчої якості або розміру, включаючи такі, що мають мінімальне або не мають взагалі комерційного значення. В іншому важливому аспекті, манан може бути отриманий із залишків екстракції кави, отриманих після екстракційної обробки смаженої й здрібненої кави звичайними способами для одержання рідкої кави або розчинної кави. Гідроліз продукту манану Гідроліз продукту манану може проводитися з використанням способів гідролізу, які можуть включати кислотний гідроліз, термічний гідроліз, ферментативний гідроліз, гідроліз мікробною ферментацією і їхні комбінації. Способи гідролізу з використанням кислоти й/або високої температури описані в патентній заявці Японії № Sho 61-96947 і Hei 02-200147, які включені в даний опис у вигляді посилання. Крім того, способи кислотного гідролізу 92898 6 описані в патенті США № 4508745 і способи гідролізу високою температурою описані в ЕР0363529, обидва з яких включені в даний опис у вигляді посилання. Використані залишки кави можуть бути гідролізовані в реакційній посудині з або без кислоти й з або без тиску. Гідроліз також може проводитися в будь-якій іншій реакційній посудині для такої обробки, такій як, наприклад, реактор з пульсуючим потоком. Гідроліз ефективний для гідролізу манану, що може мати DP 10-40 або вище до олігосахаридів, що мають DP 1-10. Ферментативний гідроліз може проводитися суспендуванням продукту манану у водному середовищі й додаванням відповідних комерційно доступних ферментів, таких як наприклад, целюлаза й геміцелюлаза. Ферментативний гідроліз може проводитися з використанням стандартних умов, які відомі звичайному фахівцеві в галузі техніки. Мікробна ферментація також може бути використана для гідролізу продукту манану. Продукт манану може бути ферментований мікроорганізмами, які продукують ферменти, здатні гідролізувати манан. Можуть бути використані мікроорганізми, які продукують ферменти, такі як целюлаза й геміцелюлаза. Одним прикладом відповідного мікроорганізму є Basidomycota. Отримані гідролізати продукту манану можуть бути використані як є або можуть бути додатково очищені активованим вугіллям, адсорбуючою смолою, іонообмінною смолою, іонообмінними мембранами і їхніми комбінаціями. Знебарвлення й/або дезодорування гідролізатів можуть бути здійснені контактом гідролізату з активованим вугіллям або будь-яким іншим матеріалом смоли поглинаючого типу. Знесолення й нейтралізація можуть бути проведені з використанням іонообмінних смол і/або іонообмінних мембран. Також можуть бути використані комбінації таких способів. Наступне очищення може проводитися при більш високому рівні дозування або коли гідролізат повинний використовуватися в певному типі продуктів харчування або напоїв. Клінічні випробування У випробуваннях, проведених із препаратами MOS, маса тіла й окружність талії в групах MOS мали тенденцію до зменшення через 12 тижнів у порівнянні з часом початку. У середньому, зниження маси тіла варіювалося від близько 0,5 до близько 1,0 кг і окружність талії знижувалася на від близько 1,5 до близько 3,0 см. Відсоток жирової тканини тіла по DEXA знижувалися від близько 4%до близько 8% у групах MOS через 12 тижнів у порівнянні із часом початку й значимо відрізнялися від групи плацебо наприкінці періоду спостереження. Площа загальної абдомінальної жирової тканини й площа вісцеральної