Жувальна гумка

Винахід стосується біології і медицини, профілактичної медицини - стоматології, а також харчової промисловості і може бути застосований з метою профілактики враження населення карієсом. Зараз однією з актуальних проблем профілактичної стоматології є ураження населення карієсом, у зв'язку з чим розробляються різні заходи щодо його профілактики. В механізмах розвитку карієсу важлива роль належить процесам демінералізації емалі, впливу органічних кислот, мікробним факторам /1,2/. З метою профілактики карієсу застосовується фтор та його сполуки. Одначе, у 35% людей ефекту від використання фтористих сполук не відмічається /3/. Встановлено, що найважливішою ланкою в розвитку карієсу є порушення процесів ремінералізації емалі /2/. Головним джерелом потрапляння мінеральних речовин в емаль є слина. Одначе, в слині осіб, які уражені карієсом, ряд хімічних елементів знаходиться в меньших кількостях, ніж у здорових осіб. Аналогічна тенденція є і в кількості вітаміну В1. Із врахуванням наведеного розроблено ряд мінералізуючих препаратів. Серед відомих засобів і методів профілактики карієсу значну ефективність мають препарати місцевої дії. При цьому ремінералізуючий розчин повинен тривалий час знаходитись в ротовій порожнині, мати діючі речовини в іонному стані та вступати в контакт з емаллю. Ці вимоги обумовлюють важливість використання жувальних гумок з карієсопрофілактичними властивостями. Відома жувальна гумка Япєєва-Князєва, яка має карієсопрофілактичну властивість./4/. Вона складається з воску, парафіну, маргарина, етилового спирта, ароматизатора, аскорбінової кислоти та основи. Карієсопрофілактичний ефект настає при застосуванні 1-2 жувальних гумок за добу і базується на наявності в ній аскорбінової кислоти. Одначе, ця жувальна гумка має наступні недоліки: 1. Застосовувати аскорбінову кислоту в складі жувальної гумки можуть тільки люди, які мають низький рівень кислотостійкості емалі зубів. Тому, необхідно вибірково підходити до її призначення. Якщо ж кислотостійкість емалі висока, то ефект від застосування аскорбінової кислоти є протилежним /5/. 2. Слина, яка виділяється під час жування гумки, не забезпечує нормалізації мінерального складу слини, тобто процеси ремінералізації уражених ділянок зубів. 3. Ця жувальна гумка не забезпечує покращання гігієнічного стану порожнини рота, оскільки вона застосовується тільки 1-2 рази на добу. В той же час через 2-3 години після жування на зубах утворюється наліт і гігієнічний індекс підвищується, що є карієсогенним фактором /6/. 4. Жувальна гумка не впливає на карієсогенну флору порожнини рота. 5. Відсутність в гумці солодких цукрів знищує її смакові якості. Відома також жувальна гумка з ксилітолом та карбамідом, яка випускається під назвою "Дірол"./7/. Протикаріозний ефект цієї жувальної гумки обумовлений: 1/. Наявністю в ній цукрозамінника - ксилітола, який обумовлює зменшення маси зубного нальоту, бактеріальних полісахаридів мікроорганізмів /1/. 2/. Наявністю карбаміду /сечовини/, який здатен потрапляти в пульпу зуба, що сприяє підсиленню циркуляції рідини в напрямку пульпи зуба. Це підвищує кислотостійкість емалі. Одначе, ця жувальна гумка "Дірол" має наступні недоліки: 1. Жувальна гумка не сприяє нормалізації мінерального складу слини, який, як відомо, порушується при карієсі. Це знищує ремінералізуючий ефект слини. 2. Застосування ксилітола не призводить до значного впливу на процеси карієсу, в той же час цей ефект проявляється в комбінації мінеральними добавками. /8/. 3. Ксилітол сприяє порушенню ліпідного обміну і розвитку сечокам'яної хвороби, тому необхідно обережно підходити до його застосування для профілактики карієсу у осіб, які схильні до сечокам'яної хвороби. 