Спосіб діагностики первинної недостатності ілеоцекального замикального апарата у дітей

Спосіб діагностики первинної недостатності ілеоцекального замикального апарата у дітей шляхом використання інтраопераційної манометрії, що полягає в проведенні до операційного визначення клінічних маркерів дисплазії сполучної тканини, за якими опосередковано можна запідо 3 66598 третині трубки (2) є з'єднання з іншою трубкою (3), яка закінчується гумовою грушею для надування (4). До нижнього відділу трубки (2) через перехідник під'єднується катетер Нелатона № 8 (7). 5 культя апендикса, 6 - перехідник, 8 - баугінієва заслінка, 9 - сліпа кишка, 10 - кишкові жоми (на рисунку: Методика проведення інтраопераційної манометрії). Спільними ознаками способу-прототипу та способу, що заявляється, є проведення до операційного визначення клінічних маркерів дисплазії сполучної тканини, за якими опосередковано можна запідозрити наявність ПНІЦЗА у дітей з хірургічними захворюваннями КСС. Корисна модель відрізняється використанням інтраопераційної манометрії, що об'єктивно підтверджує або виключає наявність ПНІЦЗА. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином: при проведенні апендектомії з метою інтраопераційної манометрії в культю апендикса (5) заводили катетер Нелатона (8), під'єднаний до манометричної системи та фіксували кетгутовою ниткою. Спорожнювали в при лежачі відділи вміст товстої та клубової кишок. Дистальний відділ висхідної товстої кишки перетискали м'яким кишковим жомом (10) на 7 см вище БЗ (10). Грушею проводили нагнітання повітря (4). На манометрі (1) фіксували тиск попадання повітря в КК, що визначали візуально. Контролем для манометрії були діти, віком від 3 до 18 років, які оперовані з приводу флегмонозного апендициту, без явищ перитоніту та тифліту, без наявності будь-якої іншої абдомінальної патології при незмінній основі червоподібного відростка. Контрольна манометрія проведена в 44 дітей, віком від 3 до 18 років. В нормальних умовах БЗ пропускає повітря при тиску 25±5 мм рт. ст. (діти від 3 до 6 років) (15 пацієнтів), 30±5 мм рт. ст. (діти 4 від 7 до 14 років) (12 пацієнтів), 40±7 мм рт. ст. (діти від 15 до 18 років) (17 пацієнтів). При обстеженні цих пацієнтів іригоскопічно у віддаленому післяопераційному періоді НІЦЗА не виявлено. Це дає змогу припустити про достовірність інтраопераційних манометричних показників. Манометрія проводилася до виконання основного етапу оперативного втручання. При виконанні інтраопераційної манометрії в 28,13 % при катаральному апендициті, в 77,14 % при ДМ, в 40 % при ілеоцикальній інвагінації, в 24, 14 % при хворобі Гірсшпрунга, в 33,33 % при хворобі Пайра виявлено НІЦЗА (таблиця 1). Таблиця 1 Недостатність ілеоцекального замикального апарата при хірургічних захворюваннях клубовосліпокишкового сегмента у дітей Хвороба Катаральний апендицит ДМ Ілеоцикальна інвагінація Хвороба Гірсшпрунга Хвороба Пайра Всього Всього хворих НІЦЗА 32 9 35 27 25 10 29 7 9 130 3 56 Оскільки НІЦЗА можливо пов'язана з анатомічною будовою клубово-сліпокишкового переходу доцільно було вивчити варіанти впадіння КК в СК (таблиця 2). Таблиця 2 Анатомічні варіанти впадіння термінального відділу клубової кишки в товсту кишку при захворюваннях клубово-сліпокишкового сегмента у дітей, що супроводжуються недостатністю ілеоцекального замикального апарата Захворювання Катаральний апендицит ДМ Ілеоцекальна інвагінація Хвороба Гірсшпрунга Хвороба Пайра Всього Варіанти впадіння Висхідне впадін- Горизонтальне впаВисхідне впадіння КК ня КК в задню діння КК в медіальну в медіальну стінку СК стінку СК стінку СК Низхідне впадіння КК в медіальну стінку СК 1 1 5 2 5 1 14 7 2 1 6 1 3 1 12 3 4 2 31 10 Отже, при захворюваннях КСС у дітей, що супроводжуються НІЦЗА, в 55,36 % спостерігається горизонтальне впадіння КК в медіальну стінку СК, в 21,43 % висхідне впадіння КК в медіальну стінку СК, в 17,85 % низхідне впадіння КК в медіальну стінку СК та лише в 5,36 % висхідне впадіння КК в задню стінку СК. Таким чином, НІЦЗА була обумовлена анатомічною будовою ілеоцекального відділу кишечника та вираженістю ілеоцекуса. Інтраопераційно спостерігали розширення ілеоцекального клапана від 2 до 4 см, розширення СК з певною кількістю в ній газів, іноді вона набувала мраморного відтінку. При помірному тиску на СК 5 газ та кишковий вміст легко переміщувалися в термінальний відділ КК. Виявлена НІЦЗА була корегована після виконання основного етапу оперативного втручання шляхом проведення закритої баугінеопластики з формуванням ілеоцекуса. При проведенні іригоскопії у віддаленому післяопераційному періоді (1-2 роки після виконання Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 66598 6 оперативного втручання) даних за НІЦЗА не виявлено. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє інтраопераційно діагностувати первинну недостатність ілеоцекального замикального апарата у дітей, провести її своєчасну хірургічну корекцію, запобігти ускладненням післяопераційного періоду та виконанню релапаротомій. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601