жирової тканини по КТ-скануванню значимо знижувалися в групах MOS у порівнянні із групою плацебо через 12 тижнів, зі зниженням відсотка жирової тканини від близько 10% до близько 15% від початку дослідження. Характеристика оцінки КТ-сканування жирової тканини на відносній основі, крім того, продемонструвала істотні зміни в абдомінальній області. Результати показали, що кавовий напій, 7 що містить MOS, знижував відсотки жирової тканини тіла й абдомінальної жирової тканини в людей, що із часом може бути відбите в зниженні маси тіла. За відсутності наміру бути зв'язаним якоюнебудь теорією, зниження абдомінальної жирової тканини може відбуватися внаслідок однієї або більше наступних причин: (1) пропіонова кислота, що є кишковим продуктом ферментації MOS, може придушувати синтез жирних кислот в печінці, (2) MOS може інгібувати поглинання ліпідів у тонкому кишечнику, що викликає нагромадження жирової тканини в організмі, для метаболізування й (3) може збільшувати екскрецію жирової тканини за допомогою об'єму випорожнень, таким чином, зменшуючи абдомінальну жирову тканину. Приклади Приклад 1: Клінічні дослідження MOS - Дослідження 1 92898 8 1. Препарат MOS Використані залишки кави гідролізували в реакційній посудині при температурі 220°С. Гідролізований продукт знебарвлювали порошком активованого вугілля (Umehachi; Taihei Chemicals, Оsaka), і знесолювали катіонообмінною смолою (SKIB: Mitsubishi Chemicals, Tokyo) і аніонообмінною смолою (WA30; Mitsubishi Chemicals). Моносахариди видаляли з використанням хроматографії з активованим вугіллям зі східчастим градієнтом води й 10,0% (об./об.) етанолу. Очищений розчин концентрували в ротаційному випарнику й ліофілізували. Суміш MOS (ступінь полімеризації (dp) 2:21.2%, dp3:22,2%, dp4:21,2%, dp5:16,2% i dp6 або більше: 19,2%) використовували для клінічних досліджень. 2. Тестовані напої Композиція кавових напоїв була наступна. Таблиця 1 г/100мл Тверда речовина кави Штучний підсолоджувач MOS Тверда речовина кукурудзяного сиропу Кавовий напій упакований в 900 мл флакони з PET (поліетилентерефталату). Тестований напій містив 1 г MOS в 100 мл. Кожний пацієнт одержував 300 мл тестованого кавового напою (що містить 3,0 г MOS) на добу. Тверду речовину кукурудзяного сиропу додавали в контрольний кавовий напій як плацебо замість MOS. Тестовані кавові напої одержували такими, що мають такий же рівень речовини кави, так щоб між ними не було розходжень в ароматі. Обидва напої також одержували для зрівноважування рівня кофеїну, тому що відомо, що кофеїн збільшує витрату енергії. Рівень кофеїну склав 45,4 мг/100 мл у контрольній каві й 46,8 мг/100 мл у тестованій каві, відповідно. 3. Пацієнти й розклад досліджень Дане дослідження має плацебо-контрольований дизайн подвійного сліпого дослідження. Добровольців піддавали медичному й фізикальному обстеженню. Одержували зразок крові натще для аналізу ліпідів сироватки. Були обрані тридцять добровольців (чоловіки: 15, жінки: 15). Вони належали до категорії осіб з ожирінням 1 (25 кг/м2 < ІМТ < 30 кг/м2) відповідно до класифікації ожиріння Японського Товариства по Вивченню Ожиріння, і до категорії з гіперхолестеринемією (рівень загального холестерину сироватки 180 мг/100 мл). Їх ділив на 2 групи за ІМТ і рівні загального холестерину сироватки лікар, не пов'язаний із