Пристрій для з’єднання одного з одним трьох плоских елементів

Даний винахід відноситься до пристрою для з'єднання один з одним трьох плоских елементів, що лежать в одній площині, і для з'єднання кожного елемента, щонайменше, одним його краєм, щонайменше з одним краєм кожного елемента з числа двох інших елементів. З'єднання один з одним плоских елементів є проблемою, що часто виникає на практиці, і одним з відомих її прикладів є т.зв. паркетне покриття підлоги. Звичайно паркетні покриття кріплять цвяхами чи клеєм до основи підлоги, і тим самим забезпечують зчеплення між різними елементами. Звичайно це - постійний зв'язок між паркетним покриттям і основою підлоги, який неможливо усунути без ушкодження. На практиці нерідко бажано виконати це паркетне покриття таким чином, щоб його можна було легко зняти й установити знову в іншому місці. Це особливо важливо у випадку переїзду. При цьому може виникнути необхідність відмовитися від деяких частин паркетного покриття і замінити їх новими елементами; наприклад, коли деякі частини ушкоджені-чи сильно зношені. Тому ціль даного винаходу полягає в забезпеченні пристрою зазначеного вище типу, який не лише забезпечить просте з'єднання плоских елементів один з одним, але також і забезпечить можливість зручного розбирання одержаного з'єднання, і без його ушкодження. Зазначена задача вирішується за допомогою даного винаходу, відповідно до якого пристрій з'єднують з першим плоским елементом, причому пристрій має щонайменше два гачкоподібних органи; при цьому один гачкоподібний орган взаємодіє із защіпним контактом, з'єднаним з другим плоским елементом, і другий гачкооподібний орган взаємодіє з защіпним контактом, з'єднаним із третім плоским елементом; і при цьому гачкоподібні органи виконані рухомими між першим положенням, у якому плоскі елементи вивільнені один від одного, і другим положенням, у якому елементи притиснуті один до одного їхніми спільними краями. Інші ознаки і переваги пристрою відповідно до даного винаходу стануть очевидними з наведеного нижче опису його здійснення в сукупності з прикладеними кресленнями, на яких: Фіг.1 зображує вид знизу, із зображенням деяких елементів паркетного покриття, що має пристрій відповідно до даного винаходу; Фіг.2 - бічну проекцію зображення згідно Фіг.1; Фіг.3 - горизонтальну проекцію паркетного покриття «у ялинку», зі схематичним зображенням з'єднання; і Фіг.4-7 горизонтальну проекцію деяких рисунків паркетного покриття, яке можна установити за допомогою пристрою відповідно до даного винаходу. Фіг.1 зображує вид знизу частини паркету: деталі паркетного покриття складені одна з одною за допомогою пристрою відповідно до даного винаходу. Паркетні покриття звичайно містять певне число прямокутних паркетних дощок 1, що, як у ілюстрованому здійсненні, з'єднані одна з одною відповідно до конструкції «ялинкою». В ілюстрованому здійсненні: відповідні три паркетні дошки 1 уже складені в паркетну деталь 3, і тому, відповідно, ці паркетні деталі 3 складають одне ціле, і можуть бути використані і встановлені як такі. Складання і взаємне з'єднання трьох паркетних дощок 1 з утворенням паркетної деталі 3 здійснюють за допомогою з'єднувального елемента 4, що прикріплюють до нижньої частини трьох паркетних дощок 1 і тим самим утримують їх разом. Цю операцію кріплення можна виконати клеєм, гвинтами, цвяхами, кріпильними скобами чи іншими засобами; і її можна виконувати в промисловому масштабі за допомогою відповідних пристроїв для виробництва однакової продукції у виді паркетних деталей 3. З'єднувальний елемент 4 містить пластинчасту деталь 5, що проходить практично по всій поверхні з'єднуваних разом трьох паркетних дощок 1, і має однакову форму. Ця пластинчаста деталь 5 краще трохи менше паркетної деталі 3, і тому вона не заважає складанню двох паркетних деталей 3. На Фіг.1 пластинчастий елемент 5 частково не зображений. Між пластинчастою деталлю 5 і паркетними дошками 1 розташовані кілька прокладок, виконаних з можливістю утворення плоского простору, у який можна помістити механізм з'єднання паркетної деталі 3. Прокладки містять першу східчасту прокладку 10, що повторює східчастий край паркетної деталі 3, і тому трохи виступає за цей край; і другу східчасту прокладку 11, що повторює інший східчастий край паркетної деталі 3, і тому стосовно цього краю має трохи більш внутрішнє розташування. Цей виступ, відповідно, більш внутрішнє розташування, забезпечує при установці деяке перекриття одна одною сусідніх паркетних деталей 3, у результаті чого рівень залишається