Спосіб іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу

Спосіб іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу, що включає отримання СаСО3 3 - отримання СаСО3-частинок з інкапсульованим ферментом; - формування капсул шляхом почергової адсорбції на вказані компоненти протилежно заряджених поліелектролітів; - видалення СаСО3 з отриманих капсул. Але способу за прототипом притаманний такий недолік, як нехтування вивчення впливу cтехіометрії під час комплексоутворення між поліелектролітами. Слід зазначити, що стехіометрія виступає як одна з найважливіших характеристик поліелектролітного комплексоутворення, що визначає заряд, структуру, розчинність та інші властивості, які необхідно враховувати, застосовуючи інтерполіелектролітні комплекси (ІПЕК) в технології лікувально-профілактичних та лікарських форм, зокрема для отримання препаратів пролонгованої дії. Зміну стехіометрії комплексів можна розглядати як один із способів регулювання швидкості вивільнення біологічно активних речовин. Таким чином, спосіб, прийнятий як прототип, в тому вигляді, як він представлений авторами, має недолік, який полягає в тому, що спосіб не передбачає попереднього вивчення стехіометрії при комплексоутворенні між аніоно- і катіоногенними поліелектролітами, що формують оболонку капсул. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити удосконалений спосіб іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу, в якому шляхом заміни поліелектролітів та підбору співвідношень компонентів забезпечити збереження активності та пролонговане вивільнення ферменту трипсину, при його інкапсулюванні в поліелектролітну оболонку в умовах агресивної дії середовища шлунково-кишкового тракту. Поставлена задача вирішена в способі іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу, що передбачує отримання СаСО3-частинок з інкапсульованим ферментом, формування мікрокапсул шляхом почергової адсорбції на вказані компоненти протилежно заряджених поліелектролітів і видалення СаСО3 із отриманих таким чином капсул тим, що як інкапсульований білок використовують трипсин, котрий беруть в кількості 1-10 мг/мл, а як протилежно заряджені поліелектроліти - пектин і хітозан в кількості 2-5 мг/мл кожного. Новизна способу, що заявляється, полягає в тому, що експериментально підібрані аніоно- і ка 66757 4 тіоногенні поліелектроліти для формування оболонки мікрокапсул, кількість функціональних груп у молекулах яких має становити 1:1, що відповідає утворенню нерозчинних стехіометрічних ІПЕК, стійких до дії кислих значень рН-середовища. Складовими поліелектролітної оболонки вибрано природні полісахариди хітозан та пектин, які є біосумісними з активною складовою, не викликають алергічних реакцій, а також підлягають біодеградації. Приклад 1 2,5 мл 1 М розчину СаСl в 80 мМ Трис-буфері (рН=8) змішували з 5 мл розчину трипсину з концентрацією 1-10 мг/мл в тому ж буфері. До суміші, що перемішувалась на магнітній мішалці (650 об./хв.), швидко додавали 7,5 мл 0,33 М водного розчину Na2CO3. Після 30 с перемішування суспензію залишали на 5-7 хв. Осад (СаСО3) центрифугували (2000 об./хв., 3 хв.), супернатант відокремлювали, додавали 15 мл 40 мМ Трисбуфера і перемішували суспензію частинок 20 хв. при 250-350 об./хв. Капсули отримували на СаСО3 частинках послідовною адсорбцією хітозану (3 мг/мл) і пектину (3 мг/мл) в 0,02 N NaCl. Нанесення кожного шару поліелектролітів проводили протягом 5 хв., потім частинки центрифугували і промивали в 0,02 N NaCl. Після нанесення двох шарів хітозану і двох шарів пектину, СаСО3-частинки розчиняли в 0,2 М розчині ЕДТА (рН 7,0). Після повного розчинення карбонатної матриці, мікросфери промивали у воді 3 рази і зберігали у вигляді суспензії при 4 °C. Приклад 2 Проводили іммобілізацію трипсину в поліелектролітні мікрокапсули як наведено вище, але компоненти брали в кількості: трипсин - 1,0 мг/мл; пектин - 2,0 мг/мл; хітозан - 2,0 мг/мл. Приклад 3 Проводили іммобілізацію трипсину в поліелектролітні мікрокапсули як наведено в п. 1, але компоненти брали в кількості: трипсин - 10,0 мг/мл; пектин - 5,0 мг/мл; хітозан - 5,0 мг/мл. Приклад 4 Визначали активність та пролонгований вихід трипсину в умовах агресивної дії середовища шлунково-кишкового тракту. Дані наведені на кресленнях: Фіг.1 - динаміка виходу трипсину із мікрокапсули; Фіг.2 - глибина гідролізу субстрату. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 66757 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601