цим дослідженням. Після однотижневого періоду спостереження пацієнтам давали кавовий напій протягом 12 тижнів. Вони відвідували клініку в перший день, через 4, 8 і 12 тижнів. На кожному візиті в клініку їх піддавали медичному й фізикальному обстеженню. Збирали зразки крові й сечі натще й оцінювали площу абдомінальної жирової тканини з викорис Контрольна кава 1,1 0,017 1,0 Кава MOS 1,1 0,017 1,0 танням комп'ютерного томографічного сканування (КТ-сканування). Пацієнти відміряли 300 мл кавового напою (MOS або плацебо) мірною чашкою й пили його щодня без додавання молока або вершків. Час споживання не обмежений. Пацієнтів інструктували, що протягом усього дослідження вони не повинні яким-небудь чином міняти звичайне харчування. Крім того, їх обмежували від споживання харчових продуктів і лікарських препаратів, які впливають на рівень ліпідів крові. При кожному візиті в клініку від них вимагали не їсти і не пити нічого крім води з 9.00 вечора до завершення обстеження. 4. Запис щоденників харчування Пацієнтам давали шкалу ваги, одноразову камеру й крокомір. Пацієнтів просили записувати всі прийоми їжі, включаючи перекуси між прийомами їжі, вагу кожного блюда, фотографувати кожну їжу й підраховувати щодня кількість пройдених кроків протягом 3 днів перед візитом у клініку. Споживання харчових речовин розраховували по записах прийомів їжі й фотографіям з використанням Microsoft Excel Add-in "Excel Eiyou-kun ver. 3.0" (Kenpakusya; Tokyo, Japan). Добровольці також щодня записували споживання алкоголю. 5. Фізикальне обстеження Проводили фізикальне обстеження із записом росту, ваги, окружності стегон і талії й товщини підшкірної жирової тканини. Окружність стегон і талії вимірювали на видиху й у положенні стоячи відповідно до способу Японського Товариства по Вивченню Ожиріння (Tokunaga et al., Int.J. Obesity, 7, 437-445(1983)). Товщину підшкірної жирової тканини вимірювали на плечі й під лопаткою з використанням циркуля. Індекс маси тіла (ІМТ) роз 9 раховували за наступним рівнянням: IM Γ (кг/м2) = [маса тіла (кг)]/[ріст (м2)]. 6. Дослідження площі абдомінальної жирової тканини Визначення площі абдомінальної жирової тканини за допомогою КТ-сканування проводили з використанням методу Tokunaga (Int.J. Obesity, 7, 437-445 (1983)). Всі КТ-дослідження проводили з використанням CT-W450 (Hitachi Medico Inc., Japan). Рентгенівські фотографії робили з використанням напруги трубки 120 кв, струму трубки 90 мА; рівня вікна 0; і ширини вікна 1000. Загальну площу жирової тканини, площу підшкірної жирової тканини й площу вісцеральної жирової тканини визначали по КТ-фотографіям з використанням засобу оцінки вісцеральної жирової тканини програмного забезпечення «fat Scan ver.2» (N2 System Inc., Japan). 7. Аналіз крові Аналіз крові в цьому дослідженні включав лейкоцити, еритроцити, гемоглобін, MCV, МСН, МСНС і тромбоцити. Загальний білок, співвідношення A/G, альбумін, загальний білірубін, Аcт (GOT), Алт (GPT), ЩФ, ЛДГ, -ΓΤ, загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ, холестерин ЛПНЩ, тригліцериди, сечову кислоту, азот сечовини, креатинін, Na, К, СІ, Са, IP, Mg, цукор крові натще, загальні ліпіди, неетерифіковані жирні кислоти, пероксиди ліпідів, НbАІс і інсулін вимірювали з використанням біохімічного дослідження крові. 