однаковим. Прокладки також містять два прямі елементи 15 і 16, що виступають уздовж одного з прямих країв паркетної деталі 3. Елемент 15 має скошений край 17, а елемент 16 має трапецієподібне заглиблення 18, Уздовж іншого прямого краю паркетної деталі 3 установлена прокладка 20, що утворює бічні отвори 21 і 22, призначення яких пояснюється нижче. Уся пластинчаста деталь 5 і прокладки 10, 11, 15, 16 і 20 мають таку форму, що прокладки можна вибірково розташовувати згідно із зображеною на Фіг. 1 конструкцією, або як її дзеркальне відображення. У просторі, сформованому паркетними дошками 1, пластинчастим елементом 5 і прокладками 10, 11, 15, 16 і 20, установлений з'єднувальний механізм 25, за допомогою якого можна з'єднати докупи дві паркетні деталі 3, встановлені одна навпроти одної. В описуваному варіанті здійснення: з'єднувальний механізм зроблений у виді коліноподібного важеля 26, який виконаний з можливістю повороту на шарнірі 7, встановленому між паркетною деталлю 3 і пластинчастою деталлю 5. Плече 27 має на своєму вільному кінці гак 28, що виступає крізь отвір 21, і з'єднане з важелем шарніром 29. Друге плече 30 має на своєму вільному кінці гак 31, що виступає крізь отвір 22, і з'єднане з важелем 26 шарніром 32. Шарніри 29 і 32 виконані згідно ілюстрованому здійсненню у виді т.зв. плівкових шарнірів, що кінетично переміщаються з важелем 26. Важіль 26 у принципі виконаний з можливістю переміщення між прокладками 16 і 35, і частково виступає з поверхні паркетної деталі 3. Відвідна пружина 36 встановлена між прокладкою 37 і важелем 26, і відводить важіль 26 у напрямку прокладки 35. Напроти паркетної деталі 3, але на деякій відстані від пластинчастої деталі 5, розташована смуга 38, яка разом із прокладкою 16 утворює простір 39, у якому можна прикріпити на місце важіль 26. При цьому смуга 38 може мати похилий бік для вміщення важеля 26. Пристрій відповідно до винаходу діє в такий спосіб: Згідно Фіг.3: ці паркетні деталі А, В та С установлені одна навпроти одної таким чином, що паркетна деталь В утворює продовження паркетної деталі А з одного - боку рисунка «у ялинку». Тому обидві паркетні деталі А та В однакові. Третя паркетна деталь С утворює іншу половину рисунка «у ялинку», і однакова з паркетними деталями А та В у тому відношенні, що прокладки розташовані як дзеркальне відображення по відношенню до паркетних деталей А та В. Важіль 26, що відноситься до паркетної деталі А, знаходиться в першому положенні: показано переривчастою лінією на Фіг. 1. Він утримується в ньому похилим краєм елемента 38, незважаючи на зусилля пружини 36. Після того, як три паркетних деталі А, В та С будуть розташовані згідно Фіг.1: важіль 26 приводиться в дію зусиллям, що діє на виступну частину важеля 26, після чого пружина 36 переміщає важіль 26 у друге положення, показане простою лінією на Фіг.1. За рахунок цього переміщаються також плечі 27 та 30, і - в залежності від способу з'єднання плечей 27 і 30 із плечем 26 - гак 28 зачіпає похилу поверхню трапецієподібного заглиблення 18 паркетної деталі С, і гак 31 зачіпає скошений край 17 паркетної деталі В. У результаті цього паркетну деталь С притискають у напрямку паркетних деталей А та В, і паркетну деталь В - у напрямку паркетних деталей А та С Тим самим створюють міцне з'єднання з достатнім бічним стискуванням між паркетними деталями А, В та С. Бічне стискування між А, В та С зберігається завдяки пружинному зусиллю, навіть якщо паркет буде всихати чи розширюватися з часом. Стискування між деталями В та С є прямим наслідком кінематики важільного механізму, що складається з важеля 26 і плечей 27 і 30. Стискування між деталями А та В, відповідно, деталями А та С, є, з одного боку, наслідком кінематики важільного механізму, але, з іншого боку, його можна збільшити за допомогою напрямних у гаках 28, 31 і напрямних прокладок 18 і 15, тим самим створюючи додаткове стискування. Очевидно, що існує можливість при установці паркетних деталей утримувати важіль 26 вручну, і коли три деталі А, В та С будуть точно установлені відносно одна одної, важіль 26 можна вручну замкнути в другому положенні механічно. Але краще використовують пружину 36, щоб взаємне стискування А, В та С було незмінним. Інші конфігурації паркетних деталей зображені на Фіг.4, і вони можуть бути виконані за допомогою з'єднувального елемента відповідно до винаходу. Тому в залежності від обраного рисунка можливе використання однаково встановлених з'єднувальних елементів чи з'єднувальних елементів, встановлених у виді дзеркального відображення.