Спосіб одержання зливків зі сталі

1. Спосіб одержання зливків зі сталі, при якому зливок витягують з кристалізатора у вигляді розплаву, оточеного затверділою оболонкою, при цьому в напрямній для зливка, що йде за кристалізатором, розхил напрямних роликів, встановлених в сегментах з верхніми і нижніми рамами, безступенево регулюють за допомогою з'єднуючих їх регулюючих елементів етапами, що йдуть один за одним, причому а) розхил напрямних роликів змінюють за допомогою коливання навколо середньої лінії розхилу таким чином, що динамічні впливи на напрямні ролики нехтувально малі; б) амплітуду коливання розхилу встановлюють такої величини, яка не викликає пластичної деформації затверділої оболонки зливка; в) актуальний розхил напрямних роликів реєструють; г) одночасно визначають виконавче зусилля регулюючих елементів і амплітуду виконавчого зусилля; д) при зростанні амплітуди виконавчого зусилля регулюючих елементів розхил напрямних роликів встановлюють на значення, що задається, і/або керують виконавчим зусиллям щонайменше одного регулюючого елемента, який відрізняється тим, що розхил напрямних роликів встановлюють на задане значення і/або величину виконав 2 (19) 1 3 Винахід відноситься до способу отримання зливків зі сталі, причому зливок виходить з кристалізатора у вигляді розплаву, оточеного затверділою оболонкою, а в напрямній для зливка, що йде за ним, безступенево регулюють розчин встановлених в сегментах з верхніми і нижніми рамами напрямних роликів за допомогою з'єднуючих їх регулюючих елементів етапами, що йдуть один за одним, причому а) розчин змінюють за допомогою коливання навколо середньої лінії розчину таким чином, що динамічні впливи на напрямні ролики знехтувано малі; б) амплітуду коливання розчину встановлюють такої величини, яка не викликає пластичної деформації затверділої оболонки зливка; в) актуальний розчин напрямних роликів реєструють; г) одночасно визначають виконавче зусилля регулюючих елементів і амплітуду; д) при зростанні амплітуди виконавчого зусилля розчин встановлюють на значення, що задається, і/або управляють, щонайменше, одним регулюючим елементом з регулюванням тиску. Описаний [в DE 19720768 С1] спосіб має за мету створення основи реєстрації, за допомогою якої розчин можна регулювати простими вимірювальними і обчислювальними засобами точно за всією напрямною для зливка, а, крім того, надійно визначати актуальне положення нижнього кінця рідкої фази всередині зливка. По своїй суті спосіб оснований на динамічному вимірюванні за допомогою збудження коливання в зливку, за допомогою якого виявляють, чи виникла в місці вимірювання тенденція до збільшення або зменшення розчину в сторону від оптимального значення для того, щоб у відповідь на це коректувати виявлене відхилення цілеспрямованими заходами. При динамічному вимірюванні виконавче зусилля створює відносно розчину криву гістерезису. Остання має відносно малу площу, якщо оболонка ще тонка, а рідка фаза відносно велика. Крива гістерезису має відносно малу площу, якщо оболонка продовжує рости, а об'єм рідкої фази зменшується, і приймає особливо вузьку форму, якщо зливок наскрізь затвердів. У відомому способі розчин змінюють за допомогою коливання навколо середньої лінії потрібної товщини зливка, що задається. При цьому оцінюють характеристики зусилля-шлях, для чого, в тому числі, для необхідної оцінки розглядають зростання характеристик в площині зусилляшлях і лінію їх перетину. Хоча в згаданому документі указано, що вибрана величина коливання повинна бути вибрана так, щоб динамічні впливи на ще відносно тонку після виходу з кристалізатора оболонку зливка можна було підтримувати знехтувано малими, причому амплітуда коливного розчину повинна бути встановлена такої величини, яка перешкоджає пластичній деформації оболонки зливка, на основі цих відомостей фахівець не має ясного керівництва, що реалізовується, до технічних дій. 74589 4 Бо відомий спосіб, щонайменше, неявним чином виходить з того, що амплітуду характеристики зусилля-шлях, яка лежить в основі розрахунку, визначають в рамках усього лише єдиного періоду коливання, тобто весь шлях вимірювання пройдений за один хід. Практичні вимірювання для описаного вище випадку показали, однак, що хід при цьому повинен був би прийняти таку величину, що в залежності від вихідної точки коливання виникне небезпека пластичної деформації оболонки зливка, наслідком чого є тріщиноутворення в структурі. Виходячи з вищеназваних знань і досвіду, в основі винаходу лежить задача удосконалення і виконання відомого способу таким чином, щоб при його здійсненні за допомогою вимірювальної техніки з отриманням оптимальних результатів вимірювань можна було з всією надійністю уникнути нестач і труднощів через небажану деформацію оболонки зливка або порушення її структури, таких як тріщиноутворення. Для вирішення задачі спосіб, описаний в обмежувальній частині пункту 1 формули винаходу, відрізняється тим, що з множини вимірювань зусилля і шляху вздовж зливка визначають діаграму регулювання розчину, яка за типом ланцюжка складена з множини невеликих кривих зусилляшлях, кожна у формі гістерезису, які визначають окремо за допомогою коливання з порівняно малою амплітудою. Таким чином, надійно запобігаються недоліки і труднощі вищеназваного роду при проведенні вимірювань і досягається оптимальна структура зливка. Для практичного ливарного виробництва потрібне як надійне, так і максимальне швидке визначення і регулювання оптимального розчину напрямної системи зливка. Тому вже після кожного коливання з малою амплітудою повинно виявлятися, чи є розчин «дуже великим» або «дуже малим». Для цієї мети оцінюють зростання кожного малого гістерезису «ланцюжка». Воно відповідає жорсткості системи «сегмент-зливок» в місці вимірювання. Це значення жорсткості можна потім порівняти зі значеннями, що зберігаються в банку даних, який призначений для управління сегментами. Цей банк даних включає в себе отримані за дослідом значення жорсткості, які відносяться до різної ширини зливка і станів твердіння, таких як рідка фаза, або до перехідної зони солідус/ліквідус. Порівняння зі значеннями цього банку даних, які за необхідністю можуть бути інтерпольовані або екстрапольовані, дає уявлення про розчин в порівнянні з оптимальним розчином. Один варіант способу передбачає далі, що за зміною площі однієї кривої гістерезису, наприклад зменшенням площі, визначають положення нижнього кінця рідкої фази. Нарешті, переважно можна за зміною площі однієї кривої гістерезису, наприклад при зменшенні площі, визначити зростання консистенції зливка. Приклад виконання винаходу зображений на прикладеному кресленні, на якому представлена діаграма зусилля-шлях. 5 74589 6 Вона складена з множини невеликих кривих нен коректуватись. Окремі криві, кожна сама по зусилля і шляху, які визначали окремо за допособі гістерезис, зачіпаються одна за одну, як ланмогою коливання з невеликою амплітудою. На цій ки одного ланцюга, і вздовж зливка показують основі для практичного ливарного виробництва характер виконавчого зусилля в залежності від як надійно, так і швидко визначають і регулюють розчину. оптимальний розчин. На цій основі вже після одВинахід являє собою певною мірою «рентгеного коливання з мінімальною амплітудою видно, нівський знімок» зливка і вирішує поставлену вищо розчин дуже великий або дуже малий і повище задачу оптимальним чином. Комп’ютерна верстка Т. Чепелева Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601