8. Статистичний аналіз Результати аналізу представлені у вигляді середніх значень зі стандартними помилками. Порівняння середніх значень між кожними групами аналізували з використанням парного t-критерію, коли розходження даних відповідали нормальному розподілу й аналізували з використанням критерію запропонованих рангів Вілкоксона, коли розходження даних не відповідали нормальному розподілу. Коливання площі жирової тканини протягом періоду дослідження представлені у вигляді відно 92898 10 сного значення в порівнянні з даними на 0 тижні. Розходження середніх значень між двома групами піддавали дисперсійному аналізу й потім при розрахунку з використанням або t критерію Ст'юдента або t-критерію Велча. Значення p < 0,05 оцінювали як достовірні. 9. Харчування протягом періоду дослідження Статистичний аналіз проводили в 29 пацієнтів, які були поділені на дві групи; одна група з 15 пацієнтів, яким давали контрольний напій (далі називається «контрольна група»); і інша група з 14 пацієнтів, яким давали напій, що містив MOS (далі називається «група дослідження»). Один пацієнт був виключений із групи дослідження через його надзвичайно нерегулярний режим харчування під час періоду дослідження. Записи введення показували, що ступінь споживання склала 99,9% для контрольної групи й 99,7% для групи дослідження, демонструючи відсутність достовірних розходжень між двома групами. Не було відзначено істотного споживання алкоголю або лікарських препаратів протягом періоду дослідження. Результати вивчення харчування виявили, що існувала невелика достовірна різниця в харчуванні протягом періоду дослідження для обох груп. Середнє споживання енергії на добу ± стандартна помилка склала 1997±77 ккал/доба для контрольної групи й 2066±72 ккал/доба для групи дослідження. Рівень фізичного навантаження, що показано крокомірами, не показав істотних змін в обох групах протягом періоду дослідження. 10. Побічні ефекти У фізичному стані пацієнтів не спостерігали побічних ефектів, пов'язаних із введенням тестованого напою в будь-який момент протягом періоду дослідження. Консультації лікарів не виявили суб'єктивних/об'єктивних симптомів або порушених показників через введення напоїв протягом періоду дослідження. 11. Фізикальні оцінки 11 92898 12 Таблиця 2 Характеристика пацієнтів перед споживанням тестованого напою Кількість пацієнтів Вік Ріст Вага ІМТ Температура тіла талія Стегна Товщина підшкірної жирової тканини на плечі Товщина підшкірної жирової тканини під лопаткою CATa CATb пульс Група Контроль MOS років Контроль MOS см Контроль MOS кг Контроль MOS Кг/м2 Контроль MOS °С Контроль MOS см Контроль MOS см Контроль MOS см Контроль MOS см Контроль MOS Мм рт ст Контроль MOS Мм рт ст Контроль MOS Уд/хв Контроль MOS Усього 15 14 55,7 ±2,8 49,6 ±2,9 157,2 ±2,1 160,3 ±2,3 66,9 ± 1,8 69,2 ± 2,0 27,0 ±0,2 26,9 ± 0,4 36,2 ±0,1 36,0 ±0,1 86,3 ± 1,2 86,5 ± 1,5 96,8 ± 1,0 97,8 ± 0,9 1,8 ±0,1 1,7±0,1 2,3 ± 0,2 2,3 ±0,1 127,5 ±4,4 131,8 ±3,3 79,9 ± 2,3 82,4 ± 2,3 69,3 ± 2,2 67,8 ± 1,6 Чоловіки 7 7 53,1 ± 14,1 46,0 ± 11,5 163,2 ±5,8 167,5 ± 1,8 71,8 ±6,3 74,5 ± 3,9 26,9 ± 0,8 26,6 ± 1,4 36,3 ± 0,3 36,1 ±0,4 89,1 ±2,6 88,6 ±4.2 96.1 ±3.3 97,3 ± 2,3 1,4 ± 0.4 1,4 ± 0,1 2,7 ± 1,1 2,3 ± 0,3 128,1 ± 15,6 132,9 ± 11,8 81,6 ±9,7 84,3 ± 8,6 67,1 ±6,9 67,7 ± 6,6 Жінки 8 7 57,9 ±7,2 53,1 ±9,8 151,9±5,7 153,2 ±5,8 