Спосіб диференціальної діагностики хвороби рейтера та псоріатичного артриту

Спосіб диференціальної діагностики хвороби Рейтера та псоріатичного артриту, що включає клініко-рентгенологічні та мікробіологічні обстеження, який відрізняється тим, що додатково визначають вміст молекул середньої маси в сироватці крові хворого і порівнюють його з нормою, при підвищенні цього показника у 2 та більше разів вважають, що ведучим фактором у розвитку артриту є урогенітальна хламідійна інфекція. Корисна модель відноситься до медицини, а точніше до дерматовенерології, і може використовуватися для диференціальної діагностики хвороби Рейтера та псоріатичного артриту з метою призначення адекватного методу терапії. Існує дуже складний перехрестний зв'язок між цілим рядом захворювань та виникненням периферичних артритів, у число яких входить псоріаз та урогенітальний хламідіоз [Бревертон Л.А. Анкилозирующий спондилоартрит: псориаз, болезнь Рейтера и родственные заболевания/ В кн.: Клиническая ревматология. Под ред. Х.Л.Ф.Каррея.М.: Медицина.-1990.- С.93-120]. Артрит, розвиток якого у часі пов'язан із загостренням інфекції сечостатевого тракту, це хвороба Рейтера та урогенний реактивний артрит. Гострі випадки цього захворювання діагностувати доволі легко. Діагностика хронічного (перебіг якого більш ніж 1 рік) реактивного артриту, як наслідку первинного процесу, буває дуже важкою. Часто артрит розвивається у хворого, коли ознаки псоріазу тісно переплетені з наявністю урогенітальної хламідійної інфекції. При сполученні псоріазу із хламідійною інфекцією захворювання можуть взаємо обтяжувати одне одного, що обумовлює виникнення важких форм дерматозу із ураженням суглобів [А.П.Суворов и соавт. О сочетании болезни Рейтера с псориазом.. Российский журнал кожных и венерических болезней, 1999, № 2, с. 1416]. Виникає необхідність у диференціальній діагностиці, яка б дозволила вирішити, що є патогенетичним фактором розвитку артриту - псоріатична хвороба чи урогенітальна хламідійна інфекція, що дозволить вчасно призначити адекватну терапію. Артропатичний псоріаз та хворобу Рейтера на теперішній час діагностують багатьма способами. Хворим призначають: клініко-інструментальне дослідження, прийнятне в ревматології; широкий комплекс лабораторних досліджень, який включає клінічні, біохімічні, мікробіологічні, імунологічні тести. [Бревертон Л.А. Анкилозирующий спондилоартрит: псориаз, болезнь Рейтера и родственные заболевания/ В кн.: Клиническая ревматология. Под ред. Х.Л.Ф.Каррея.- М.: Медицина.- 1990.С.93-120] На сьогодні найбільш поширеним способом диференціальної діагностики хвороби Рейтера та псоріатичного артриту є оцінка стану суглобів шляхом клініко-рентгенологічного та мікробіологічного обстеження. При цьому клінікорентгенологіно суглобний процес при хворобі Рейтера реєструють як моноолігоартикулярний, локалізованим в суглобах ніг та окремі суглоби рук, у зішкрябах знаходять хламідійні включення. При псоріатичному артриті клініко-рентгенологічно реєструють множинні артрити суглобів кістей та стоп, включаючи класичний дактиліт та дістальний артрит, у зішкрябах відсутні хламідійні включення [Киселева Н.М., Шубин СВ. О дифференциальной диагностике хронического урогенного артрита. Терапевтический архив, 2002, № 1, С. 52-55]. Зазначений спосіб діагностики є найбільш близьким по технічній сутності й вірогідності результатів до того, що заявляється, тому він обраний нами як прототип.