Хопер-вагон

Винахід відноситься до залізничного транспорту, а саме, до конструкції кузова трисекційного критого хопера-вагона, призначеного для перевезення сипучих вантажів і твердих (прокату) чи інших штучних вантажів в окремих секціях. Відомий хопер-вагон захищений деклараційним [патентом України №36707A], розробки ОАО "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук Полтавської обл., Україна. Кузов хопера-вагона виконаний із дверним прорізом у причілках, що задраюється одностулковими дверима, На рівні хребтової балки з опорою на неї і боковину кузова проти кожної вертикальної стійки причілків жорстко закріплені силові балки, на яких закріплені блоки силового настилу решітчастого типу, на які установлюються тверді вантажі. До недоліків аналога слід віднести те, що для навантаження у вагон сипучих вантажів, (наприклад, глинозему), необхідно встановлювати герметичні бокові двері, ущільнювання яких трудомістке. Прототипом винаходу є критий хопер-вагон, по деклараційному [патенту України №36705A заявка №2000010503, МПК 7 В61D17/00. Хопер-вагон - прототип виконано трисекційним, з кузовом у вигляді герметичного бункерного відсіку для транспортування сипучих вантажів, розташованого у центрі вагона і виконаного з вертикальними силовими торцевими стінками, до яких прилягають дві камери, кожна з яких обладнана наскрізними дверними прорізами і настилом для проїзду автонавантажувачів. Дверні прорізи закриваються засувними дверима негерметичного типу, з боку навантаження в прорізах установлюються знімні стійки. Кожна вантажна камера обладнана притискним механізмом твердих вантажів. До недоліків прототипу слід віднести те, що обидві камери негерметичного типу повинні завантажуватися рівномірно, щоб не було перевантаження вагону до одного боку. Крім того, до недоліків прототипу варто віднести те, що вагон обладнаний чотирма дверними прорізами, що послаблюють його торцеві частини, а для закріплення твердого вантажу потрібна подвоєна кількість притискних механізмів і знімних стійок. Метою винаходу є, по-перше, поліпшити розвантажування вагона, завантаженого прокатом, по-друге, спростити його конструкцію за рахунок зменшення кількості наскрізних дверних прорізів і знімних стійок, потретє, збільшити об’єм камер для перевезення глинозему. Ця мета досягається шляхом виконання кузова вагона трисекційним, в якому вантажна камера для перевезення прокату розміщена в середині вагона і замкнена з боків вертикальними силовими стінками двох герметичних бункерних відсіків для перевезення сипучих вантажів (глинозему), обладнаних по даху завантажувальними люками, а по днищу - розвантажувальними бункерами, які зв’язані між собою урізним каналом трубчастого типу, створюючи сифонну систему. Вантажна камера обладнана наскрізним дверним прорізом з двома негерметичними дверима, настилом для проїзду автонавантажувача, притискним пристроєм твердого вантажу, переміщення якого по боках обмежено вертикальними притискними стійками. По зовнішній торцевій стінці бункерний відсік посилений поперечною балкою, що зв’язує бічні стінки вагона, і похилими стійками-розкосами. Технічний результат, що досягається винаходом, полягає в тому, що при завантаженні вагона прокатом і брухтом для металургійних заводів не порушується розвантажування вагона, у порівнянні з прототипом зменшується в два рази кількість дверних прорізів і знімних стійок, обсяги для розміщення глинозему збільшені за рахунок навісних частин торців вагона, завантаження сипучого вантажу по днищу здійснюється рівномірно за рахунок сифонної системи, що зв’язує два герметичних бункерних відсіки. Сутність винаходу пояснюється кресленнями, де: на Фіг.1 - зображена бокова проекція хопер-вагона; на Фіг.2 - вид з торця на хопер-вагон; на Фіг.3 - ізометрія підкріплення торцевої стінки хопер-вагона; на Фіг.4 - поздовжній розріз хопер-вагона, завантаженого глиноземом та прокатом; Хопер-вагон 1 (Фіг.1) включає кузов, який спирається на хребтову балку 3, обладнану підп'ятниками 4, які спираються на двовісні візки 5. Кузов 2 розділений на три відсіки: середній відсік 6 призначений для перевезення прокату та брухту, а два крайні відсіки 7 призначені для перевезення глинозему. Середній відсік 6 обладнаний двома негерметичними дверима 8, які закривають вантажний відсік 6. Крайні відсіки 7 для розміщення глинозему обладнані завантажувальними люками 9 на даху кузова 2 і розвантажувальними люками 10, розмішеними в днищевій частині бункерів крайніх відсіків 7. Між собою крайні відсіки 7 з'єднані трубами 11, утворюючи сифонну систему для заповнення відсіків 7 глиноземом, плинність якого вища плинності рідини типу гас. Торцеві нахилені стінки 12 (Фіг.2) кузова 2 підкріплені поперечною балкою 13, розмішеною в площині шкворневої балки 14. Ніж собою поперечна балка 13 і шкворнева балка 14 з'єднані нахиленими балками 15, збіжними на місце розміщення підп'ятника 4. Нахилена площина 12 підкріплена П-подібними балками 16 і 17 (Фіг.3). Для закріплення прокату 18 (Фіг.4) використовують притискний механізм 19 і стояки 20. Експлуатація хопер-вагона 1 здійснюється таким чином. В крайні відсіки 7 через завантажувальні люки 9 засипають глинозем. З'єднання в днищевій частині бункерів трубами 11, які утворюють сифонну систему дозволяє рівномірно завантажувати в відсіки 7 глинозем. Для завантаження відсіку 6 прокатом та брухтом металу, з боку завантажувального майданчика відкривається дверний проріз шляхом вивільнення дверей 8 від запорів-закидок, знімаються стояки 20 з боку завантаження·притискний механізм 19 притискується до упора. Потім автокарами завозиться в відсік 6 прокат та брухт, пакетовані "або складені в ящики. Завантаження матеріалу в вигляді чушок і плит автонавантажувачем здійснюється таким чином, щоб між ними був проміжок для забезпечення роботи автонавантажувача. Проміжки забезпечуються шляхом встановлення прокладок із дерева або інших матеріалів. Винахід забезпечує транспортування глинозему і прокату вагонами спрощеної конструкції, які забезпечують зниження їх металоємності, трудомісткості і номенклатури вузлів та деталей, що застосовуються.