62,5 ± 4,8 63,9 ± 6,5 27,1 ± 1,0 27,1 ± 1,4 36,1 ±0,5 35,8 ±0,4 83,8 ±4,7 84,4 ±6,1 97,4 ± 4,2 98,2 ±4,1 2,1 ±0,3 2,0 ± 0,2 2,0 ± 0,3 2,3 ± 0,3 127,0± 19,4 130,7 ± 13,6 78,4 ± 8,6 80,4 ± 9,9 71,3 ±9,8 67,9 ±5,6 Значення представлені у вигляді середніх і стандартних помилок. а - систолічний артеріальний тиск b - діастолічний артеріальний тиск He було підтверджено значних розходжень між контрольною групою й групою дослідження. Зміни у фізичних показниках протягом періоду дослідження зазначені нижче. Таблиця 3 Зміни показників фізичного обстеження протягом періоду введення Вага (кг) ІМТ (кг/м2) Талія (см) Стегна (см) Товщина підшкірної жирової тканини на плечі (см) Товщина підшкірної жирової тканини під лопаткою (см) Контроль MOS Контроль MOS Контроль MOS Контроль MOS Контроль MOS Контроль MOS 0 тижнів 66,9 ± 1,8 69,2 ± 2,0 27,0 ± 0,2 26,9 ± 0,4 86,3 ± 1,2 86,5 ± 1,5 96,8 ± 1,0 97,8 ± 0,9 1,8 ±0,1 1,7 ±0,1 2,3 ± 0,2 2.3 ±0,1 4 тижня 66,3 ± 1,8 68,8 ± 1,9 26,8 ± 0,3 26,7 ±0,3 85,6 ± 1,3* 86,0 ± 1,4 96,4 ± 1,0* 97,6 ± 0,9 1,8 ±0,1 1,7±0,1 2,4 ± 0,2 2,3 ±0,1 8 тижнів 66,5 ± 1,9 68,6 ±2,0 26,9 ±0,3 26,6 ± 0,4 85,1 ± 1,2** 85,1 ± 1,6 96,5 ± 1,0 96,4 ± 1,2 1,8±0,1 1,8 ±0,1 2,4 ± 0,2 2,3 ±0,1 Значення представлені у вигляді середньої й стандартної помилок. *, ** значно відрізняються від перед застосуванням на 0 тижні з p < 0,05, p < 0,01, відповідно. 12 тижнів 66,3 ± 1,9 68,7 ±2,0 26,8 ± 0,3 26,7 ±0,3 85,2 ± 1,4* 84,8 ± 1,5* 96,2 ± 1,1 96,1 ± 1,2 1,8 ±0,1 1,7 ±0,1 2,3 ± 0,2 2,2 ±0,1* 13 92898 Не спостерігали статистично значимих розходжень по вазі, ІМТ або підшкірній жировій тканині в середній частині розгибальної сторони плеча для кожної групи. Зменшення окружності талії для обох груп було статистично значиме при порівнянні з до застосування напоїв, однак не було отримано статистично значимих розходжень між двома групами. Товщина підшкірної жирової тканини біля тилу під лопаткою для досліджуваної групи вірогідно знижувалася (р < 0,05) на 12-ому тижні в порівнянні з початком застосування, але не було статистично значимих розходжень між двома групами. Роз 14 ходження між двома групами були підтверджені як мінімальні й недостовірні. 12. Площа абдомінальної жирової тканини по КТ скануванню Один пацієнт із контрольної групи й один пацієнт із досліджуваної групи були виключені з аналізу поперечного зрізу ліпідів, тому що ідеальне зображення КТ сканування не могло бути отримане через великий розмір талії пацієнта. Статистичний аналіз проводили в 27 пацієнтів, 14 з контрольної групи й 13 з досліджуваної групи. Зміни площі абдомінальної жирової тканини протягом періоду дослідження зазначені в Таблиці 4. Таблиця 4 Зміни площі абдомінальної жирової тканини протягом введення 0 тиждень Загальна площа Контроль жирової тканини Δ (від 0Н) (см2) MOS Δ (від 0Н) Площа підшкір- Контроль ної Δ (від 0Н) жирової тканини MOS (см2) Δ (від 0Н) Площа вісцера- Контроль льної жирової Δ (від 0Н) тканини (см2) MOS Δ (від 0Н) 4 тижня 274,5 ± 11 263 ± 12,5 -11,3±7,1 281,5 ±19,1 266,3 + 19,8 -15,2 ±7,7 181,6± 12,3 169,8 ± 13,0 -11,7±5,7 173,4 ± 15,1 166,1 ± 15,1 -7,3 ± 4,4 92,9 ± 8,4 93,1 ± 6,6 0,4 ± 4,4 108 ±11 100 ±10,8 -7,9±5,2 8 тижнів 12 тижнів 261 ± 11,6 -13,8 ±6,8 251,0 ± 21,6** -30,5 ± 4,4 171,4 + 12,5* -10,1 ± 4,3 156,7 ±15,7** -16,8 ±3,7 89,2± 8,3 -3,7 ±4 94,4 ± 11,3** -13,7 ± 2,9 265,5 ± 11,1 -8,9 ± 6,1 248,9 ± 19,2** -32,6 ± 5,4 174,6± 13,1 -7,0 ± 6,0 154,5 ±14,8** -18,9 ±3,3 91,0±9,7 -9,0 ±6,1 94,4 ± 11,9** -13,7±3,9 Значення p повторних змін ANOVA (період дослідження) 0,00003 0,00024 0,01928 Значення представлені у вигляді середньої й стандартної помилок. *, ** значно відрізняються від перед застосуванням на 0 тижні з p < 0,05, p < 0,01, відповідно. , значно відрізняються від контрольної групи з p < 0,05, p < 0,01, відповідно. Не було виявлено значних розходжень між групами відносно загальної площі жирової тканини, площі підшкірної жирової тканини й площі вісцеральної жирової тканини на початку введення (0 тиждень). Протягом періоду дослідження аналізу площі жирової тканини, площа підшкірної жирової тканини контрольної групи вірогідно знижувалася на 8 тижні (р < 0,05) у порівнянні з початком введення. У досліджуваній групі значне зниження (р < 0,01) виявили через 8 і 12 тижнів відносно загальної площі жирової тканини, площі підшкірної жирової тканини й площі вісцеральної жирової тканини. Зниження від перед споживанням на 0 тижні в групі MOS було більше, ніж у контрольній групі. У групі дослідження явно було показано значно більше низькі значення для загальної площі жирової тканини на 8 тижні (р < 0,05) і 12 тижні (р < 0,01) у порівнянні з контрольною групою (Фіг.1). У групі дослідження також показане значне зниження площі підшкірної жирової тканини й площі вісцеральної жирової тканини на 12 тижні (р < 0,05 для обох) у порівнянні з контрольною групою (Фіг.2 і 3). 13. Результати досліджень крові Два пацієнти із групи дослідження були виключені з аналізу крові, тому що вони поснідали й пили прохолодні напої після 9.00 вечора на 12 візиті в клініку. Зміни значень досліджень крові протягом періоду дослідження зазначені в таблиці 5, і зміни значень біохімічного дослідження крові зазначені в таблиці 6. 15 92898 16 Таблиця 5 Результати дослідження крові протягом періоду введення лейкоцити Нормальний Од. діапазон 3500-9700 /мкл еритроцити Ч438-577 Ж376-516 гемоглобін Ч13,6-18,3 Ж11,2-15,2 гематокрит Ч40,4-51,9 Ж34,3-45,2 MCV Ч83-101 Ж80-101 МСН Ч28,2-34,7 Ж26,4-34,3 МСНС Ч31,8-36,4 Ж31,3-36,1 Тромбоцити 14,0-37,9 Група Контроль MOS 104/ Контроль мкл MOS г/100 Контроль мл MOS % Контроль MOS F1 Контроль MOS Пг Контроль MOS % Контроль MOS 104/ Контроль мкл MOS 0 тиждень 4 тижня 8 тижнів 12 тижнів 6553 ± 1015 6748 ± 1721 464,9 ± 40,5 486,6 ±32,3 14,17± 1,52 14,92 ± 0,95 44,29 ± 4,39 45,94 ±2,92 95,3 ±3,7 94,4 ±3,5 30,47 ± 1,37 30,69 ± 0,84 32,01± 1,47 32,50 ± 0,91 24,32 ± 4,43 23,02 ± 4,85 6544 ± 1156 6490 ± 1608 468,5 ± 42,6 487,4 ± 31,1 14,29 ±1,65 14,82 ±0,90 44,61 ± 4,69 46,31 ±2,55 95,2 ± 3,0 95,0 ± 3,4 30,46 ± 1,31 30,45 ± 0,96 32,02 ± 0,71 32,01 ± 1,01 25,09 ± 5,41 23,85 ± 4,54 6313 ± 1483 6415 ± 1658 457,1± 40,4* 475,1 ± 34,1* 14,00 ±1,48 14,70 ±0,96* 43,31 ±4,60** 45,19 ±2,68 94,7±3,9 95,2 ± 2,6 30,61 ±1,28 30,95 ± 0,74 32,35 ± 0,51 32,53 ± 0,58 23,32 ± 3,99 22,58 ± 4,82 6303 ± 1279 6872 ± 1279 460,9 ± 38,6 475,3 + 38,6** 14,12± 1,45 14,58 ± 1,45** 43,59 ± 4,15* 44,81 + 4,15* 94,6 ±3,3 94,4 ± 3,3 30,62 ± 1,19 30,67 ± 1,19 32,38 ± 0,79 32,54 ± 0,79 24,53 ± 4,87 23,56 ± 4,87 Значення представлені у вигляді середньої й стандартної помилок. *, ** значно відрізняються від перед застосуванням