Спосіб інактивації токсинів сальмонел

Реферат: Спосіб інактивації токсинів сальмонел включає обробку розчином суміші 3 % оцтової кислоти та 3 % розчину гідроперекису. UA 70640 U (12) UA 70640 U UA 70640 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, а саме до мікробіології. Відомі моделі (аналоги) інактивації ліпополісахаридів та ентеротоксину сальмонел, засновані на використанні високих температур, формальдегідів, високих концентрацій кислот, лугів, солей та спиртів. Відомий метод Рамона, який використовується для інактивації екзотоксинів мікроорганізмів, передбачає використання 0,4 % розчину формаліну при 40 °C протягом 4 тижнів. Недоліком цього методу є використання 0,4 % розчину формаліну, що є токсичною сполукою для людини, та довга тривалість процесу (4 тижні). Існує модель щодо використання 1 % оцтової кислоти для інактивації ліпополісахаридів та ентеротоксину сальмонел, яку було взято за найближчий аналог (Новые технологии дезинфекции // Мясной бизнес. - 2004. - № 2 (20). - С. 19). Спосіб - найближчий аналог заснований на використанні 1 % розчину оцтової кислоти для обробки сальмонельозного ліпополісахариду та ентеротоксину. Бактерицидну дію вищезазначеної концентрації оцтової кислоти визначали на живій культурі Salmonella gallinarum-pullorum. Використану як суспензію з концентрацією 6 lg бактерій в 1 мл бактеріальну культуру змішували з рівним об'ємом 1 % розчину оцтової кислоти, витримували при 37 °C протягом 30 хвилин, після чого проводили посів на щільне живильне середовище Ендо. Посіви культивували в термостаті при 37 °C протягом 18-24 годин, після чого підраховували кількість колоній. За наявністю або відсутністю бактеріального росту судили про бактерицидну дію тестованого розчину. За зазначених умов ріст S. gallinarum-pullorum в м'ясо-пептонному бульйоні без додавання інактиватора (контроль) склав 20±1 lg, при додаванні 1 % розчину оцтової кислоти - 5,1±0,25 lg, після чого проводилось вивчення інактивуючої дії зазначеної раніше концентрації оцтової кислоти на сальмонельозні ліпополісахариди та ентеротоксин. Цей спосіб має недоліки, а саме: обробка сальмонельозного ліпополісахариду 1 % розчином оцтової кислоти викликає лише незначне зниження його токсичності. Задачею даної корисної моделі є підвищення ефективності дії інактиватора на ліпополісахарид та ентеротоксин сальмонел. Поставлена задача вирішується використанням суміші 3 % оцтової кислоти та 3 % розчину гідроперекису. Позитивний ефект: застосування запропонованого способу інактивації сальмонельозного ліпополісахариду та ентеротоксину призводить до їх повного інактивування. Приклад: бактерицидну дію суміші 3 % оцтової кислоти та 3 % розчину гідроперекису вивчали на живих культурах S. gallinarum-pullorum за методикою, описаною у найближчому аналозі. Встановлено, що за зазначених умов, зниження росту сальмонел в м'ясо-пептонному бульйоні відносно контролю було у 25 разів, що у 8 разів ефективніше порівняно з моделлю найближчим аналогом. При вивченні інактивуючої дії суміші 3 % оцтової кислоти та 3 % розчину гідроперекису було встановлено, що низькі і середні концентрації ліпополісахариду та ентеротоксину повністю інактивувались. Обробка високих концентрацій токсинів сумішшю оцтової кислоти і гідроперекису викликає зниження токсичності на 87-96 % порівняно з контролем. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб інактивації токсинів сальмонел, що включає обробку розчином оцтової кислоти, який відрізняється тим, що використовують суміш 3 % оцтової кислоти та 3 % розчину гідроперекису. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 1