4. Малі концентрації карбаміду можуть викликати конформаційні зміни в мембранах, що впливає на деякі клітинні транспортні системи. Крім того, експериментальні дослідження показали, що карбамід викликав слабо виражені явища застійного характеру та паренхіматозу дистрофію печінки /9/. Хоч його концентрація в жувальній гумці складав 2%, що відповідав європейським нормам. Та допустимий рівень карбаміду за даними /9/ складає 50мг%. 5. Карбамід займає останнє положення в переліку речовин, які викликають розчинення емалі /10/, та за час його перебування в роговій порожнині утворюється підвищений осмотичний тиск, що змінює напрямок руху рідини в пульпі та знижує функціональну кислоторезистентність емалі. Відома також жувальна гумка авторів Кривда І.І. та ін. /11/, яка складається з вуглеводів, солей кальцію, основи, смакових добавок, гліцерину, ароматизатора і порошку шкарлупи яєць. Карієсопрофілактичний ефект обумовлений солями кальцію і порошку шкарлупи яєць, що за твердженням авторів викликав мінералізуючий та лужний ефект. Одначе, ця жувальна гумка має наступні недоліки: 1. Порошок шкарлупи яєць нерозчинний в слині і не може бути джерелом в ній мінеральних речовин. 2. рН слину при жуванні такої гумки підвищується за рахунок збільшення секреції слину, а не за рахунок лужних добавок. 3. Жувальна гумка не призводить до нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну в слині, що є важливим для попередження карієсу /10/. Збільшення концентрації кальцію в слині без корекції рівня фосфор обумовлює карієсогенні властивості. 4. Карбонат шкарлупи яєць викликає збільшення розчинності емалі та затримує її ремінералізацію. Це пов'язано з частковим сполученням кальцію або заміщенням карбонатом фосфатних груп гідроксианатита /10/. 5. Лимонна кислота, яка є в жувальній гумці, викликав найбільшу декальцінуючу дію на емаль і обумовлює виникнення в ній ерозій /10,12/. 6. Наявність в жувальній гумці цукру, який швидко ферментується в ротовій порожнині, обумовлює карієсогенність, яка не компенсується складовими її частинами. Вирішуєме технічне завдання заключається в забезпеченні мінералізуючих властивостей слину за рахунок застосування жувальної гумки і підвищення її карієсопрофілактичних властивостей. Технічний результат, який здобувається, заключається в тому, що за рахунок мінеральної добавки, яка має хімічні елементи і вітаміни С, B1, В, в т.ч. в сполученні поміж собою, підвищуються карієсопрофілактичні властивості жувальної гумки. Поставлене завдання вирішується тим, що в відомих жувальних гумках карієсопрофілактичний ефект обумовлений використанням цукрозамінювачів, аскорбінової кислоти, карбаміду, нерозчинної в ротовій рідині мінерально" добавки з шкарлупи яєць, які не призводять до нормалізації мінерального складу слини, що є важливою умовою для .того, щоб проявилися ремінералізуючі властивості слини. Відповідно до винаходу технічне завдання вирішується за рахунок того, що карієсопрофілактичний ефект жувальної гумки обумовлюється включенням в її склад розчинного в ротовій рідині мінерального комплексу, в якому є хімічні елементи - нікель, кобальт, ванадій, мідь, титан, молібден, кальцій, фосфор та інші, що підвищують опір емалі до карієсу, вітамінів С, В1, В6, які взяті окремо або в сполученні поміж собою та забезпеченні рН, що змінює динамічну рівновагу між емаллю та ротовою рідиною в напрямку ремінералізації. Жувальна гумка, яка пропонується, має наступний склад: - основа, - ароматизатор, - смакова добавка, - солодкі цукристі речовини, які взяті в достатній кількості для забезпечення еластичності та смаку; - вітаміни або вітамінний комплекс, - які взяті в кількості, що не перевищує добову терапевтичну дозу; - мінеральна добавка, яка взята в ефективній для забезпечення ремінералізуючих властивостей кількості. Ця жувальна