Шлікер для одержання напівматової глазурі чорно-синього кольору

Шлікер для одержання напівматової глазурі чорно-синього кольору, який включає основу, що C2 1 3 0,40-0,48; CaO 8,88-10,00; MgO 1,25-1,44; BaO 1,67-1,98; ZnO 1,95-2,18; Na2O 1,51-1,63; K2O 3,533,89 [Пат. 61590 А (Україна), МКВ7 С 03 С 8/00, С 04 В 41/86. Шлікер для одержання глазурних покриттів чорного кольору. Білий Я.І., Зайчук О.В., Промислова власність, 2003, №11] -(прототип). Недоліками прототипу є: - інтенсивний чорний колір глазурного покриття (КДВ=3,25%); - високий блиск (до 93%); - вміст дефіцитних і шкідливих BaO та ZnO. Задачею винаходу є розробка складів нефритованих глазурей, що не містять дефіцитних та шкідливих компонентів, зі зниженою температурою випалу з метою отримання покриттів чорно-синього кольору з оригінальним декоративним ефектом (напівматових), які дозволяють знизити матеріальні та енергетичні витрати, а також суттєво покращити естетичний вигляд глазурованих керамічних виробів шляхом підбору оптимального співвідношення між оксидами кобальту та заліза в складі забарвлюючої добавки, що дозволяє отримати необхідний колір і крім того вивести зі складу глазурі дорогокоштуючу барій- та цинквміщуючу сировину, а також шляхом додаткового введення важкотопкого наповнювача у вигляді шамоту, який навіть у дрібнодисперсному стані погано розчиняється в розтопленій глазурі, має показник заломлення, що значно відрізняється від склофази і тим самим призводить до утворення шовковистої напівматової фактури глазурних покриттів. Поставлена задача вирішується тим, що відомий шлікер, складений з основи, що включає SiO2, АІ 2О3, Fе2O3, ТіОз, CaO, MgO, Na2O, К2О, електроліту, КМЦ, води та забарвлюючої добавки у складі СaО та Fе2O3, відповідно до винаходу він додатково містить шамот при наступному співвідношенні компонентів, мас.ч.: основа 100,0; електроліт 0,05-0,10; КМЦ 0,10-0,15; вода 60,0065,00; забарвлююча добавка: СaО 4,55-6,39, Fе2O3 2,03-3,15, шамот 8,00-10,00, причому основа містить, мас.%: SiO2 69,29-71,41; АІ 2О3 12,9613,38; Fе2O3 0,39-0,41; ТіО2 0,05-0,07; CaO 7,5710,42; MgO 0,20-0,25; Na2O 2,80-2,93; K2O 3,824,00. В якості сировинних матеріалів для приготування основи використовували: пегматит Єлісеєвського родовища; пісок кварцовий Пологівського родовища; каолін Пологівського родовища, марки ПЛК-В; крейда слав'янська, хімічно осаджена та мікроволастоніт марки MB-10. Для забезпечення кращої покривної здатності та розтікаємості глазурі на сирих виробах додатково при помелі вводять електроліт - рідке скло (розчинний силікат натрію) та суспендуючу добавку - КМЦ (карбоксі метил целюлозу). З метою одержання глазурних покриттів чорно-синього кольору застосовують оксиди кобальту та заліза марок Ч і ХЧ. Заданий колір глазурних покриттів забезпечується відповідним співвідношенням оксидів кобальту та заліза в складі забарвлюючої добавки, які при сумісній термічній обробці вступають в хімічну взаємодію з 80646 4 утворенням шпінелі фериту кобальту, присутність якої надає чорний колір склошару, а наявність синього забарвлення обумовлена надлишком оксиду кобальту в складі забарвлюючої добавки. Відомо, що шамот - це продукт випалу вогнетривких глин та каолінів, який переважно вводиться до складу керамічних мас в якості опіснювача з метою зниження їх усадки та чутливості до сушіння, а також широко використовується при виготовленні вогнетривів [Химическая технология керамики и огнеупоров /Под ред. Будникова П.П. и Полубояринова Д.Н. М.: Стройиздат, 1972. - 552с.]. Нами шамот вводився до складу нефритованої глазурі в якості важкотопкого наповнювача для отримання склопокриттів з напівматовою фактурою. Хімічний склад шамоту марки ШК-38, який використовувався в роботі приведений в табл. 1. Шамот, рівномірно розподілений в глазурному розплаві погано в ньому розчиняється і залишається у вигляді тонкодисперсних часток, викликаючи при цьому розсіювання та заломлення світла на поверхні глазурованих керамічних виробів, що в свою чергу призводить до появи ефекту напівматовості. Хімічний склад шамоту (ШК-38 Найменування сировини Шамот SiO2 57,03 АІ 2О3 38,00 Вміст компонен ТіО2 Fе2O3 1,57 1,96 Склади запропонованих шлікерів приведені в табл. 2. Склади запропонованих шлікерів, м Назва матеріалів Основа Електроліт - рідке скло КМЦ Забарвлююча добавка: оксид кобальту оксид заліза Шамот Вода Прототип 100 0,05 0,1 1 100 0,05 0,1 2,80 3,20 60 4,55 2,45 8 60 Конкретний склад основи, розробленої для запропонованих шлікерів містить, мас.%: SiO2 69,29; АІ 2О3 - 12,96; Fе2O3 - 0,41; ТіО2 - 0,06; CaO 10,42; MgO - 0,25; Na2O - 2,80; К2О - 3,82. Запропонований шлікер готують методом сумісного мокрого помелу компонентів сировинної суміші у кульовому млині до залишку на контрольному ситі № 0063 не більше 0,03% і вистоюють на протязі доби (старіння). 5 80646 6 Отриману суспензію наносять на поверхню висушених зразків методом поливу чи пульверизації і випалюють з витримкою на протязі однієї години при температурі 1180-1220°С. На основі запропонованих шлікерів одержані глазурні покриття чорно-синього кольору з напівматовою поверхнею, властивості яких представлені у табл. 3. Таблиця 3 Властивості глазурних покриттів, отриманих на основі запропонованих лікерів Назва властивості Колір Блиск Коефіцієнт дифузного відбиття Температура випалу Одиниці вимірювання візуально % Прототип чорний 93 Номери шлікерів 2 3 4 чорно-синій інтенсивний чорно-синій 45 47 32 33 1 % 3,25 4,11 4,17 3,67 3,74 °С 1200 1200 1200 1200 1200 За результатами визначення властивостей глазурних покриттів встановлено, що вони на відміну від прототипу мають чорно-синій колір та напівматову фактуру, що підтверджується низькими показниками блиску (до 47%), а крім того не містять у своєму складі дефіцитних і шкідливих оксидів барію та цинку. Таким чином, саме запропоновані шлікери, які містять вище вказані компоненти, забезпечують можливість одержання глазурних покриттів чорносинього кольору з низьким ступенем блиску без застосування дефіцитної та токсичної сировини, що робить можливим їх широке використання в промисловості для покриття різних керамічних виробів: фарфорових, тонкокам'яних та напівфарфорових.