на 0 тижні з p < 0,05, p < 0,01, відповідно Таблиця 6 Результати біохімічного дослідження крові протягом періоду дослідження Загальний білок А/Γ співвідношення Альбумін Загальний білірубін AcT(GOT) АлТ(GPT) ЩФ ЛДГ -ΓТП О-холестерин ЛПВЩ ЛПНЩ тригліцериди Нормальний Од. Група діапазон 6,5-8,2 г/100 мл Контроль MOS 1,30-2,00 Контроль MOS 3,7-5,5 г/100 мл Контроль MOS 0,2-1,0 Мг/ 100 Контроль мл MOS 10-40 МО/л Контроль MOS 5-45 МО/л Контроль MOS 104-338 МО/л Контроль MOS 120-245 МО/л Контроль MOS Ч16-73 МО/л Контроль (Ж8-32) MOS 150-219 Мг/ 100 Контроль мл MOS 440-80 Мг/ 100 Контроль мл Ж40-90 MOS 70-139 Мг/ 100 Контроль мл MOS 50-149 Мг/ 100 Контроль мл MOS 0 тиждень 4 тижня 8 тижнів 12 тижнів 7,48 ± 0,09 7,53 ± 0,09 1,45 ± 0,19 1,51 ± 0,18 4,41 ± 0,24 4,50 ± 0,19 0,79 ± 0,22 0,72 ± 0,20 25,9 ± 9,9 22,8 ± 10,2 28,1 ± 16,7 28,3 ± 17,8 238,7 ± 64,4 214,3 ±55,5 205,5 ±25,5 206,3 ± 50,7 37,2 ± 27,1 38,7 ± 21,7 236,9 ± 28,2 223,2 ± 30,3 52,8 ± 11,7 56,6 ± 13,3 163,1 ± 30,3 151,3 ± 26,0 127,5 ± 56,6 105,9 ±52.5 7,46 ± 0,33 7,51 ± 0,19 1,43 ± 0,16 1,44 ± 0,15 4,38 ± 0,24 4,42 ± 0,24 0,71 ± 0,21 0,67 ± 0,18 25,0 ± 9,2 20,4 ± 7,0 28,1 ± 19,0 25,2 + 9,7 245,9 ±75,6 223,3 ± 52,8 210,3 ± 29,0 201,6 ± 41,2 39,9 ± 28,9 36,2 ± 20,2 235,3 ± 22,8 233,3± 32,7 52,5 ± 13,2 55,0 ± 13,6 151,3 ±26,5 152,2 ±23,8 153,0± 100,3 139,0 ± 77,5 7,33 ± 0,35** 7,53 ± 0,26 1,45 ± 0,16 1,45 ± 0,17 4,33 ± 0,22* 4,44 ± 0,29 0,74 + 0,24 0,74 ± 0,22 25,0 ±8,2 22.5 ± 7,6 25,5 + 11,4 25,8 ± 13,2 228,4 ± 65,3 209,2 ± 52,6 215,1 ±25,4** 210,6 ± 43,6 35,6 ±23,2 32,1 ± 15,1* 233,9 ± 30,2 219,4 ±30,6 52,5 ± 12,7 56,1 ±13,1 157,4 ±28,5 146,4±28,7 146,8 ± 70,0 119,3±52,2 7,34 ± 0,28** 7,40 ± 0,28 1,49 ±0,16 1,48 ± 0,16 4,37 ±0,14 4,41 ± 0,14* 0,79 ± 0,25 0,81 ±0,25 24,6 ± 7,0 23,3 ± 7,0 28,1 ± 11,7 28,0 ± 11,7 228,5 ± 64,2 208,1 ± 64,2 202,2 ± 23,8 196,6 ±23,8* 41,9 ±30,6 39,0 ± 30,6 243,5 ± 26,6 224,5 ± 26,6 51,3 ± 13,7 54,7 ± 13,7 156,8 ±23,0 141,8 ± 23,0* 142,3 ± 84,9 113,2 ±84,9 17 92898 На початку введения (0 тиждень) не було виявлено значних розходжень між двома групами по кожному з пунктів при дослідженні крові й біохімічному дослідженні крові. Для досліджуваних показників, пов'язаних з ліпідами сироватки людини, результати дослідження крові й біохімічного дослідження крові групи дослідження показали істотне зниження холестерину ЛПНЩ від початку введення до 12 тижнів (р < 0,05). Хоча не було виявлено достовірних розходжень між двома групами, у групі дослідження була тенденція до більш низьких значень для концентрації загального холестерину (р < 0,054) і холестерину ЛПНЩ (р 26,4 (2 чоловіки і 5 жінок). Після споживання рідкої кави, що містить MOS, маса тіла, співвідношення жирової тканини тіла й ІМТ знижувалися вірогідно, як показано в таблиці. Отже, рідка кава, що містить MOS (3г/300 мл), показала наявність ефектів зниження жирової тканини тіла й ефекту проти ожиріння в людей. Таблиця Ефекти споживання рідкої кави, що містить MOS, на масу тіла, співвідношення жирової тканини тіла й ІМТ Періоди споживання Маса тіла (кг) Співвідношення жирової тканини тіла (%) ІМТ 0 тижнів 68,8 ±8,1 35,4 ±4,5 4 тижня 68,0 ±7,5 33,7 ±4,5** 8 тижня 67,9 ±2,2* 32,3 ± 1,3* 12 тижнів 67,8 ±2,2* 33,8 ± 1,1* 27,8 ±0,7 27,5 ±0,8 27,5 ± 0,3* 27,4 ± 0,3° ** - істотна відмінність від до вживання (р