гумка є депо хімічних елементів, які підвищують опірність емалі до карієсу, забезпечуя при цьому необхідний рівень рН ротової рідини для прояву її ремінералізуючих властивостей. Приклад використання жувальної гумки: Під час жування виділяється значна кількість слини, що забезпечує перехід з жувальної гумки активних складових частин. Мінеральна добавка розчинюється в слині, хімічні елементи при цьому переходять в іонну форму, мінералізують слину. Високий рівень рН ротової рідини, який обумовлюється як самою слиною, так і активними інградієнтами жувальної гумки зміщує динамічну рівновагу між емаллю та розчином в напрямку ремінералізації. Основою для відкладання кристалів на поверхні емалі є і білкові компоненти слини, і низькі рівні фтору, джерелом якою є слина та мінеральна добавка. Що ж стосується вітамінів, то в слині віднайдені аскорбінова кислота, вітамін B 1, В6. Враховуючи те, що вони є в жувальній гумці, то переходячи з неї в ротову рідину під час жування гумки, вони також є профілактичними агентами проти карієсу. При цьому аскорбінова кислота приймає участь в утворенні і регуляції колоїдного стану міжклітинної речовини дентину, а вітамін B1 нормалізує його рівень в слині, який при карієсі порушується. Таким чином, жувальна гумка, яка пропонується, має такі переваги: 1. Мікроелементарний комплекс, який розчиняється в ротовій рідині, забезпечує її ремінералізуючі властивості. 2. Під час розчинення мінеральної добавки в ротовій рідині утворюється ремінералізуючий розчин, якийтривалий час утримується в порожнині рота, має хімічні елементи в іонному стані і вступає в контакт з емаллю. 3. Хімічні елементи, які є в мінеральній добавці, мають карієсопрофілактичні властивості. 4. Перенасичення ротової рідини мінеральними компонентами попереджує розчинення емалі, забезпечує їх дифузію в емаль та адсорбцію на поверхні емалі. Ці чинники забезпечують профілактику карієсу. 5. Нормалізує порушений вітамінний баланс ротової рідини. 6. Включення хімічних елементів в жувальну гумку знижує картєсогенність цукру, що дає можливість часткової або повної заміни цукрозамінювачів натуральним продуктом. 7. Жувальна гумка є джерелом біотичних доз хімічних елементів і вітамінів для організму. 8. Забезпечує очищення зубів і контроль рН ротової рідини на протязі дня. Литература. 1. Петрович Ю.Д., Зубцов В.Х, Трусова Н.Ф., Вавилова Т,П. Сахарозаменители и профилактика кариеса /факты, перспективы, недостатки/. // Стоматология – 1989. №1- C.76-79. 2. Леонтьев В.К. Кариес и процессы минерализации. Автореф. Докт. диссертации, - М., 1978. 3. Пахомов Г.Н. Первичная профилактика в стоматологии. // М. Медицина, 1982.- 240С. 4. А.С. №1826901 5. Рося М.Н. Применение аскорбиновой кислоты в системе дифференцированной кариесопрофилактики, Автореф. кандидата медицинских наук.- К., 1990.- 14С. 6. Заверная А.М., Никберг И.И., Печковсикий К.Е. Использование жевательной резинки с лечебнопрофилактической целью в стоматологии. / Стоматология. Респ. межвед. сб.- К.:3доров'я, 1990.-С.57-58 7. Патент США №6.470.566. 8. Schiffner U., Schmeiser R.,Gülsow H. Effect of Xylitol, fluoride or xylitol / Fluoride Ringls on Bacterial Root Dentine Demineraligation in vito. // Caries Research, 30.4.1996.- abstr. №33. 9. Луцюк Н.Б., Шамрай П.Ф., Борисенко Б.А. и др. Экспериментальное изучение влияния на организм малых доз мочевины при их длительном введении. // Рациональное питание. Вып. 15.- К., 1960.-С.76-80. 10.Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. // М.:Медицина, 1991.- 302С. 11. А.С. №1242173. 12. The quantitative changes in Mineral Component of Enamel Exposed to Citric Acid in vitro.// Caries Research.- 30.4.1996. –Abstr. №38. 13. Кодола H.A. Микроэлементы в профилактике кариеса зубов. // К.:3доров'я, 1979.